У К А З
                   ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

                Про соціальний захист населення в
                умовах лібералізації цін
 

        ( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
     N  34 (  34/92 ) від 09.01.92 )

  ( Додатково див. Постанову КМ N 17 ( 17-92-п ) від 11.01.92 )

        ( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
     N 112 ( 112/92 ) від 28.02.92 )
 

     У зв'язку  з  проведенням заходів щодо лібералізації цін та з
метою посилення        соціального        захисту        населення
п о с т а н о в л я ю:

     ( Стаття 1  втратила чинність на  підставі  Указу  Президента
N 34 ( 34/92 ) від 09.01.92 ) 1. Як упереджуючий захід підвищити з
2  січня  1992  року  на  100  процентів державні тарифні ставки і
посадові  оклади  працівників  охорони здоров'я, освіти, культури,
науки,  правоохоронних  органів,  судів, органів державної влади і
управління  та  інших  установ  і  організацій,  що фінансуються з
бюджету.

     Рекомендувати підприємствам      і      організаціям,     які
використовують  державні  тарифні  ставки  та   посадові   оклади,
підвищити  оплату  праці  тим,  хто  працює за наймом,  в порядку,
встановленому для бюджетних  організацій,  з  урахуванням  наявних
фінансових можливостей.

     (  Стаття 2  втратила чинність на  підставі  Указу Президента
N  34  (  34/92  )  від  09.01.92  )  2. Зберегти існуючий порядок
обчислення   розмірів  соціальних  виплат  (сім'ям  з  дітьми,  по
безробіттю,   тимчасовій   непрацездатності  тощо)  у  процентному
відношенні  до встановленого розміру мінімальної заробітної плати,
підвищивши їх з 1 січня 1992 року у 2 рази.

     3. Підвищити з 1 січня 1992 року на 100 процентів:

     розміри державних пенсій,  призначених до 1 січня 1992 року і
скоригованих відповідно до частини шостої статті 19 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). При обчисленні пенсій, що
призначатимуться (перераховуватимуться) у  1992-1993  роках,  сума
середньомісячного  заробітку  за  період  до  1  січня  1992  року
збільшується на 100 процентів;

     (  Абзац  третій  статті 3 втратив чинність на підставі Указу
Президента  N  34  (  34/92  )  від  09.01.92  ) розміри стипендій
студентам  вищих  навчальних  закладів,  аспірантам,  докторантам,
учням   професійних   навчально-виховних   закладів   у   порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.

     (  Стаття  4  втратила чинність на підставі Указу  Президента
N  112  (  112/92  ) від 28.02.92 ) 4. При зростанні споживчих цін
більш  як  у  2  рази  подальший  захист  купівельної спроможності
громадян  здійснювати  шляхом  індексації їхніх грошових доходів і
періодичного перегляду розмірів державних соціальних гарантій.

     Установити, що з січня 1992 року індексації підлягають:

     оплата праці   (грошове   забезпечення),  суми  відшкодування
шкоди,  заподіяної працівникові каліцтвом  або  іншим  ушкодженням
здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, а
також суми,  виплачувані особам,  які мають право на відшкодування
шкоди  у  разі  втрати  годувальника,  -  у  межах  десятикратного
мінімального розміру заробітної  плати.  Частина  доходу  в  межах
трикратного  мінімального  розміру  заробітної  плати індексується
повністю,   наступна   частина   доходу   в   межах   семикратного
мінімального  розміру заробітної плати - в 50-процентному розмірі.
Частина грошового доходу,  що перевищує десятикратний  мінімальний
розмір заробітної плати, індексації не підлягає;

     державні пенсії,  соціальна  допомога і стипендії - у повному
розмірі.

     Індексації підлягають грошові доходи, нараховані у місяці, за
який публікується індекс споживчих цін.

     Установити, що  починаючи  з 1 лютого 1992 року при зростанні
індексу споживчих цін понад  100  процентів  провадиться  перегляд
тарифних  ставок  і  посадових  окладів  виходячи  з  мінімального
розміру  заробітної  плати,  підвищеної  відповідно   до   індексу
споживчих цін.

     5. Кабінету Міністрів України визначити:

     порядок і   розміри   підвищення   грошових  норм  витрат  на
соціальне  обслуговування  населення   в   лікарнях,   інтернатах,
закладах  соціального  забезпечення,  школах,  дошкільних та інших
закладах  соціальної  сфери,  а  також  відшкодування  витрат   за
безплатний  та  пільговий  відпуск лікарських засобів особам,  які
мають на це право;

     порядок  і  джерела  фінансування  витрат    на    підвищення
заробітної  плати  та  індексацію  грошових  доходів   працівників
підприємств і організацій, що реалізують  продукцію  (послуги)  за
державними регульованими цінами  і  тарифами,  при  недостачі  для
цього власних коштів з незалежних від них причин;

     неоподатковуваний мінімум  заробітної  плати  з   урахуванням
збільшення  її розміру та скоригувати розміри заробітної плати,  з
якої  встановлено  прогресивне  оподаткування,   неоподатковуваний
розмір сум матеріальної та іншої допомоги;

     умови перерахунку підприємствами,  установами й організаціями
раніше  визначених  розмірів   відшкодування   шкоди,   заподіяної
працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,  пов'язаним
з виконанням ним трудових обов'язків.

     6. Кабінету Міністрів України та Національному банку  України
розробити  і запровадити механізм,  який сприяв би припливу коштів
населення до Ощадного та інших банків України.
 

 Президент України                                   Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 27 грудня 1991 року
     N 20