Д Е К Л А Р А Ц І Я

             Про загальні засади державної молодіжної
                   політики в Україні

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 16, ст.166 )

                      I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     1. Державна   молодіжна  політика  в Україні є пріоритетним і
специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється:     в інтересах молодої людини, суспільства, держави;     з   урахуванням   можливостей   України,   її   економічного,
соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду
державної  підтримки  молоді.     Ця  Декларація  є  основою  для подальшого розвитку державної
молодіжної  політики,  її  правової  бази,  практичної  діяльності
органів   державної  влади  і  управління,  яка  спрямовується  на
сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України.     Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики  є
Україна як суверенна держава.

             II. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ
                  МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

     2. Державна  молодіжна  політика  -  це  системна  діяльність
держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом,  що
здійснюється  в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить
за    мету    створення     соціально-економічних,     політичних,
організаційних,   правових   умов   та   гарантій   для  життєвого
самовизначення, інтелектуального, морального,  фізичного  розвитку
молоді,  реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах,
так і в інтересах України.

     3. Головними завданнями державної молодіжної політики є:     вивчення становища  молоді,  створення  необхідних  умов  для
зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і
свобод  молодих  громадян,  діяльності  молодіжних організацій для
повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;     допомога молодим  людям  у  реалізації  й  самореалізації  їх
творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат
до   активної   участі   у   національно-культурному   відродженні
українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій
та національно-етнічних особливостей;     залучення молоді до активної участі в  економічному  розвитку
України;     надання  державою  кожній молодій людині соціальних послуг по
навчанню, вихованню, духовному і фізичному  розвитку,  професійній
підготовці;     координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів,
що працюють з молоддю.

     4. Головними принципами державної молодіжної політики є:     повага до поглядів молоді та її переконань;     надання  права  і залучення молоді до безпосередньої участі у
формуванні  й  реалізації  політики  та програм,   що   стосуються
суспільства взагалі і молоді зокрема;     правовий  та  соціальний захист молодих громадян, перш за все
осіб, які не  досягли  18  років,  з  метою  створення  необхідних
стартових  можливостей для їх повноцінного соціального становлення
та розвитку;     сприяння  ініціативі та  активності  молоді  в  усіх   сферах
життєдіяльності суспільства.

     5.   Державна  молодіжна  політика  поширюється  на  громадян
України віком від  15  до  28  років   незалежно  від  походження,
соціального  і майнового стану, расової і національної належності,
статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять
і здійснюється через органи державної виконавчої влади,  установи,
соціальні інститути та об'єднання молодих громадян.

        III. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

     6.  Головними   напрямами  державної  молодіжної  політики  в
Україні є:     розвиток  і  захист   інтелектуального   потенціалу   молоді,
поліпшення умов і створення гарантій для здобуття  молоддю освіти,
спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;     забезпечення   зайнятості  молоді,  її  правового  захисту  з
урахуванням  економічних  інтересів,  професійних   і   соціальних
можливостей суспільства;     створення  умов  для  оволодіння  духовними   і   культурними
цінностями  українського  народу  та  для  безпосередньої   участі
молодих   людей   у  їх  відродженні  і  розвитку,  в  охороні  та
відтворенні навколишнього природного середовища;     формування   у   молоді   почуття   національної    гордості,
патріотизму, готовності захищати суверенітет України;     охорона  здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в
духовному і  фізичному  розвитку,  вжиття  інших  заходів,  які  б
забезпечували здоровий генофонд народу України.

     7.  Державна   молодіжна  політика  в  Україні  щодо  освіти,
соціально-політичної,  економічної  галузей,  розвитку  духовного,
культурного,   фізичного   потенціалу   молоді  та  функціонування
молодіжних організацій визначається законодавством України.

         IV. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ
              МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

     8. Державна молодіжна  політика  формується  та  реалізується
шляхом:     прийняття   законодавчих  актів,  рішень  державних  органів,
спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики;     проведення у Верховній  Раді  України  щорічних  слухань  про
становище  молоді та підготовки доповіді з цього питання Верховній
Раді України, Президенту України;      діяльності в органах  державної  влади  та  управління  всіх
рівнів структурних підрозділів, що займаються проблемами молоді;     створення   соціальних   служб   для   молоді  та  підготовки
соціальних працівників;     розробки  та  реалізації   цільових  комплексних   молодіжних
програм;     виділення у державному та місцевих бюджетах  цільових  коштів
на   фінансування   державної   молодіжної   політики,   залучення
матеріальних  і  фінансових  ресурсів   підприємств,   установ   і
організацій,   об'єднань  громадян,  заінтересованих  у  роботі  з
молоддю;     утворення спеціальних фондів.
 

 м. Київ, 15 грудня 1992 року
     N 2859-XII