Директива Ради 92/42/ЄЕС"Про вимоги щодо ефективності нових водогрійних
котлів на рідкому або газоподібному паливі"
від 21 травня 1992 року
Зміни: Змінено документом 393L0068 (OJ L 220 30.08.1993 p. 1)
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА, Беручи до уваги Договір про заснування Європейського
Економічного Співтовариства ( 994_017 ), і зокрема Статтю 100a
цього документа, Беручи до уваги думку Комісії (1), У співробітництві з Європейським парламентом (2), Беручи до уваги позиції Комітету з соціально-економічних
питань (3), ______________(1) OJ No C 292, 22.11.1990, p. 8.
(2) OJ No C 129, 20.5.1991, p. 97 та OJ No C 94, 13.4.1992.
(3) OJ No C 102, 18.4.1991, p. 46.
Беручи до уваги, що рішення 91/565/ЄЕС (4) передбачає
підвищення ефективності використання енергії у Співтоваристві,
відповідно до програми SAVE (Енергозбереження); ______________(4) OJ No L 307, 8.11.1991, p. 34.
Беручи до уваги, що важливо сприяти заходам, спрямованим на
поступальне становлення внутрішнього ринку в термін до 31 грудня
1992 року; беручи до уваги, що внутрішній ринок охоплює територію
без внутрішніх кордонів, на якій забезпечується вільний обіг
товарів, осіб, послуг і капіталу; Беручи до уваги, що Резолюція Ради від 15 січня 1985 про
покращання програм енергозбереження в Державах-членах
Співтовариства (5) ( 994_349 ) пропонує Державам-членам
Співтовариства докладати зусиль і, де необхідно, посилювати роботу
задля сприяння раціональнішому використанню енергії шляхом
подальшого розвитку інтегрованих програм енергозбереження; ______________(5) OJ No C 20, 22.1.1985, p. 1.
Беручи до уваги, що Резолюція Ради від 16 вересня 1986 року,
стосується нових завдань енергетичної політики в Співтоваристві на
1995 рік і зближення політики Держав-членів Співтовариства (6), і,
зокрема, завдань з поліпшення ефективності використання і зниження
кінцевого попиту на енергію щонайменше на 20%; ______________(6) OJ No C 241, 25.9.1986, p. 1.
Беручи до уваги, що стаття 130r Договору ( 994_017 )
передбачає, що діяльність Співтовариства, яка пов'язана з
довкіллям, має на меті забезпечення поміркованого й раціонального
використання природних ресурсів; Беручи до уваги, що доцільно взяти за основу високий рівень
захисту у законодавстві, нормах або адміністративній діяльності
Держав-членів Співтовариства, що стосуються здоров'я, безпеки,
захисту довкілля та захисту споживача; Беручи до уваги, що Резолюція Ради від 21 червня 1989 року
проголошує, "що Співтовариство має належним чином враховувати
потенційні кліматичні зміни, пов'язані з парниковим ефектом" (7),
і висновки Ради від 29 жовтня 1990 року постановляють, що викиди
CO2 в 2000 році у межах Співтовариства повинні бути стабілізовані
на рівні викидів 1990 року; ______________(7) OJ No C 183, 20.7.1989, p. 4.
Беручи до уваги значну важливість внутрішнього сектора та
галузі обслуговування, які складають найбільшу частку кінцевого
споживання енергії у Співтоваристві; Беручи до уваги, що ці сектори стануть ще важливішими,
зважаючи на тенденцію більшого використання центрального опалення
та загальне підвищення рівню теплового комфорту; Беручи до уваги, що споживач зацікавлений у кращій
ефективності використання котлів; беручи до уваги, що
енергозбереження відобразиться на зниженні імпорту вуглеводнів;
беручи до уваги, що зниження енергетичної залежності
Співтовариства буде мати позитивний вплив на торговий баланс; Беручи до уваги, що Директива Ради 78/170/ЄЕС від 13 лютого
1978 року про характеристики опалювальних котелень для опалювання
приміщень та підігрівання води в нових або в діючих непромислових
будівлях і теплоізоляції мереж опалення і внутрішнього постачання
гарячої води в нових непромислових будівлях (8), призвела до
значного збільшення відмінності у рівнях ефективності різних
Держав-членів Співтовариства; ______________(8) OJ No L 52, 23.2.1978, p. 32. Директива, змінена
Директивою 82/885/ЄЕС (OJ No L 378, 31.12.1982, p. 19).
Беручи до уваги, що вимога використовувати високо ефективні
водогрійні котли призведе до звуження спектра технічних
характеристик обладнання, яке постачається на ринок, і таким чином
сприятиме серійному виробництву та зростанню масштабів економік;
беручи до уваги, що відсутність критерію, що встановлював би
енергетичні вимоги на достатньо високому рівні може призвести за
умови наповненості внутрішнього ринку до серйозного зниження
рівнів ефективності опалювальних установок внаслідок розширення
ринку котлів з низькою ефективністю; Беручи до уваги, що місцеві кліматичні умови, а також
характеристики заселеності та енергоспоживання в будівлях значною
мірою відрізняються в межах Співтовариства; беручи до уваги, що
Держави-члени Співтовариства повинні взяти до уваги ці
розбіжності, встановлюючи умови для пуску котлів в експлуатацію
для виконання цієї Директиви; беручи до уваги, що ці умови
обгрунтовують той факт, що Держави-члени Співтовариства, де є
зовнішні (позаду будівлі) водогрійні котли і котли, призначені для
встановлення в житлових приміщеннях, які широко використовуються
на дату прийняття цієї Директиви, повинні продовжувати давати
дозвіл на певні проміжки часу постачати на свої ринки і
використовувати такі котли; беручи до уваги, що такі дії повинні
підлягати відповідному нагляду з боку Комісії; Беручи до уваги, що ця Директива, метою якої є усунення
технічних перепон стосовно ефективності роботи котлів, повинна
дотримуватися нового підходу, встановленого Резолюцією Ради від 7
травня 1985 року (9), яка спеціально зазначає, що узгодження
законодавства обмежене через директиви, які грунтуються на Статті
100 Договору ЄЕС ( 994_017 ), тільки до прийняття істотних вимог,
що їм повинна відповідати продукція, випущена на ринок, та що "ці
істотні вимоги повинні бути достатньо точно сформульовані, з метою
створення обов'язкових за законом положень, які може бути введено
в дію, та з метою надання можливості проведення сертифікаційними
органами сертифікації продукції для її відповідності цим вимогам
за відсутності стандартів"; ______________(9) OJ No C 136, 4.6.1985, p. 1.
Посилаючись на Директиву 83/189/ЄЕС (10), що встановлює
порядок надання інформації у сфері технічних стандартів та норм; Посилаючись на Рішення 90/683/ЄЕС (11) стосовно модулів
різних етапів в процедурах встановлення відповідності, які мають
бути використаними в директивах технічного узгодження; ______________(10) OJ No L 109, 26.4.1983, p. 8; Директива в останнє
змінена рішенням 90/230/ЄЕС (OJ No L 128, 18.5.1990, p. 15). (11) OJ No L 380, 31.12.1990, p. 13.
Беручи до уваги, що котли, які відповідають вимогам щодо
ефективності, повинні мати клеймо "CE" ( "Рада Європи") і, де
необхідно, позначки для забезпечення їх вільного транспортування
та пуску в експлуатацію відповідно до цілей їх призначення в межах
Співтовариства; Посилаючись на Директиву 89/106/ЄЕС (12) про узгодження
законів, норм та адміністративних положень країн-членів
Співтовариства, що стосуються будівельних матеріалів; Беручи до уваги, що для газових котлів, про які йдеться в цій
Директиві, повинні бути встановлені вимоги щодо ефективності з
метою заохочення раціонального використання енергії, згідно
Директиви Ради 90/396/ЄЕС від 29 червня 1990 року про узгодження
законів Держав-членів Співтовариства, які стосуються пристроїв, у
яких використовуються газоподібні види палива (13) ( 994_355 ); ______________(12) OJ No L 40, 11.2.1989, p. 12.
(13) OJ No L 196, 26.7.1990, p.15.
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Ця Директива, яка підпадає під програму SAVE
(енергозбереження) стосовно сприяння енергозбереженню в
Співтоваристві, визначає вимоги щодо ефективності нових
водогрійних котлів на рідкому або газоподібному паливі, що мають
вихідну потужність не менше 4 кіловат і не більше 400 кіловат, та
що далі називаються "котли".
Стаття 2
У цій Директиві нижченаведені терміни використовуються у
такому значенні: - "котел": котельна установка, що має корпус та пальник,
призначена передавати воді тепло в результаті згоряння палива, - "прилад":- корпус котла, призначений для установлення пальника,
- пальник, призначений для установлення на корпус котла, - "ефективна вихідна потужність" (виражена у кіловатах):
максимальна теплова потужність, встановлена й гарантована
виробником, як така, що надаватиметься впродовж тривалої
експлуатації, водночас забезпечуючи коефіцієнт корисної дії,
вказаний виробником, - "коефіцієнт корисної дії" (виражений у %): співвідношення
між тепловою потужністю, що передається в воду котла, та добутком
теплотворної здатності за постійного тиску палива та споживання,
вираженого як кількість палива за одиницю часу, - "неповне завантаження" (виражене в %): співвідношення між
корисною потужністю котла, що працює з перервами або з потужністю,
нижчою, ніж ефективна вихідна потужність, та тою самою ефективною
вихідною потужністю; - "середня температура води в котлі": середнє значення
температур води на вході й виході з котла, - "стандартний котел": котел, для якого середня температура
води може бути обмежена конструкцією, - "котел, встановлений позаду приміщення": котел призначений
для постачання системи центрального опалення та установлений в
ніші, як частина комбінованого опалення цим та газовим котлом, - "низькотемпературний котел": котел, який може працювати
безперервно з температурою води, що подається, на рівні від 35 до
40 град. C, з можливим утворенням конденсації за певних умов,
включаючи конденсаційні котли на рідкому паливі, - "конденсаційний газовий котел": котел, призначений для
постійної конденсації великої частини водяної пари, яка міститься
в газах згоряння, - "котел, який встановлюється в житловому приміщенні": котел
з ефективною вихідною потужністю нижче, ніж 37 кіловат,
призначений забезпечувати теплом частину житлового приміщення, в
якому його встановлено, шляхом виділення тепла з корпусу, який має
відкриту розширювальну камеру, що постачає гарячу воду шляхом
природної циркуляції; на таких котлах має бути чітко вказано, що
вони підлягають встановленню в житлових приміщеннях.
Стаття 3
1. Під цю Директиву не підпадають: - водогрійні котли, що можуть використовувати різні види
палива, включаючи тверде паливо, - обладнання для миттєвого нагрівання води, - котли, призначені для використання палива, властивості
якого значно відрізняються від властивостей загальнопоширеного
рідкого й газоподібного палива (індустріальні відходи газу,
біогазу тощо), - варильні апарати та пристрої призначені, головним чином,
для обігрівання приміщень, в яких вони встановлені та такі, що
мають додаткову функцію постачання гарячої води для центрального
опалення та санітарної (очищеної) гарячої води, - прилади з вихідною потужністю менше, ніж 6 кіловат, які
використовують природну циркуляцію, та призначені тільки для
виробництва резервної санітарної гарячої води, - котли виготовлені для спеціального призначення. 2. В разі, якщо котли мають подвійну функцію, таку як
опалення приміщень, а також забезпечення санітарною гарячою водою,
вимоги до ефективності, зазначенні у Статті 5 (1), стосуються лише
функції опалення.
Стаття 4
1. Держави-члени Співтовариства не можуть забороняти,
обмежувати або перешкоджати розміщенню на ринку або введенню в
експлуатацію на своїй території приладів та котлів, які
задовольняють вимогам Директиви, окрім випадків зазначених в
Договорі ( 994_017 ) або інших Директивах чи положеннях
Співтовариства. 2. Держави-члени Співтовариства вживають всіх необхідних
заходів для того, щоб запобігти пуску котлів в експлуатацію в
разі, якщо вони не відповідають вимогам щодо ефективності,
вказаним в Статті 5(1) і вимогам введення в експлуатацію,
визначеним Державами-членами Співтовариства на основі місцевих
кліматичних умов, характеристик енергопостачання та заселеності
будівель. 3. Однак, Держави-члени Співтовариства, в яких широко
використовуються на момент прийняття даної Директиви зовнішні
котли та/або котли, що мають бути встановлені в житлових
приміщеннях, продовжують санкціонувати введення їх в експлуатацію,
за умови, що їх ефективність як на вихідній потужності так і на
неповному завантаженні в обсязі 30%, є не більш, як на 4% нижчою
порівняно з вимогами, визначеними для стандартних котлів у Статті
5 (1). 4. Наслідки дії положень у параграфах 2 та 3 постійно
перевіряються Комісією й аналізуються у звіті, що подається
відповідно до Статті 10. З цією метою, Держави-члени
Співтовариства надсилають Комісії будь-яку інформацію, яку вона
вимагає, для подання до Ради запропонованих змін, передбачених
цією статтею, з метою забезпечення енергозбереження та вільного
пересування котлів у межах Співтовариства.
Стаття 5
1. Котли повинні відповідати таким вимогам до коефіцієнта
корисної дії: - вимогам по вихідній потужності, тобто працюючи з вихідною
потужністю Pn, вираженою у кіловатах, за середньої температури
води в котлі 70 град. C, - вимогам при неповному навантаженні, тобто роботі при
неповному навантаженні в 30%, при середній температурі води в
котлі, яка змінюється залежно від типу котла. Вимоги до коефіцієнта корисної дії, яких потрібно
дотримуватися, подано в наступній таблиці: Тип котла Діапазон виробничої потужності Ефективність за заданою потужністю Ефективність при неповному навантаженні Кіловат Середня температура води в котлі (град. C) Вимога щодо ефективності (%) Середня температура води в котлі (град. C) Вимога щодо ефективності (%) Стандартні котли від 4 до 400 70 & {M8}; 84+2 logPn & {M8}; 50 & {M8}; 80+3 logPn Низькотемпературні котли (*) від 4 до 400 70 & {M8}; 87,5+1,5 logPn 40 & {M8}; 87,5+1,5 logPn Конденсаційні газові котли від 4 до 400 70 & {M8}; 91+1 logPn 30(**) & {M8}; 97+1 logPn (*) Включаючи конденсаційні котли, що використовують рідке
паливо. (**) Температура води, що подається з котла. 2. Узгоджені стандарти, що стосуються вимог цієї Директиви,
складені за дорученням Комісії згідно Директив 83/189/ЄЕС та
88/182/ЄЕС (14) визначають, між іншим, методи перевірки, придатні
для виробництва і вимірювань. В рівнях забезпечення ефективності
потрібно враховувати відповідну похибку. ______________(14) OJ No L 81, 26.3.1988, p. 75.
Стаття 6
1. Згідно порядку визначеного у Статті 7, Держави-члени
Співтовариства можуть вирішити встановити спеціальну систему
маркування, що дає змогу чітко розрізняти енергетичні
характеристики котлів. Ця система буде застосовуватись для котлів,
ефективність яких перевищує вимоги до стандартних котлів,
визначених у Статті 5 (1). Якщо ефективність котла за вихідної потужності та
ефективність котла за неповного навантаження більше або дорівнює
відповідним значенням для стандартних котлів, то для такого котла
призначається позначення "& {M8}" згідно додатка I, розділу 2. Якщо ефективність котла за вихідної потужності та
ефективність котла за неповного навантаження на три чи більше
пунктів вище відповідних значень для стандартних котлів, то для
такого котла призначається позначення "& {M8}; & {M8};". Кожний додатковий крок підвищення ефективності на три пункти
для вихідної потужності та при неповному навантаженні дозволить
призначити додаткове позначення "& {M8}" згідно додатка II. 2. Держави-члени Співтовариства не можуть вводити будь-яке
інше клеймо, тому що це може призвести до плутанини з маркуванням,
згаданим в параграфі 1.
Стаття 7
1. Держави-члени Співтовариства вважають, що котли, які
відповідають узгодженим стандартам, шифри яких опубліковано в
Офіційному часописі Європейського Співтовариства, та для яких
Держави-члени Співтовариства опублікували шифри національних
стандартів, що відображають ці узгоджені стандарти, повинні
відповідати основним вимогам щодо ефективності, визначеним у
Статті 5 (1). На такі котли має бути нанесено позначку "CE",
наведену в додатку I, параграфі 1, та до них має бути додано
декларацію ЄС про відповідність. 2. Відповідність котлів серійного виробництва засвідчується: - перевіркою ефективності даного типу котла згідно модуля B,
як описано в додатку III, - декларацією про відповідність затвердженому типові згідно
модулів C, D або E, як описано в додатку IV. Для котлів, що працюють на газоподібному паливі, порядок
встановлення відповідності їх енергоефективності має бути таким
самим, як і той, що використовується для встановлення
відповідності вимогам безпеки, зазначеним у Директиві 90/396/ЄЕС
про узгодження законодавства Держав-членів Співтовариства стосовно
приладів, в яких використовується газоподібне паливо ( 994_355 ). 3. Коли прилади, що реалізуються окремо, розміщено на ринку,
на них має бути нанесено позначку "CE" та до них має бути додано
декларацію ЄС про відповідність, що визначає параметри, які
забезпечують, після монтажу, досягнення рівнів ефективності,
описаних в Статті 5 (1). 4. Позначка "CE", що означає відповідність вимогам цієї
Директиви та іншим положенням, стосовно призначення позначки "CE",
а також написи, вказані в додатку I, наносяться на котли у такий
спосіб, щоб їх можна було легко розрізняти, читати і вони не
змивалися. Нанесення на таку продукцію будь-якої іншої позначки,
знака або символу, що може призвести до плутанини з позначкою
"CE", як у плані значимості, так і у плані зовнішнього вигляду,
забороняється.
Стаття 8
1. Кожна Держава-член Співтовариства повідомляє Комісію та
інші Держави-члени Співтовариства про органи, які вона призначила
для виконання завдань, пов'язаних з порядком, зазначеним у Статті
7, далі називаються "органи про які повідомлено". Комісія визначає ідентифікаційні номери для цих органів та
відповідним чином інформує про це Держави-члени Співтовариства.
Списки органів, про які повідомлено, публікуються Радою в
Офіційному часописі Європейського Співтовариства та постійно
оновлюються. 2. Держави-члени Співтовариства впроваджують мінімальні
критерії, визначені в додатку V для призначення таких органів.
Органи, які задовольняють критеріям, визначеним у відповідних
узгоджених стандартах, вважаються такими, що відповідають
критеріям, визначеним цим додатком. 3. Держава-член Співтовариства, яка повідомила певний орган,
повинна відкликати своє повідомлення, якщо з'ясовується, що цей
орган більше не задовольняє критеріям, згаданим у параграфі 2.
Вона одразу повідомляє інші Держави-члени Співтовариства та,
відповідно, Комісію, а також відкликає повідомлення.
Стаття 9
1. До 1 січня 1993 року Держави-члени Співтовариства приймуть
та опублікують положення, необхідні для забезпечення відповідності
цій Директиві. Вони негайно поінформують про це Комісію. Вони починають застосовувати ці положення з 1 січня 1994
року. Коли Держави-члени Співтовариства приймуть ці положення,
останні міститимуть посилання на цю Директиву чи
супроводжуватимуться таким посиланням в разі їх офіційної
публікації. Те, яким чином робиться таке посилання, встановлюється
Державами-членами Співтовариства. 2. У період до 31 грудня 1997 року Держави-члени
Співтовариства дозволяють розміщення на ринку та введення в
експлуатацію приладів, які відповідають чинним національним
правилам і схемам, чинним на їх території на момент прийняття цієї
Директиви.
Стаття 10
Через 3 роки після впровадження цієї Директиви Комісія подає
звіт про досягнуті результати до Європейського Парламенту та Ради.
До цього звіту додаються пропозиції щодо внесення змін до цієї
Директиви у світлі цих результатів і розвитку технології.
Стаття 11
Цю Директиву адресовано Державам-членам Співтовариства.
Складено в Брюсселі, 21 травня 1992.
За Раду
Президент Луіс Міра Амарал
Додаток I
Позначки відповідності та інші особливі позначення
1. Позначка відповідності Позначка відповідності складається з літер CE, як показано
нижче і двох останніх цифр року, в якому позначку було поставлено.
2. Додаткові особливі позначення Клеймо енергетичних характеристик, призначено згідно Статті 6
цієї Директиви складається з наступних символів: & {MK};
Додаток II
Призначення маркування енергетичних характеристик
Вимоги щодо ефективності, які потрібно виконувати, як за
номінальної потужності, так і за неповного навантаження 0,3 Pn Клеймо Вимоги щодо ефективності за номінальної потужності Pn та за
середньої температури води в котлі 70 град. C % Вимоги щодо ефективності за неповного навантаження 0,3 Pn та
за середньої температури води в котлі & {M8}; 50 град. C % &{MK}; & {M8}; 84 + 2 log Pn & {M8}; 80 + 3 log Pn &{MK}; &{MK}; & {M8}; 87 + 2 log Pn & {M8}; 83 + 3 log Pn &{MK};&{MK};&{MK}; & {M8}; 90 + 2 log Pn & {M8}; 86 + 3 log Pn &{MK};&{MK};&{MK};&{MK}; & {M8}; 93 + 2 log Pn & {M8}; 89 + 3 log Pn
Додаток III
Модуль B: перевірка типу, що застосовується в ЄС
1. Цей модуль описує частину процедури, за допомогою якої
орган, про який повідомлено, підтверджує та засвідчує, що зразок,
який репрезентує передбачену продукцію, відповідає відповідним
положенням Директиви. 2. Заявка на перевірку типу, що застосовується в ЄС,
подається виробником чи його уповноваженим представником,
заснованим на території Співтовариства, до призначеного органу за
його вибором. Заявка має містити: - ім'я та адресу виробника та, якщо заявка подається
уповноваженим представником, також його ім'я та адресу, - письмову заяву, що таку саму заявку не було подано до
будь-якого іншого органу, про якій повідомлено, - технічну документацію, як зазначено в розділі 3. Заявник повинен передати у розпорядження органу, про який
повідомлено, зразок, що репрезентує передбачену продукцію, що далі
називається "тип". Орган, про який повідомлено, має право вимагати
наступні зразки, необхідні для проведення випробувальної програми. 3. Технічна документація, яка оцінюється, має забезпечувати
відповідність приладу вимогам Директиви. Вона повинна, наскільки це стосується оцінювання, охоплювати
конструювання, виробництво та експлуатацію приладу, а також
вміщувати, наскільки це необхідно для оцінювання: - загальний опис типу, - концептуальну конструкцію, виробничі креслення та діаграми
компонентів, вузлів, електросхеми тощо, - описи та пояснення, необхідні для розуміння креслень та
діаграм, а також для експлуатації виробу, - перелік стандартів, зазначених в статті 5 (2), що
застосовуються в цілому чи частково й описи рішень, прийнятих з
метою дотриматись основних вимог Директиви, там, де не було
застосовано стандарти, зазначені в Статті 5, - результати здійснених проектних обчислень, проведених
перевірок тощо, - звіти про випробування. 4. Орган, про який повідомлено, зобов'язаний: 4.1. вивчати технічну документацію, засвідчувати, що даний
зразок було вироблено у відповідності з цією документацією та
визначати елементи, які було сконструйовано згідно відповідних
положень стандартів, зазначених в Статті 5 (2), так само як і
вузлів, що були сконструйовані без дотримання відповідних положень
цих стандартів; 4.2. проводити або забезпечувати проведення відповідних
перевірок і необхідних випробувань для з'ясування того, чи, там,
де стандарти, згадані в Статті 5 (2), не застосовувалися, рішення,
прийняті виробником, відповідають основним вимогам Директиви; 4.3. проводити або забезпечувати проведення відповідних
перевірок і необхідних випробувань для з'ясування того, чи там, де
виробник вирішував застосовувати відповідні стандарти, вони
справді застосовувалися; 4.4. погоджувати із заявником місце, де проводяться перевірки
та необхідні випробування. 5. Орган, про який повідомлено, видає заявнику сертифікат ЄС
про перевірку зразка, якщо зразок відповідає положенням Директиви. Сертифікат містить назву та адресу виробника, висновки
перевірки і необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. Перелік відповідних частин технічної документації додається
до сертифіката, а копія зберігається органом, про який
повідомлено. Якщо виробнику або його представнику, що засновані на
території Співтовариства, відмовлено в сертифікаті зразка, орган,
про який повідомлено, повинен забезпечити докладне обгрунтування
такої відмови. Необхідно передбачити порядок подання апеляції. 6. Заявник інформує орган, про який повідомлено, який утримує
технічну документацію стосовно сертифіката ЄС про перевірку зразка
для всіх модифікацій затвердженого приладу, який має дістати
додаткове затвердження у випадках, коли такі зміни, можуть
вплинути на відповідність основним вимогам або рекомендованим
умовам для використання виробу. Це додаткове затвердження
видається у формі додатка до оригіналу сертифіката ЄС про
перевірку зразка. 7. Кожен орган, про який повідомлено, повинен сповіщати інші
подібні органи про відповідну інформацію стосовно сертифікатів ЄС
про перевірку зразка та додатків, що були видані чи вилучені. 8. Інші подібні органи можуть отримати копії сертифікатів ЄС
про перевірку зразка, і/або доповнення до них. Додатки до
сертифікатів потрібно зберігати для надання іншим органам. 9. Виробник чи його уповноважений представник, заснований на
території Співтовариства, повинен зберігати копії сертифіката ЄС
про перевірку зразка та доповнень до них разом із технічною
документацією впродовж не менш, як 10 років після останньої дати
виготовлення відповідного виробу. Якщо ні виробник, ні його уповноважений представник не
засновані на території Співтовариства, особа, яка розміщує товар
на ринку Співтовариства зобов'язується зберігати наявну технічну
документацію.
Додаток IV
Модуль C: Відповідність типу
1. Цей модуль описує ту частину процедури, за допомогою якої
виробник або його уповноважений представник, заснований на
території Співтовариства, забезпечує і проголошує, що певні
пристрої відповідають зразку, описаному в сертифікаті ЄС про
перевірку, і задовольняють вимогам цієї Директиви, що їх
стосуються. Виробник повинен нанести позначку CE на кожен прилад і
скласти письмову декларацію відповідності. 2. Виробник повинен вжити всіх необхідних заходів, щоб
забезпечити те, що виробничий процес гарантує відповідність
виготовлених приладів зразку, як описано в сертифікаті ЄС про
перевірку, і вимогам Директиви щодо ефективності. 3. Виробник або його уповноважений представник повинні
утримувати копію декларації відповідності впродовж не менш, як 10
років після останньої дати виготовлення відповідного виробу. Якщо ні виробник, ні його уповноважений представник не
засновані на території Співтовариства, особа, яка розміщує товар
на ринку Співтовариства зобов'язується зберігати наявну технічну
документацію. 4. Орган, про який повідомлено, обраний виробником, повинен
періодично проводити або забезпечувати проведення перевірок
виробу. Прийнятний зразок готової продукції, взятий на місці цим
органом, перевіряється, і провадяться належні випробування,
визначені у відповідному стандарті, чи стандартах, на які є
посилання в Статті 5 (2), чи еквівалентні випробування для
визначення відповідності виробу вимогам відповідної Директиви. В
разі невідповідності одного або більше зразків перевіреної
продукції, орган, про який повідомлено, повинен вжити необхідних
заходів.
Модуль D: Забезпечення якості продукції
1. Цей модуль описує процедуру, за допомогою якої виробник,
який задовольняє обов'язковим вимогам розділу 2, підтверджує та
заявляє, що певні прилади відповідають зразку, як описано у
сертифікаті ЄС про перевірку, та задовольняють вимогам цієї
Директиви. Виробник наносить позначку "CE" на кожен прилад і
складає письмову декларацію відповідності. Позначка "CE"
супроводжується ідентифікаційним символом органу, про який
повідомлено і який відповідає за перевірку, вказану в розділі 4. 2. Виробник повинен застосовувати затверджену систему
забезпечення якості продукції, кінцеву інспекцію приладу та
випробування, як зазначено в розділі 3. Він підлягає перевіркам,
зазначеним в розділі 4. 3. Система забезпечення якості 3.1. Виробник подає заявку на оцінку системи забезпечення
якості відповідних приладів до органу, про який повідомлено, за
своїм вибором. Заявка повинна містити: - всю необхідну інформацію про передбачену категорію приладу, - документацію про систему забезпечення якості, - технічну документацію стосовно відповідної моделі та копію
сертифіката ЄС про перевірку. 3.2. Система забезпечення якості повинна гарантувати
відповідність приладів типу, описаному в сертифікаті ЄС про
перевірку, вимогам цієї Директиви, що до них застосовується. Всі елементи, вимоги і положення, прийняті виробником,
повинні бути оформлені документально у систематичному та
упорядкованому вигляді, у формі письмових документів про напрямки
діяльності, процедур та інструкцій. Ця документація системи забезпечення якості повинна надати
можливість єдиного тлумачення програм забезпечення якості, планів,
посібників та звітів про якість. Вона повинна містити, зокрема, точний опис: - завдань забезпечення якості, організаційної структури та
відповідальності і повноважень керівництва, стосовно якості
приладу, - процесу виробництва, методів контролю та забезпечення
якості, процесів та систематичних дій, які будуть використані, - перевірок та випробувань, що проводитимуться до, під час і
після виготовлення, періодичність їх проведення, - записів про якість, таких як звіти про перевірки, дані
випробувань, калібрування, кваліфікаційні звіти відповідного
персоналу тощо, - засобів моніторингу досягнення необхідної якості приладів
та ефективного управління системою забезпечення якості. 3.3. Орган, про який повідомлено, повинен оцінити систему
забезпечення якості, щоб визначити, чи задовольняє вона вимогам,
зазначеним в розділі 3.2. Він повинен припускати відповідність цим
вимогам стосовно систем забезпечення якості, які впроваджують
відповідні узгоджені стандарти. Аудиторська група повинна
складатися не менше, ніж з одного члена з досвідом оцінювання
відповідної технології виробництва певної продукції. Процедура
оцінювання включає інспекторський огляд приміщень виробника. Рішення повідомляється виробнику. Повідомлення має містити
висновки перевірки і достатньо обгрунтоване оціночне рішення. 3.4. Виробник повинен належним чином виконувати обов'язки, що
випливають з системи забезпечення якості, та утримувати її на
належному й ефективному рівні. Виробник або його уповноважений представник повинен
інформувати орган, про який повідомлено і який затвердив систему
забезпечення якості, щодо будь-яких пропонованих змін в системі
забезпечення якості. Цей орган повинен оцінити пропоновані зміни і вирішувати, чи
буде змінена система забезпечення якості, як і раніше,
задовольняти вимогам, вказаним у розділі 3.2., або необхідно
провести переоцінку. Він повинен повідомити виробника про своє рішення.
Повідомлення повинно містити висновки перевірки та достатньо
обгрунтоване оціночне рішення. 4. Моніторинг, за який несе відповідальність орган, про який
повідомлено. 4.1. Моніторинг проводиться з метою пересвідчитися в тому, що
виробник належним чином виконує обов'язки, що випливають із
затвердженої системи забезпечення якості. 4.2. Виробник повинен надати органу доступ, з метою огляду,
до виробничих, інспекційних, випробувальних і складських приміщень
і забезпечувати його всією необхідною інформацією, зокрема: - документацією системи забезпечення якості, - записами про якість, такими як звіти про перевірки, дані
випробувань, калібрування, кваліфікаційні звіти відповідного
персоналу тощо. 4.3. Орган, про який повідомлено, повинен періодично
проводити аудиторські перевірки, щоб пересвідчитись у тому, що
виробник обслуговує та застосовує систему забезпечення якості, і
повинен надати аудиторський звіт виробникові. 4.4. Додатково даний орган може здійснювати перевірки
виробника без попередження. Під час таких перевірок він може
проводити або забезпечувати проведення випробовування для
підтвердження правильного функціонування системи забезпечення
якості; в разі необхідності він зобов'язаний надати виробникові
звіт перевірки, а якщо відбулося випробування - звіт про
випробування. 5. Виробник повинен впродовж не менш, як 10 років після
останньої дати виготовлення продукції, надати в розпорядження
національних органів управління: - документацію, зазначену в абзаці другому розділу 3.1., - оновлення даних, зазначене у параграфі другому розділу
3.4., - рішення та звіти призначеного органу, зазначені в
останньому параграфі розділу 3.4., а також у розділі 4.3. та 4.4. 6. Кожен орган, про який повідомлено, зобов'язаний надавати
іншим подібним органам відповідну інформацію стосовно виданих чи
відкликаних ухвал про затвердження систем забезпечення якості.
Модуль E: Забезпечення якості продукції
1. Цей модуль описує процедуру, за якою виробник, що
задовольняє вимогам розділу 2, підтверджує та заявляє, що котли та
прилади відповідають моделі вказаній у сертифікаті ЄС про
перевірку. Виробник, зобов'язаний поставити позначку "CE" на
кожному котлі та приладі, і скласти письмову декларацію
відповідності. До позначки "CE" має додаватися ідентифікаційний
символ органу, про який повідомлено, відповідального за перевірки,
зазначені в розділі 4. 2. Виробник зобов'язаний застосовувати систему забезпечення
якості для остаточної інспекції котлів та приладів та
випробування, як передбачено розділом 3. Він підлягає перевіркам,
як зазначено в розділі 4. 3. Система забезпечення якості 3.1. Виробник подає заявку до органу, про який повідомлено,
за своїм вибором для отримання оцінки системи забезпечення якості
його котлів та приладів. Заява повинна містити: - всю необхідну інформацію про котли чи передбачену категорію
приладів, - документацію про систему забезпечення якості, - технічну документацію стосовно затвердженого типу та копію
сертифіката ЄС про перевірку. 3.2. Відповідно до системи забезпечення якості кожен котел чи
прилад перевіряються, і проводяться відповідні випробування, як
зазначено у відповідних стандартах, на які є посилання в Статті 5,
або рівнозначні випробування з метою підтвердження дотримання
відповідних вимог Директиви. Всі елементи, вимоги і положення,
прийняті виробником, повинні бути оформлені документально у
систематичному та упорядкованому вигляді, у формі письмових
документів про напрямки діяльності, процедур та інструкцій. Ця документація системи забезпечення якості повинна надати
можливість єдиного тлумачення програм забезпечення якості, планів,
посібників та звітів про якість. Вона повинна містити, зокрема, точний опис: - завдань забезпечення якості, організаційної структури та
відповідальності і повноважень керівництва, стосовно якості
приладу, - перевірок та випробувань, що проводитимуться після
виготовлення, періодичність їх проведення, - засобів моніторингу ефективного управління системою
забезпечення якості, - записів про якість, таких як звіти про перевірки, дані
випробувань, калібрування, кваліфікаційні звіти відповідного
персоналу тощо. 3.3. Орган, про який повідомлено, повинен оцінити систему
забезпечення якості, щоб визначити, чи задовольняє вона вимогам
зазначеним у розділі 3.2. Він повинен припускати відповідність цим
вимогам стосовно систем забезпечення якості, що впроваджують
відповідні узгоджені стандарти. Аудиторська група повинна
складатися не менше, ніж з одного члена з досвідом оцінювання
відповідної технології виробництва певної продукції. Процедура
оцінювання включає інспекторський огляд приміщень виробника. Рішення повідомляється виробникові. Повідомлення має містити
висновки перевірки і достатньо обгрунтоване оціночне рішення. 3.4. Виробник повинен належним чином виконувати обов'язки, що
випливають з системи забезпечення якості, та утримувати її на
належному й ефективному рівні. Виробник або його уповноважений представник повинен
інформувати орган, про який повідомлено і який затвердив систему
забезпечення якості, щодо будь-яких пропонованих змін в системі
забезпечення якості. Даний орган повинен оцінити пропоновані зміни і вирішити, чи
буде змінена система забезпечення якості, як і раніше,
задовольняти вимогам, вказаним у розділі 3.2., або необхідно
провести переоцінку. Він повинен повідомити виробника про своє рішення.
Повідомлення повинно містити висновки перевірки і достатньо
обгрунтоване оціночне рішення. 4. Моніторинг, за який несе відповідальність орган, про який
повідомлено. 4.1. Моніторинг проводиться з метою пересвідчитися в тому, що
виробник належно виконує обов'язки, які випливають із затвердженої
системи забезпечення якості. 4.2. Виробник повинен надати вказаному органу доступ, з метою
огляду, до виробничих, інспекційних, випробувальних і складських
приміщень і забезпечувати його всією необхідною інформацією,
зокрема: - документацією системи забезпечення якості, - технічною документацією, - записами про якість, такими як звіти про перевірки, дані
випробувань, калібрування, кваліфікаційні звіти відповідного
персоналу тощо. 4.3. Вказаний орган повинен періодично проводити аудиторські
перевірки, щоб пересвідчитись у тому, що виробник обслуговує та
застосовує систему забезпечення якості, і повинен надати
аудиторський звіт виробникові. 4.4. Цей орган може додатково здійснювати перевірки виробника
без попередження. Під час таких перевірок він може проводити або
забезпечувати проведення випробовування для підтвердження
правильного функціонування системи забезпечення якості; в разі
необхідності він зобов'язаний надати виробникові звіт про
відвідання, а якщо відбулося випробування - звіт про випробування. 5. Виробник повинен впродовж не менш, як 10 років після
останньої дати виготовлення котла чи приладу, надати в
розпорядження національних органів управління: - документацію, зазначену в абзаці другому розділу 3.1., - зміни, про які йдеться в параграфі другому розділу 3.4., - рішення та звіти органу, про який повідомлено, зазначені в
останньому параграфі розділу 3.4., а також у розділі 4.3. та 4.4. 6. Кожен орган, про який повідомлено, зобов'язаний надавати
іншим подібним органам відповідну інформацію стосовно виданих чи
відкликаних ухвал про затвердження систем забезпечення якості.
Додаток V
Мінімальні критерії, які потрібно враховуватиДержавам-членам Співтовариства для повідомлення органів
1. Орган, його керівник та персонал, які відповідають за
проведення перевірочних тестів, можуть не бути проектувальниками,
виробниками, постачальниками, монтажниками приладів, інспекцію
яких вони здійснюють, так само, як і уповноваженими представниками
будь-якої із цих сторін. Вони можуть не бути залучені прямо або як
уповноважені представники в проектування, будівництво, маркетинг
чи обслуговування таких котлів і приладів. Це не перешкоджає можливості обміну технічною інформацією між
виробником і цим органом. 2. Такий орган і його персонал зобов'язані проводити
перевірочні тести на найвищому рівні професіоналізму і технічної
компетентності, і повинні бути вільні від будь-якого тиску і
стимулів, зокрема, фінансових, які можуть вплинути на їх судження
про результати інспекції, особливо з боку осіб або груп осіб, що
зацікавлені в результатах перевірки. 3. Орган повинен мати необхідних працівників і мати в своєму
розпорядженні все необхідне для забезпечення належного виконання
ним адміністративних і технічних завдань, пов'язаних з перевіркою;
він також повинен мати доступ до обладнання, потрібного для
спеціальної перевірки. 4. Персонал, відповідальний за огляд повинен мати: - належну технічну та професійну підготовку, - задовільні знання вимог випробування, яке вони проводять і
відповідний досвід таких випробувань, - здатність складати сертифікати, записи і звіти, необхідні
для підтвердження проведення випробувань. 5. Потрібно гарантувати неупередженість контролюючих
працівників. Їхня винагорода не повинна залежати від кількості
проведених випробувань або від результатів таких випробувань. 6. Цей орган повинен брати на себе страхування
відповідальності, якщо його відповідальність не покладається на
державу у відповідності з національним законодавством, або якщо
Держава-член Співтовариства сама прямо не відповідає за проведення
випробувань. 7. Персонал органу зобов'язаний дотримуватись професійної
конфіденційності (крім тих випадків, коли йдеться про компетентні
адміністративні державні органи, в складі яких він здійснює свою
діяльність) згідно цієї Директиви або будь-якого іншого положення
національного законодавства, яке до нього застосовується.
Офіційний часопис (Official Journal) L 167, 22/06/1992 p.
0017 - 0028 Фінське спеціальне видання....: Глава 13 Том 23 ст. 55 Швецьке спеціальне видання....: Глава 13 Том 23 ст. 55
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.
