СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 12.02.92м.Київ
vd920212
(Витяг)
Відповідно до ст. 239 Кодексу законів про працю (322-08 ) і
ст. 422 Цивільного процесуального кодексу України ( 1503-06 ) у
разі скасування виконаного рішення про стягнення заробітної плати
чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот
виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення
грунтувалось на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або
поданих ним підроблених документах
У січні 1991 р. К. пред'явив позов до тернопільського
виробничого об'єднання "Текстерно" про стягнення 690 крб.,
посилаючись на те, що він був безпідставно позбавлений премії на
вказану суму нібито за крадіжку тканини. Справа розглядалася неодноразово. Рішенням судової колегії Тернопільського обласного суду від
25 грудня 1991 р. в позові відмовлено. У порядку повороту виконання скасованого рішення з К.
стягнуто на користь об'єднання 690 крб. У касаційній скарзі К. зазначає, що крадіжки тканини він не
вчиняв і що суд не дав належної оцінки показанням свідків, які
спростували факт її вчинення ним, а тому просить рішення
скасувати, а справу передати на новий розгляд. Судова колегія Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до положень про преміювання, що діють в
об'єднанні, працівникам, які вчинили замах на крадіжку або
крадіжку майна, премії та винагороди за підсумками роботи за рік
не виплачуються. Судом встановлено, що 17 липня 1990 р. позивач
вчинив крадіжку 26 м тканини в одному з цехів об'єднання. Це підтвердили свідки Г. та К.Л., які показали, що 17 липня
1990 р. вони затримали К. з викраденою тканиною. Свідки О. і Т. підтвердили, що з викраденою тканиною був
затриманий саме К. Показання свідків Д. та С., які, на думку позивача,
спростовують висновки суду про вчинення ним крадіжки, суперечать
наведеним доказам, а свідок Б. не зміг пояснити, хто був
затриманий з викраденою тканиною. За цих обставин суд дав
правильну оцінку цим показанням. Повно й всебічно дослідивши всі обставини справи, він
обгрунтовано відмовив у позові. Разом з тим суд допустив неправильний поворот виконання
скасованого рішення. Відповідно до вимог ст. 239 КЗпП ( 322-08 ) і ст. 422 ЦПК
( 1503-06 ) поворот виконання рішень у справах про стягнення
заробітної плати та інших грошових сум по вимогах, що випливають з
трудових правовідносин, не допускається. У даному разі суд розглядав саме такі вимоги позивача. Тому
судова колегія Верховного Суду рішення суду в частині вирішення
питання про поворот його виконання скасувала.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практикиУкраїни", N 3, 1995 р.
