У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про соціальний захист населення вумовах лібералізації цін
( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 34 ( 34/92 ) від 09.01.92 )
( Додатково див. Постанову КМ N 17 ( 17-92-п ) від 11.01.92 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 112 ( 112/92 ) від 28.02.92 )
У зв'язку з проведенням заходів щодо лібералізації цін та з
метою посилення соціального захисту населення
п о с т а н о в л я ю:
( Стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента
N 34 ( 34/92 ) від 09.01.92 ) 1. Як упереджуючий захід підвищити з
2 січня 1992 року на 100 процентів державні тарифні ставки і
посадові оклади працівників охорони здоров'я, освіти, культури,
науки, правоохоронних органів, судів, органів державної влади і
управління та інших установ і організацій, що фінансуються з
бюджету.
Рекомендувати підприємствам і організаціям, які
використовують державні тарифні ставки та посадові оклади,
підвищити оплату праці тим, хто працює за наймом, в порядку,
встановленому для бюджетних організацій, з урахуванням наявних
фінансових можливостей.
( Стаття 2 втратила чинність на підставі Указу Президента
N 34 ( 34/92 ) від 09.01.92 ) 2. Зберегти існуючий порядок
обчислення розмірів соціальних виплат (сім'ям з дітьми, по
безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо) у процентному
відношенні до встановленого розміру мінімальної заробітної плати,
підвищивши їх з 1 січня 1992 року у 2 рази.
3. Підвищити з 1 січня 1992 року на 100 процентів:
розміри державних пенсій, призначених до 1 січня 1992 року і
скоригованих відповідно до частини шостої статті 19 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ). При обчисленні пенсій, що
призначатимуться (перераховуватимуться) у 1992-1993 роках, сума
середньомісячного заробітку за період до 1 січня 1992 року
збільшується на 100 процентів;
( Абзац третій статті 3 втратив чинність на підставі Указу
Президента N 34 ( 34/92 ) від 09.01.92 ) розміри стипендій
студентам вищих навчальних закладів, аспірантам, докторантам,
учням професійних навчально-виховних закладів у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 4 втратила чинність на підставі Указу Президента
N 112 ( 112/92 ) від 28.02.92 ) 4. При зростанні споживчих цін
більш як у 2 рази подальший захист купівельної спроможності
громадян здійснювати шляхом індексації їхніх грошових доходів і
періодичного перегляду розмірів державних соціальних гарантій.
Установити, що з січня 1992 року індексації підлягають:
оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування
шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, а
також суми, виплачувані особам, які мають право на відшкодування
шкоди у разі втрати годувальника, - у межах десятикратного
мінімального розміру заробітної плати. Частина доходу в межах
трикратного мінімального розміру заробітної плати індексується
повністю, наступна частина доходу в межах семикратного
мінімального розміру заробітної плати - в 50-процентному розмірі.
Частина грошового доходу, що перевищує десятикратний мінімальний
розмір заробітної плати, індексації не підлягає;
державні пенсії, соціальна допомога і стипендії - у повному
розмірі.
Індексації підлягають грошові доходи, нараховані у місяці, за
який публікується індекс споживчих цін.
Установити, що починаючи з 1 лютого 1992 року при зростанні
індексу споживчих цін понад 100 процентів провадиться перегляд
тарифних ставок і посадових окладів виходячи з мінімального
розміру заробітної плати, підвищеної відповідно до індексу
споживчих цін.
5. Кабінету Міністрів України визначити:
порядок і розміри підвищення грошових норм витрат на
соціальне обслуговування населення в лікарнях, інтернатах,
закладах соціального забезпечення, школах, дошкільних та інших
закладах соціальної сфери, а також відшкодування витрат за
безплатний та пільговий відпуск лікарських засобів особам, які
мають на це право;
порядок і джерела фінансування витрат на підвищення
заробітної плати та індексацію грошових доходів працівників
підприємств і організацій, що реалізують продукцію (послуги) за
державними регульованими цінами і тарифами, при недостачі для
цього власних коштів з незалежних від них причин;
неоподатковуваний мінімум заробітної плати з урахуванням
збільшення її розміру та скоригувати розміри заробітної плати, з
якої встановлено прогресивне оподаткування, неоподатковуваний
розмір сум матеріальної та іншої допомоги;
умови перерахунку підприємствами, установами й організаціями
раніше визначених розмірів відшкодування шкоди, заподіяної
працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним
з виконанням ним трудових обов'язків.
6. Кабінету Міністрів України та Національному банку України
розробити і запровадити механізм, який сприяв би припливу коштів
населення до Ощадного та інших банків України.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 27 грудня 1991 рокуN 20
