З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальні засади створення і функціонуванняспеціальних (вільних) економічних зон
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 50, ст.676 )
Цей Закон визначає порядок створення і ліквідації та механізм
функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території
України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також
загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної
діяльності цих зон з місцевими Радами народних депутатів, органами
державної виконавчої влади та іншими органами.
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення і мета створення спеціальної(вільної) економічної зони
Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину
території України, на якій встановлюються і діють спеціальний
правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і
дії законодавства України. На території спеціальної (вільної)
економічної зони запроваджуються пільгові митні,
валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності
національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є
залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно
з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для
нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній
ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження
нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку
інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових
ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
Стаття 2. Статус, строк і територія спеціальної(вільної) економічної зони
Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а
також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною
Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної
спеціальної (вільної) економічної зони.
Стаття 3. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
На території України можуть створюватись спеціальні (вільні)
економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і
порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні
парки, технополіси, комплексні виробничі зони,
туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо. Окремі зони
можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам
спеціальних (вільних) економічних зон, зазначених у цій статті.
Стаття 4. Законодавство, що діє на територіїспеціальної (вільної) економічної зони
На території спеціальної (вільної) економічної зони діє
законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим
Законом або законом про створення конкретної спеціальної
(вільної) економічної зони. Закон про створення конкретної
спеціальної (вільної) економічної зони не може суперечити цьому
Закону.
II. СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ (ВІЛЬНОЇ) ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ
Стаття 5. Порядок створення спеціальної (вільної)економічної зони
Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною
Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету
Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та
місцевої державної адміністрації. У разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за
ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України
відповідне рішення може бути прийнято лише після одержання
письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів
України та місцевої державної адміністрації, на території якої
передбачається розташувати спеціальну (вільну) економічну зону. У разі коли ініціатива у створенні спеціальної (вільної)
економічної зони належить місцевим Радам народних депутатів та
місцевим державним адміністраціям, вони подають відповідну
пропозицію Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про
створення спеціальної (вільної) економічної зони у
шестидесятиденний строк з дня її надходження і подати висновок з
цього питання до Верховної Ради України. Пропозиції щодо зміни статусу і території спеціальної
(вільної) економічної зони подаються в порядку, передбаченому цим
Законом для створення спеціальної (вільної) економічної зони. Загальні засади створення і функціонування спеціальних
(вільних) економічних зон в Республіці Крим визначаються згідно з
Законом України "Про розмежування повноважень між органами
державної влади України і Республіки Крим" ( 2299-12 ).
Стаття 6. Документи про створення спеціальної (вільної)економічної зони
Документи про створення спеціальної (вільної) економічної
зони повинні містити: а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації
з клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони
(у разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за їх
ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих Рад народних
депутатів та місцевих державних адміністрацій, на території яких
має бути розташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі
створення спеціальної (вільної) економічної зони за ініціативою
Президента України або Кабінету Міністрів України); б) проект положення про її статус та систему управління,
офіційну назву спеціальної (вільної) економічної зони; в) точний опис кордонів спеціальної (вільної) економічної
зони та карту її території; г) техніко-економічне обгрунтування доцільності створення і
функціонування спеціальної (вільної) економічної зони згідно з
статтею 7 цього Закону; д) проект закону про створення конкретної спеціальної
(вільної) економічної зони. Інші документи вимагатися не можуть.
Стаття 7. Техніко-економічне обгрунтування доцільностістворення і функціонування спеціальної (вільної)
економічної зони
Техніко-економічне обгрунтування доцільності створення
спеціальної (вільної) економічної зони має включати: мету, функціональне призначення та галузеву спрямованість її
діяльності; етапи розвитку із зазначенням часу їх здійснення; ступінь розвитку виробничої і соціальної інфраструктури,
інфраструктури підприємництва та можливості їх розвитку в
майбутньому; вихідний рівень розвитку економічного, наукового та іншого
потенціалу з урахуванням специфічних умов її створення; рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами; обсяги, джерела та форми фінансування на кожному етапі її
створення і розвитку; обгрунтування режиму ціноутворення, оподаткування, митного
регулювання, валютно-фінансового та кредитного механізму.
III. УПРАВЛІННЯ СПЕЦІАЛЬНОЮ (ВІЛЬНОЮ) ЕКОНОМІЧНОЮ ЗОНОЮ
Стаття 8. Основні принципи управління спеціальною(вільною) економічною зоною
Структура, функції та повноваження органів управління
спеціальної (вільної) економічної зони визначаються залежно від її
типу, розмірів, кількості працівників та/або мешканців на
території спеціальної (вільної) економічної зони. Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні
адміністрації здійснюють свої повноваження на території
спеціальної (вільної) економічної зони з урахуванням специфіки її
статусу, визначеної законом про її створення.
Стаття 9. Органи управління та державного регулюваннядіяльності спеціальної (вільної) економічної
зони
Органами управління спеціальних (вільних) економічних зон
незалежно від їх типу є: а) місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні
адміністрації в межах своїх повноважень; б) орган господарського розвитку і управління спеціальної
(вільної) економічної зони, що створюється за участю суб'єктів
економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої
діяльності. Функції цього органу може бути покладено на одного із
суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної
зони. Державне регулювання діяльності спеціальної (вільної)
економічної зони здійснюють органи державної виконавчої влади
України, до компетенції яких входить контроль за додержанням вимог
законодавства України на території, де створено спеціальну
(вільну) економічну зону. Судові, арбітражні та інші правоохоронні органи, а також
органи контролю за додержанням екологічних, санітарних та інших
норм керуються при здійсненні своїх функцій чинним законодавством
України, за винятками, передбаченими законодавчим актом про
конкретну спеціальну (вільну) економічну зону. Орган господарського розвитку і управління та суб'єкти
економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони є
самостійними у здійсненні своєї діяльності стосовно органів
державного управління України, за винятками, передбаченими
законодавчими актами України. Органи державного управління України не несуть
відповідальності за дії органу господарського розвитку і
управління та суб'єктів економічної діяльності спеціальної
(вільної) економічної зони, якщо інше не передбачено законодавчим
актом про створення спеціальної (вільної) економічної зони або
договором між ними. Орган господарського розвитку і управління
спеціальної (вільної) економічної зони та зазначені суб'єкти не
несуть відповідальності за дії органів державного управління
України. Органи господарського розвитку і управління спеціальної
(вільної) економічної зони не несуть відповідальності за дії
місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних
адміністрацій. Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні
адміністрації не несуть відповідальності за дії органу
господарського розвитку і управління спеціальної (вільної)
економічної зони та суб'єктів економічної діяльності спеціальної
(вільної) економічної зони, якщо інше не передбачено законом про
створення спеціальної (вільної) економічної зони або договором
між ними.
Стаття 10. Функції та повноваження місцевих Рад народнихдепутатів та місцевої державної адміністрації
щодо управління спеціальними (вільними)
економічними зонами
Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні
адміністрації, на території яких розташована спеціальна (вільна)
економічна зона, здійснюють свої повноваження на території зони у
повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення
спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше. Крім
того, до сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та
місцевої державної адміністрації належить: внесення пропозицій щодо змін у статусі спеціальної (вільної)
економічної зони в порядку, встановленому чинним законодавством; вирішення разом з органами державної виконавчої влади,
суб'єктами економічної діяльності та профспілковими організаціями
спеціальної (вільної) економічної зони питань, пов'язаних із
специфікою правового та фінансового забезпечення, соціального
захисту громадян України, які проживають на території зазначеної
зони. До сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та
місцевих державних адміністрацій також належить укладення з
органом господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної
зони генеральної угоди про передачу в її користування земельних
ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на цій території,
та природних ресурсів. Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні
адміністрації, на території яких розташована спеціальна (вільна)
економічна зона, можуть мати своїх представників у керівництві
органу господарського розвитку і управління спеціальної (вільної)
економічної зони.
Стаття 11. Функції та повноваження органу господарськогорозвитку і управління спеціальної (вільної)
економічної зони
Функції та повноваження органу господарського розвитку і
управління спеціальної (вільної) економічної зони визначаються
законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної
зони. Орган господарського розвитку і управління спеціальної
(вільної) економічної зони забезпечує загальні умови її
функціонування. До виключної компетенції органу господарського
розвитку в межах функціонування спеціальної (вільної) економічної
зони належить: визначення перспективних напрямів розвитку спеціальної
(вільної) економічної зони; експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку,
енергопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що
використовуються для загальних потреб; розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за
межами спеціальної (вільної) економічної зони; організація міжнародних торгів з метою розміщення на
території спеціальної (вільної) економічної зони нових виробництв; упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльності
спеціальної (вільної) економічної зони в користування земельних
ділянок, об'єктів інфраструктури та передача їм у користування
природних ресурсів; видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності
спеціальної (вільної) економічної зони на будівництво нових
господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної
діяльності та інвестицій, здійснюваних у спеціальній (вільній)
економічній зоні. Виконавчим директором органу господарського розвитку
спеціальної (вільної) економічної зони може бути як громадянин
України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим
контрактом.
IV. МИТНІ, ПОДАТКОВІ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УМОВИФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ (ВІЛЬНОЇ) ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ
Стаття 12. Принципи митного, податкового тавалютно-фінансового регулювання у спеціальній
(вільній) економічній зоні
У спеціальних (вільних) економічних зонах створюються
сприятливі митні умови та режим митного оподаткування: пільгові
режим та рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови,
банківсько-кредитна система, система кредитування і страхування,
умови окремих видів платежів та система державного інвестування.
V. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ ІНВЕСТОРАМ
Стаття 13. Державні гарантії інвесторам
На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної
(вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій
захисту інвестицій, передбачена законодавством України про
інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує
суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної)
економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу,
інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі
спеціальної (вільної) економічної зони і України.
VI. РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН З СУБ'ЄКТАМИЗА МЕЖАМИ ЗОНИ І ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ
ВЛАДИ УКРАЇНИ
Стаття 14. Матеріально-технічне забезпеченняі реалізація продукції
Суб'єкти економічної діяльності, що діють на території
спеціальної (вільної) економічної зони, здійснюють
матеріально-технічне постачання і реалізацію продукції, а також
одержують та надають послуги у формах і на умовах, які вони
визначають самостійно на основі договорів із своїми контрагентами. Органи державної виконавчої влади не мають права
застосовувати у відносинах із зазначеними суб'єктами обов'язкове
державне замовлення. Суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної)
економічної зони мають право брати участь у конкурсах на державні
замовлення, що оголошуються державними установами України.
VII. ПОРЯДОК ДІЯЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ І ГРОМАДЯН
Стаття 15. Свобода економічної діяльності успеціальній (вільній) економічній зоні
На території спеціальної (вільної) економічної зони мають
право функціонувати будь-які суб'єкти економічної діяльності
згідно із законодавством України та законом про створення цієї
зони. Суб'єкти економічної діяльності, зазначені у частині першій
цієї статті, мають право самостійно обирати види, форми і методи
своєї діяльності на території спеціальної (вільної) економічної
зони, що не суперечать цьому Закону, закону про створення цієї
зони та законодавству України. На території спеціальної (вільної) економічної зони не
дозволяється діяльність, що суперечить міжнародним угодам,
учасником яких є Україна.
Стаття 16. Тимчасове припинення економічної діяльностіу спеціальній (вільній) економічній зоні
Тимчасове припинення економічної діяльності можливе у разі
порушення закону про створення спеціальної (вільної) економічної
зони, цього Закону відповідно до рішення судових або арбітражних
органів України, що діють на території спеціальної (вільної)
економічної зони.
VIII. ТРУДОВІ РЕСУРСИ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТРУДЯЩИХ
Стаття 17. Трудові ресурси спеціальної (вільної)економічної зони
Забезпечення спеціальної (вільної) економічної зони
працівниками здійснюється працедавцями на контрактній основі з
обов'язковою інформацією органу господарського розвитку
спеціальної (вільної) економічної зони про залучення трудових
ресурсів.
Стаття 18. Заробітна плата у спеціальній (вільній)економічній зоні
Заробітна плата працівників спеціальної (вільної) економічної
зони визначається відповідним контрактом і обмеженню не підлягає,
але не може бути нижчою за мінімальну зарплату, визначену чинним
законодавством України.
Стаття 19. Гарантія переведення доходів іноземнихпрацівників
Іноземним працівникам гарантується переведення їх доходів,
одержаних від роботи у спеціальній (вільній) економічній зоні, за
кордон, включаючи накопичення та проценти на них у
фінансово-кредитних установах спеціальної (вільної) економічної
зони. Громадяни України, які працюють у спеціальній (вільній)
економічній зоні, мають право відкривати у вказаних установах
спеціальної (вільної) економічної зони та за її межами на
території України рахунки у валюті заробітної плати. Українські
та іноземні громадяни, які працюють у спеціальній (вільній)
економічній зоні, можуть вкладати свої кошти в будь-які не
заборонені законом види підприємницької діяльності як на
території спеціальної (вільної) економічної зони, так і за її
межами на території України.
Стаття 20. Регулювання трудових відносин у спеціальній(вільній) економічній зоні міжнародним правом
На спеціальну (вільну) економічну зону поширюються положення
конвенцій Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною.
Підприємства, що діють у спеціальній (вільній) економічній зоні,
повинні дотримувати принципів тристоронньої декларації Міжнародної
організації праці про багатонаціональні підприємства і соціальну
політику. Законодавчий акт про створення кожної спеціальної
(вільної) економічної зони має визначати конкретні вимоги, що
випливають з положень зазначених конвенцій і принципів згаданої
декларації.
Стаття 21. Діяльність профспілкових організацій
На території спеціальної (вільної) економічної зони вільно
діють профспілкові організації.
IX. ПОРЯДОК В'ЇЗДУ І ВИЇЗДУ В СПЕЦІАЛЬНІЙ(ВІЛЬНІЙ) ЕКОНОМІЧНІЙ ЗОНІ
Стаття 22. В'їзд у спеціальну (вільну) економічнузону іноземних осіб з-за кордону
Законом про конкретну спеціальну (вільну) економічну зону
може встановлюватися спрощений порядок в'їзду в зону іноземних
осіб з-за кордону.
Стаття 23. В'їзд у спеціальну (вільну) економічнузону з території України і виїзд з неї
громадян України, іноземних громадян
та осіб без громадянства, які постійно
проживають в Україні
В'їзд у спеціальну (вільну) економічну зону з території
України та виїзд із спеціальної (вільної) економічної зони на
територію України громадян України, іноземних громадян та осіб без
громадянства здійснюються без будь-яких обмежень, якщо інше не
встановлено законом про створення конкретної спеціальної (вільної)
економічної зони.
X. ЛІКВІДАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ (ВІЛЬНОЇ)ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ
Стаття 24. Порядок ліквідації спеціальної (вільної)економічної зони
Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідованою з
моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не
буде продовжено Верховною Радою України. Спеціальна (вільна) економічна зона може бути ліквідована
Верховною Радою України до закінчення строку, на який її було
створено, за поданням Президента України або Кабінету Міністрів
України. Питання про доцільність продовження строку функціонування
спеціальної (вільної) економічної зони або її дострокову
ліквідацію може бути передано для вивчення комісії незалежних
експертів, створюваній Верховною Радою України. Верховна Рада України повинна розглянути подані пропозиції і
у тримісячний строк з дня подання зазначеної пропозиції винести
відповідне рішення. Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідованою з
моменту прийняття відповідного закону про її ліквідацію. Для вирішення майнових та інших питань, пов'язаних з
ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони, врегулювання
фінансових відносин між органом господарського розвитку і
управління та суб'єктами економічної діяльності спеціальної
(вільної) економічної зони Кабінетом Міністрів України створюється
ліквідаційна комісія, яка набуває усіх повноважень щодо управління
спеціальною (вільною) економічною зоною до моменту остаточного
вирішення всіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної
(вільної) економічної зони.
Стаття 25. Гарантії забезпечення інтересів суб'єктівекономічної діяльності спеціальної (вільної)
економічної зони при її ліквідації
Держава відповідно до законодавства України гарантує
збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав
суб'єктів економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної
зони при її ліквідації. Спори, що виникають у зв'язку з ліквідацією спеціальної
(вільної) економічної зони між органом господарського розвитку і
управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної
(вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають
розгляду в судових або арбітражних органах України, а спори за
участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій
зоні, - в судових та арбітражних органах за погодженням сторін, в
тому числі за кордоном.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 13 жовтня 1992 рокуN 2673-XII
