Д Е К Р Е ТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Про прибутковий податок з громадян
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 10, ст.77 )
( Із змінами, внесеними згідно з Декретом
N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281Законами
N 3355-XII ( 3355-12 ) від 01.07.93, ВВР, 1993, N 34, ст.356
N 46/96-ВР від 14.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст.41
N 366/96-ВР від 12.09.96, ВВР, 1996, N 45, ст.234
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 129/98-ВР від 13.02.98, ВВР, 1998, N 30-31, ст.195
N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35
N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99, ВВР, 1999, N 25, ст.211
N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34
N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149
N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.254
N 1954-III ( 1954-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.17
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44Рішенням Конституційного Суду
N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) від 05.04.2001Законами
N 2405-III ( 2405-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.144
N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63 )
( Дію Декрету зупинено для сільськогосподарськихтоваровиробників - учасників експерименту по
запровадженню єдиного податку на території
Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області
згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Платники прибуткового податку
Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в
Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не
мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні,
належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 днів
у календарному році.
Стаття 2. Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце
проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за
календарний рік (що складається з місячних сукупних
оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на
території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного
місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій
(національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до
сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними
(ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.
( Частина четверта статті 2 із змінами, внесеними згідно з
Декретом N 43-93 від 30.04.93, в редакції Закону N 46/96-ВР від
14.02.96 ) Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті,
провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані в
іноземній валюті, перераховуються в українські карбованці за
курсом, що встановлюється Національним банком України на дату
одержання доходу.
Стаття 3. Усунення подвійного оподаткування
Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним
місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного
доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном з одержаних за межами
України доходів громадянами з постійним місцем проживання в
Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в
Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів,
сплачених за межами України, не може перевищувати суми
прибуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповідно
до законодавства України. Зарахування сплачених за межами України сум податку
провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового
органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання)
податку.
Стаття 4. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила
оподаткування, ніж ті, що їх містить законодавство України про
оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 5. Суми виплат, що не включаються до сукупногооподатковуваного доходу
1. До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного
громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не
включаються: а) допомога по державному соціальному страхуванню і
державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій
непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою
дитиною), зокрема: допомога по вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і
більше дітей віком до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років); допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких
ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів
неможливе; допомога на поховання, у тому числі яка надається за рахунок
юридичних або фізичних осіб; ( Абзац дванадцятий підпункту "а"
пункту 1 статті 5 в редакції Закону N 129/98-ВР від 13.02.98 ) б) суми одержуваних аліментів; в) державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються
за умовами добровільного страхування пенсій; г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у
межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком
компенсації за невикористану відпустку при звільненні; д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших
виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і
начальницького складу органів внутрішніх справ та
кримінально-виконавчої системи у зв'язку з виконанням обов'язків
несення служби; ( Підпункт "д" пункту 1 статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98 ) е) суми, одержувані в результаті відчуження майна, що
належить громадянам на правах власності, за нотаріальне
посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується
державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів,
одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті
здійснення ними підприємницької діяльності; ( Підпункт "е"
пункту 1 статті 5 в редакції Закону N 539-XIV ( 539-14 ) від
23.03.99 ) Дія положень підпункту "е" пункту 1 статті 5 поширюється на
правовідносини, які виникли з дня набрання чинності зазначеним
Декретом Кабінету Міністрів України згідно із Законом N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99 - втрачає чинність (визнані
неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду
N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) від 05.04.2001 ) є) доходи громадян від продажу вирощеної в особистому
підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці
продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій,
птиці як у живому вигляді, так і продуктів їх забою в сирому
вигляді та у вигляді первинної переробки; ж) суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за
винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово
спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури
і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків; з) проценти, дисконтні доходи і виграші по облігаціях
державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах,
виграші за державними лотереями та державними казначейськими
зобов'язаннями; доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших
корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі
приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні
сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні
кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами,
визначеними статтею 25 Закону України "Про приватизацію майна
державних підприємств" ( 2163-12 ); Дія положень частини другої підпункту "з" пункту 1 статті 5
поширюється на правовідносини, які виникли з дня набрання чинності
зазначеним Декретом Кабінету Міністрів України згідно із Законом
N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99 - втрачає чинність (визнані
неконституційними) на підставі Рішення Конституційного Суду
N 3-рп/2001 ( v003p710-01 ) від 05.04.2001 )
( Підпункт "з" пункту 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 129/98-ВР від 13.02.98; в редакції Закону N 539-XIV
( 539-14 ) від 23.03.99 ) и) суми, одержані громадянами за обов'язковим і добровільним
страхуванням (за винятком випадків, коли страхові внески по
накопичуваному страхуванню здійснюються за рахунок коштів
підприємств, установ і організацій); і) вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги
(далі - благодійна допомога), яка надходить у вигляді коштів або
майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги), на користь
осіб, а саме: Цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить
особам, постраждалим внаслідок: екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях,
оголошених Президентом України зонами надзвичайної екологічної
ситуації; стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій
загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або
створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному
середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або
втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення
благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів
України або органом місцевого самоврядування. Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі,
розподіляється через спеціальні позабюджетні фонди, створені
державою чи органом місцевого самоврядування, або через існуючу
мережу благодійних організацій. Цільова благодійна допомога, яка надається благодійними
організаціями набувачам благодійної допомоги для: відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, у
тому числі на придбання ліків, донорських компонентів,
протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються
виплатами сум страхового відшкодування з фондів обов'язкового
медичного страхування), крім косметичного лікування або
протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних із
хронічними захворюваннями; лікування зубів та їх протезування з
використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться
за медичними показаннями), операцій із переміни статі, лікування
венеричних захворювань (за винятком лікування синдрому набутого
імунодефіциту), лікування від тютюнової чи алкогольної залежності.
До запровадження системи обов'язкового медичного страхування норми
цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної
допомоги, отриманої її набувачем на такі цілі (з урахуванням
зазначених обмежень); відшкодування витрат на освіту (навчання) або перенавчання в
закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як
безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення
публічно оголошеного конкурсу, у тому числі як призначення
стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти; відшкодування витрат на утримання набувача благодійної
допомоги, який не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі,
інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача у
реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах,
школах мистецтв; відшкодування витрат на утримання та соціальну адаптацію
інвалідів та престарілих громадян у закладах, призначених для
такого утримання та соціальної адаптації; відшкодування витрат на харчування та облаштування на нічліг
осіб, які не мають житла, у закладах, що надають такі послуги; відшкодування витрат на поліпшення умов утримання або
медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних
закладах України; відшкодування витрат на проведення набувачем благодійної
допомоги наукових досліджень або розробок за умови, що їх
результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом
патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному
розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності,
отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також у
разі коли отримання такої допомоги не містить передумов щодо
виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або
будь-якою третьою особою та набувачем благодійної допомоги у
майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої
благодійної допомоги. У разі коли після завершення зазначеного
наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги
залишаються об'єкти власності, надані благодійною організацією для
виконання такого дослідження (розробки), такий набувач
зобов'язаний: або придбати такі об'єкти власності у такої благодійної
організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання; або повернути такі об'єкти власності такій благодійній
організації чи іншій благодійній організації; або визнати доход у розмірі звичайної вартості таких об'єктів
власності з його включенням до складу декларації з сукупного
оподатковуваного доходу за наслідками відповідного року; відшкодування витрат особи, що є членом аматорської
спортивної організації, клубу, або окремого спортсмена-аматора на
придбання спортивного знаряддя та інвентарю; оренду або утримання
спортивних майданчиків, приміщень чи споруд; відшкодування витрат,
пов'язаних із участю такої особи у спортивних змаганнях. З метою
застосування цього абзацу під терміном "аматорська спортивна
організація, клуб" слід розуміти громадську організацію,
діяльність якої не спрямована на отримання доходу; під терміном
"спортсмен-аматор" слід розуміти особу, чия спортивна діяльність
не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород
чи винагород від імені держави або органів місцевого
самоврядування; відшкодування інших витрат набувача благодійної допомоги,
якщо його доходи, отримані від інших осіб для здійснення такого
відшкодування, звільняються від оподаткування згідно з нормами
статті 5 цього Декрету. Для цілей підпункту "і" під терміном "відшкодування витрат"
слід розуміти здійснення благодійною організацією оплати (надання
інших видів компенсацій) вартості товарів (робіт, послуг) на
користь осіб, що безпосередньо надають такі товари (роботи,
послуги) набувачам благодійної допомоги у зазначених випадках.
Таке відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок коштів
(майна) такої благодійної організації, так і за рахунок коштів
(майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь
окремого набувача благодійної допомоги. Використання коштів
(майна), які надійшли до благодійної організації на користь
окремого набувача благодійної допомоги, на інші потреби не
дозволяється. Відшкодування витрат не включає виплату заробітної
плати, а також прирівняних до неї виплат та нарахувань відповідно
до законодавства. Набувач цільової благодійної допомоги має право на її
використання протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем
її отримання (її частини), за винятком надання благодійної
допомоги у вигляді ендавменту. Під терміном "ендавмент" слід
розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься
благодійником у банківську або небанківську фінансову установу,
завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на
використання пасивних доходів, що виникають внаслідок користування
такими коштами (активами) такими установами; при цьому набувач не
має права на витрачання основної суми ендавменту. Якщо протягом
вищезазначеного строку цільова благодійна допомога не була
використана за призначенням її набувачем, вона підлягає поверненню
благодійнику у невикористаній сумі протягом кварталу, на який
припадає кінець призначеного строку її використання, або протягом
цього строку має бути внесеною до місцевого бюджету, до якого
зараховується податок, стягнутий з такого набувача, у розмірі
такої невикористаної суми. У такому ж порядку використовуються
пасивні доходи, отримані від розміщення такої благодійної
допомоги. Набувач цільової благодійної допомоги має право
звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження
строку використання цільової благодійної допомоги у разі існування
достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного
використання у зазначені строки. У разі коли податковий орган
відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в
адміністративному або судовому порядку згідно із законодавством. У разі коли суми, визначені у підпункті "і", не
використовуються у зазначеному порядку, вони визнаються
безхазяйними. Нецільова благодійна допомога, яка надається її набувачам, що
мають доходи, нижчі за офіційно встановлений місячний рівень
прожиткового мінімуму у розрахунку на кожного набувача, та є: безробітними; пенсіонерами; особами з багатодітних сімей; інвалідами; особами, визнаними недієздатними; дітьми-сиротами; особами, які отримують житлові субсидії; особами, які мають статус біженців або є особами з числа
депортованих народів. Не підлягає оподаткуванню нецільова благодійна допомога, що
надається такому набувачеві у розмірах, які не перевищують розмір
прожиткового мінімуму (з урахуванням його доходів з інших джерел)
за відповідний місяць. При отриманні такої нецільової допомоги
набувач має надати благодійній організації заяву із зазначенням
суми свого доходу за відповідний місяць (крім безробітних,
пенсіонерів та дітей-сиріт, що отримують доходи з одного джерела
або їх не отримують), а благодійна організація має надіслати
податковому органу за місцем податкової реєстрації набувача
довідку про суму наданої благодійної допомоги у порядку,
визначеному цим Декретом для виплати неосновних доходів. У разі
коли за наслідками податкового року загальна сума нецільової
благодійної допомоги, наданої її набувачу (з урахуванням доходів з
інших джерел), перевищує суму доходу, що дорівнює рівню
прожиткового мінімуму, розрахованого за 12 місяців такого
податкового року, таке перевищення підлягає включенню до суми
сукупного оподатковуваного доходу такого набувача за наслідками
податкового року та оподатковується за загальними правилами,
визначеними цим Декретом; Підпункт "і" пункту 1 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, в редакції Закону
N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 ) ї) суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх
власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків
України, в тому числі в іноземній валюті; й) суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на
придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і
розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності; к) суми, які направляються платниками податку до благодійних
установ та організацій, але не більше 4 відсотків від суми
задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за звітний рік,
що враховується під час подання декларації з сукупного
оподатковуваного доходу за такий рік; ( Підпункт "к" пункту 1
статті 5 в редакції Закону N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 ) л) суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди,
заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним
з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із
втратою годувальника; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "л" згідно з
Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) м) суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від
інших видів донорства, за здавання грудного молока; ( Статтю 5
доповнено підпунктом "м" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) н) вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі
оздоровчі табори, крім туристських та міжнародних; ( Статтю 5
доповнено підпунктом "н" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) о) суми, одержувані громадянами від органів статистики за
ведення записів сімейних бюджетів; ( Статтю 5 доповнено
підпунктом "о" згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) п) суми доходів осіб, які виконують сільськогосподарські та
будівельні роботи в сільській місцевості, тимчасово або сезонно,
а також членів студентських будівельних загонів, що споруджують
об'єкти в сільській місцевості; ( Статтю 5 доповнено підпунктом
"п" згідно із Законом N 3355-XII ( 3355-12 ) від 01.07.93 ) р) доходи працівників сільськогосподарських підприємств і
рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання
і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою
(сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва
зазначених підприємств та продукцією її переробки, за винятком
продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення
зазначених доходів проводиться за очікуваною собівартістю
відповідної продукції; ( Статтю 5 доповнено підпунктом "р" згідно
із Законом N 46/96-ВР від 14.02.96 ) с) суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних
виховних закладах, закладах загальної середньої,
професійно-технічної освіти, а також у державних вищих учбових
закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок
фізичних або юридичних осіб; ( Пункт 1 статті 5 доповнено
підпунктом "с" згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 539-XIV ( 539-14 ) від
23.03.99 ) т) суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати
відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ); ( Пункт 1 статті 5 доповнено
підпунктом "т" згідно із Законом N 129/98-ВР від 13.02.98 ) у) суми, одержані громадянами за здану ними вторинну
сировину (макулатуру та ганчір'я); ( Частину першу статті 5
доповнено пунктом "у" згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від
14.12.99 ) ф) кошти, внесені фізичними та юридичними особами на
пенсійні рахунки, відкриті в уповноважених холдинговою компанією
"Київміськбуд" банках відповідно до Закону України "Про проведення
експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії
"Київміськбуд" ( 1674-14 ); ( Пункт 1 статті 5 доповнено
підпунктом "ф" згідно із Законом N 1694-III ( 1694-14 ) від
20.04.2000 ) х) кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення
експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії
"Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами
пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого
експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті вкладником з
пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі
пенсійного вкладу); ( Пункт 1 статті 5 доповнено підпунктом "х"
згідно із Законом N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000 ) ц) стипендії Президента України, що одержані талановитими
перспективними спортсменами України, чемпіонами Олімпійських та
Параолімпійських ігор, і стипендії Міжнародного Олімпійського
Комітету, а також вартість рухомого та нерухомого майна і
подарунків, переданих їм у власність; ( Пункт 1 статті 5 доповнено
підпунктом "ц" згідно із Законом N 1954-III ( 1954-14 ) від
14.09.2000 - дію зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III
( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ч) суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються
один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму,
встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних,
фізичних осіб та громадських організацій. ( Пункт 1 статті 5
доповнено підпунктом "ч" згідно із Законом N 2405-III ( 2405-14 )
від 26.04.2001 )
2. Суми виплат, що не включаються до складу сукупного
оподатковуваного доходу громадян відповідно до підпунктів
"а" - "о", "с" - "х" та "ч" пункту 1 статті 5, не враховуються при
визначенні бази нарахування страхових внесків, податків і зборів,
які нараховуються на фонд оплати праці відповідно до законів
України. ( Статтю 5 доповнено пунктом 2 згідно із Законом
N 129/98-ВР від 13.02.98; в редакції Закону N 539-XIV ( 539-14 )
від 23.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1694-III
( 1694-14 ) від 20.04.2000, в редакції Закону N 2405-III
( 2405-14 ) від 26.04.2001 )
3. Для застосування цієї статті під терміном "благодійна
організація" слід розуміти організацію, яка відповідає всім
нижченаведеним вимогам: є неприбутковою організацією, створеною для здійснення
благодійної діяльності відповідно до Закону України "Про
благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ), яка
зареєстрована у відповідному податковому органі як благодійна
організація та має в установчих документах обов'язок з
періодичного, але не рідше одного разу на рік, оприлюднення повних
звітів про джерела залучення коштів (майна) для здійснення
благодійної діяльності та про напрями їх використання, а також про
надання таких звітів будь-якому благодійнику такої благодійної
організації, за запитом останнього; є релігійною організацією або професійною спілкою, створеними
згідно із законом та зареєстрованими у відповідному податковому
органі. Організація не вважається благодійною (незалежно від її
організаційно-правового статусу або назви), якщо: така організація бере пряму або побічну участь у виборах або
рекламуванні будь-якої політичної партії (партійного блоку або
об'єднання) або окремої фізичної особи на будь-які виборні посади; надходження або активи такої організації використовуються для
отримання вигод або переваг будь-якою фізичною або юридичною
особою, крім отримання вигод належними набувачами благодійної
допомоги. Благодійна організація подає звіти про залучення коштів
(майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх
використання у строки та у порядку, встановлені цим Декретом для
подання податкової звітності з прибуткового податку з громадян. Статтю 5 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2136-III
( 2136-14 ) від 07.12.2000 )
Стаття 6. Суми, на які зменшується сукупнийоподатковуваний доход
1. Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не
перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход,
встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної
заробітної плати (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний
мінімум введено в шкалу ставок оподаткування (пункт 1 статті 7
цього Декрету). 2. Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується на
суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого
одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру
мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум)
одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком
до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не
перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат,
встановленого чинним законодавством. Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти
досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей - протягом
наступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу
починає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцем
їх основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної
плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців
- не пізніше 15 числа наступного після такої зміни місяця. При
обчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їм
одночасно з декларацією про одержані доходи. Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з
підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами -
суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи),
зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної
місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років
провадиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваного
сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими
органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку
відповідно до кількості місяців, за які одержано доход. 3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти
неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань,
встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і
віднесені до категорій 1 і 2; б) інвалідів війни I групи. 4. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти
неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань,
встановлених пунктами 1 та 2 цієї статті, у: а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових
операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців,
які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що
входили до складу діючої армії, та партизанів; б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні
збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі
обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан
та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії; в) інвалідів з дитинства, інвалідів I і II групи, крім
зазначених у підпункті "б" пункту 3 цієї статті; г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і
віднесені до категорій 3 і 4; д) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які
загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових
обов'язків; ( Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "д" згідно з
Декретом N 43-93 від 30.04.93 ) е) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства і
батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що
проживають разом з ними і потребують постійного догляду; ( Пункт
4 статті 6 доповнено підпунктом "е" згідно з Декретом N 43-93
від 30.04.93 ) є) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України "Про
реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ( 962-12 ). Пункт 4 статті 6 доповнено підпунктом "є" згідно з Декретом
N 43-93 від 30.04.93 ) Дія пунктів 1, 2, 3 і 4 цієї статті Декрету протягом
календарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами за
місцем основної роботи.
5. Кабінет Міністрів України може постановами надавати
додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. 6. Органи місцевого самоврядування базового рівня, враховуючи
матеріальний стан, мають право додатково зменшувати сукупний
оподатковуваний доход окремих громадян або звільняти їх від сплати
податку в календарному році. 7. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами
додаткових пільг щодо прибуткового податку з громадян, не
передбачених цим Декретом. Інші пільги можуть бути встановлені
тільки шляхом доповнення цього Декрету.
Стаття 7. Ставки податку
1. Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу
громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) обчислюється
за такими ставками:
( Нові ставки податку див. в Указі Президента N 519/94 від
13.09.94 )
----------------------------------------------------------------- Розмір місячного сукупного оподатко- | Ставки та розміри податку вуваного доходу (у мінімальних мі- | сячних заробітних платах) | | ----------------------------------------------------------------- 1 мінімальна заробітна плата включно не оподатковується
від 1 мінімальної заробітної плати 10 процентів суми, що
+ 1 крб. до 10 мінімальних заробіт- перевищує мінімальну заро-
них плат включно бітну плату
від 10 мінімальних заробітних плат податок з 10 мінімальних
+ 1 крб. до 20 мінімальних заробіт- заробітних плат + 20 про-
них плат включно центів суми, що перевищує10 мінімальних заробітних
плат
від 20 мінімальних заробітних плат податок з 20 мінімальних
+ 1 крб. до 30 мінімальних заробіт- заробітних плат + 35 про-
них плат включно центів суми, що перевищує20 мінімальних заробітних
плат
понад 30 мінімальних заробітних податок з 30 мінімальних
плат заробітних плат + 50 про-центів суми, що перевищує
30 мінімальних заробітних
плат
2. Із сум авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям
повторно (неодноразово), податок нараховується до джерел виплати у
складі сукупного оподатковуваного річного доходу за наведеними у
пункті 1 цієї статті ставками, збільшеними вдвічі, але не більше
70 процентів. 3. Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем
основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця
проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за
ставкою 20 процентів.
( Пункт 4 статті 7 виключено на підставі Закону N 129/98-ВР
від 13.02.98 )
Розділ II
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ОДЕРЖУВАНИХГРОМАДЯНАМИ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (СЛУЖБИ, НАВЧАННЯ),
І ПРИРІВНЯНИХ ДО НИХ ДОХОДІВ
Стаття 8. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподатковуваними прибутковим
податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби,
навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і
організацій усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові
відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової
книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування. До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за
місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання
трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання
робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в
результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ,
організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності
своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і
натуральній формі крім сум виплат, що не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету. Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 129/98-ВР від 13.02.98 )
Стаття 9. Порядок обчислення податку
Нарахування, утримання і перерахування до бюджету
прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами,
організаціями всіх форм власності та фізичними особами -
суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати
доходів. Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного
сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною
відповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому для громадян, які
мають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету,
сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на
розмір цих пільг. По закінченні календарного року визначається сума сукупного
річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного
доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням
сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів.
Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами,
установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за
звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за
установленою формою подаються ними до податкової інспекції за
місцем проживання платника. ( Частина третя статті 9 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від
21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Стаття 10. Порядок перерахування податку до бюджету
Підприємства, установи і організації усіх форм власності,
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після
закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в
установах банків коштів на виплату належних громадянам сум
зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і
утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням чеків
на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу
половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на
перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум
приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення
платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум
прибуткового податку. Юридичні і фізичні особи, які не мають рахунків в установах
банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від
реалізації продукції і надання послуг, перераховують утримані суми
податку до бюджету через установи банків наступного дня після
виплати належних громадянам сум. Забороняється сплата податку з доходів громадян за рахунок
коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних
сільськогосподарських підприємств. Колективні
сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовецькі
колгоспи, суми прибуткового податку сплачують за рахунок прибутку
(доходу), що залишається в розпорядженні підприємства,
за ставками, відповідно до чинного законодавства. ( Частина п'ята
статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3355-XII
( 3355-12 ) від 01.07.93 ) Суми податку, не утримані або утримані не повністю з
працюючих громадян, стягуються підприємствами, установами і
організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької
діяльності до повної сплати заборгованості. Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового
податку з громадян, що звільнилися, сплачуються підприємствами,
установами і організаціями та фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності за рахунок власних коштів. Стягнення заборгованості прибуткового податку з громадян
провадиться відповідно до чинного законодавства. Над міру утримані суми податку повертаються платникові або
зараховуються до сплати майбутніх платежів за його заявою.
Розділ III
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ОДЕРЖУВАНИХ ГРОМАДЯНАМИНЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (СЛУЖБИ, НАВЧАННЯ)
Стаття 11. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи
громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем
основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання
разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду
та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з
доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують
доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Стаття 12. Порядок обчислення і сплати податку
З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за
ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у
джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку,
встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні
оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума
встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і
не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які
одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у
строки, визначені законом подати до податкового органу за місцем
проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за
основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують
доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік
доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою і
у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією
України. ( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року ) Підприємства, установи, організації і фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати
зазначених доходів, зобов'язані у строки, визначені законом для
місячного звітного періоду, на який припадає виплата надіслати до
податкових органів за місцем проживання громадян відомості, за
встановленою Головною державною податковою інспекцією України
формою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з них
податку. ( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року ) Податкові органи використовують ці відомості для перевірки
поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми
податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з
оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним
законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення
податку і суми, передбаченої у статті 6 цього Декрету. У разі виплати громадянам підприємствами, установами і
організаціями авторських винагород і винагород за видання,
виконання або інше використання творів науки, літератури і
мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промислових
зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом
враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо
пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці
витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації
документально, то вони враховуються за нормами, визначеними
Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з
Міністерством економіки України та Міністерством культури України. У разі, якщо благодійна допомога надається із порушенням
правил, визначених підпунктом "і" пункту 1 статті 5 цього Декрету,
відповідальними за нарахування, своєчасне внесення податку до
бюджету є: при нецільовому витрачанні коштів, які надійшли на рахунок
благодійної організації на користь набувача, - така благодійна
організація за наслідками податкового періоду, в якому відбулося
таке нецільове витрачання; при перевищенні граничної суми отримання нецільової
благодійної допомоги, визначеної абзацом тридцять першим підпункту
"і" пункту 1 статті 5 цього Декрету, - такий її набувач за
наслідками податкового року, в якому відбулося таке перевищення. У
разі коли набувач благодійної допомоги є нерезидентом або не є
платником цього податку з інших причин, - благодійна організація; при неповерненні невитрачених сум цільової благодійної
допомоги у граничні строки, визначені абзацом двадцятим підпункту
"і" пункту 1 статті 5 цього Декрету, - така благодійна організація
за наслідками податкового періоду, на який припадає такий
граничний строк. Статтю 12 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2136-III
( 2136-14 ) від 07.12.2000 ) У разі витрачання основної суми ендавменту або її частини
платник податку, на користь якого був відкритий (задепонований)
такий ендавмент, має визнати доход, який оподатковується податком
у загальному порядку. Статтю 12 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2136-III
( 2136-14 ) від 07.12.2000 )
Розділ IV
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗАНЯТТЯПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ
Стаття 13. Об'єкти оподаткування
Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи
громадян, одержані протягом календарного року від здійснення
підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також
інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у
розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход,
тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та
натуральній формі) і документально підтвердженими витратами,
безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не
можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються
податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за
нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією
України за погодженням з Міністерством економіки України та
Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та
підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням
доходів, належать витрати, які включаються до складу валових
витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з
Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ). ( Частина третя статті 13 в редакції Закону
N 539-XIV ( 539-14 ) від 23.03.99 ) При здійсненні операцій з купівлі-продажу корпоративних прав
та визначених законом цінних паперів, крім набутих у випадках,
визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним
доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт
підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між
доходом, отриманим від продажу таких корпоративних прав та цінних
паперів протягом звітного року, та документально підтвердженими
витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом
звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових
результатів операцій з купівлі-продажу корпоративних прав та
цінних паперів ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6
статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ). Прибуток, отриманий громадянином від операцій з
купівлі-продажу корпоративних прав та цінних паперів, обчислений
за результатами звітного року, включається до складу його
сукупного річного оподатковуваного доходу. ( Статтю 13 доповнено
частиною четвертою згідно із Законом N 539-XIV ( 539-14 ) від
23.03.99, в редакції Закону N 2831-III ( 2831-14 ) від
29.11.2001 )
Стаття 14. Порядок обчислення і сплати податку
1. З доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок
обчислюється: а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними
протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі
Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати
повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян.
Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим
органом при проведенні податкових розрахунків за доходами,
одержаними за оподатковуваний період; б) податковими органами на підставі декларацій, поданих
громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або
про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших
відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі. Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства,
установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької
діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього
Декрету. Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться
податковими органами за місцем постійного проживання платника, а
якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем
здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням
податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про
розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб
оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за
фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом
придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким
громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які
беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти; валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення
підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за
останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання
патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян; громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу
товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є
платником ринкового збору згідно з законодавством. Доходи такого
громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької
діяльності, оподатковуються у загальному порядку. Не дозволяється застосування фіксованого податку при
здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. На доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької
діяльності, у разі сплати ними фіксованого податку, не поширюються
положення статей 5 та 6 цього Декрету. Фіксований податок сплачується громадянином - платником
податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його
проживання. Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на
здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є
підставою для видачі податковим органом за місцем проживання
громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього
громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту;
перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником
податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької
діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним податковим органом
України. Для одержання патенту платник податку подає до податкового
органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити
інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності;
перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником
податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які
беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, і їх
ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника
фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за
останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох
робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку,
оформленої належним чином. Попередня перевірка достовірності
даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення
підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання
податковим органом не здійснюється. Відповідальність за
достовірність таких даних несе платник податку відповідно до
законодавства України. Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною
місцевою радою залежно від територіального розташування місця
торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100
гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють
підприємницьку діяльність самостійно. Для одержання патенту на здійснення підприємницької
діяльності на всій території України фіксований податок
встановлюється у розмірі 100 гривень. У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку
діяльність з використанням найманої праці або за участю у
підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого
податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому
випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити
50 відсотків суми встановленого фіксованого податку з розрахунку
на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган,
який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки,
передбачені для його видачі. Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької
діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються
до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками
звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і
не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань
такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових
відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності. У разі сплати фіксованого податку платник такого податку
звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат. Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у
трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на
фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво,
реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального
користування України, встановлених відповідно до Закону України
"Про джерела фінансування дорожнього господарства України"
( 1562-12 ), податку на промисел, збору до Фонду для здійснення
заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та
соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне
страхування, збору до Фонду України соціального захисту інвалідів,
а також придбання торгового патенту згідно із Законом України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ). Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної
(дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також
особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами
його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує
отримання ліцензії. Патент видається на строк від одного до дванадцяти
календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У
разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою
змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не
здійснюється. Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням
керівника податкового органу до закінчення строку його дії в разі,
якщо: за дорученням або від імені платника фіксованого податку
здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до
патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється
права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12
календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та
сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в
розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені
до патенту; платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у
трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у
підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними
та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянин-підприємець
притягається до відповідальності згідно з законодавством України.
( Пункт 1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 129/98-ВР від 13.02.98 ) 2. Оподаткування доходів громадян податковими органами
здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному
році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених
податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про
виплачені платникам доходи і утримані податки за формою,
встановленою Головною державною податковою інспекцією України. 3. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в
такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по
25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за
попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати
податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами
за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових
платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15
березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі
значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника
податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку
за строками сплати податку, що не настали; суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року
за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів,
пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному
розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження
факту сплати податку. Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку
підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання
повідомлення податкового органу, а над міру сплачені суми податку
підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після
проведення остаточного розрахунку або за заявою платника
зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
4. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю,
надають податковому органу декларації за наслідками кожного
звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені
законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного
доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший
період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний
період). ( Абзац перший пункту 4 статті 14 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає
чинності з 1 квітня 2001 року ) Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у
строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який
припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір
фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного
(оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення
існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів
включається до складу декларації за наслідками такого календарного
року, яка подається податковому органу у строки, визначені
законом. ( Абзац другий пункту 4 статті 14 в редакції Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року ) Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за
умови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними
проживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою за
угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру,
пропорційного кількості громадян, що беруть участь у
підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове
оподаткування. Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться
податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.
Розділ V
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬВИПЛАТІ З ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНІ ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ
ПОСТІЙНОГО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ
Стаття 15. Розміри оподаткування
З доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні
громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні,
податок утримується у джерела виплати доходів за ставкою,
наведеною у пункті 3 статті 7 цього Декрету, без виключення з
доходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваного
мінімуму та встановлених цим Декретом пільг. Зазначена ставка оподаткування застосовується тоді, коли інше
не передбачено міжнародними договорами щодо усунення подвійного
оподаткування доходів громадян. Перерахування сум податку здійснюється у порядку,
передбаченому статтею 10 цього Декрету.
Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯНТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
Стаття 16. Визначення оподатковуваного доходу
1. Оподатковуваний доход іноземних громадян та осіб без
громадянства (надалі - іноземні громадяни), які мають постійне
місце проживання в Україні, визначається в тому ж порядку, що й
оподатковуваний доход громадян України. До оподатковуваного доходу
іноземних громадян включаються: а) суми надбавок, виплачуваних у зв'язку з проживанням в
Україні; б) суми, виплачувані для компенсації витрат на навчання дітей
у школі, харчування, поїздки членів сім'ї платника у відпустку та
інші аналогічні цілі. 2. До оподатковуваного доходу іноземних громадян не
включаються: а) суми, які відраховуються наймачем іноземних громадян до
фондів державного соціального страхування і пенсійного
забезпечення; б) суми компенсації витрат за наймання житлового приміщення і
на утримання автомобіля для службових потреб; в) суми витрат на відрядження. Суми, виплачені підприємствами, установами й організаціями у
вигляді компенсації витрат на відрядження технічним спеціалістам
із числа іноземних громадян у зв'язку з їх роботою в Україні, не
включаються до оподатковуваного доходу іноземних громадян, якщо
виплати цих сум передбачено відповідним зовнішньоекономічним
контрактом. При цьому суми, виплачені додатково до заробітної плати за
кожний день перебування в Україні, не вважаються компенсацією
витрат на відрядження, за винятком випадків, коли ці витрати
пов'язані з пересуванням іноземних громадян по території України
або за її межами. Такі виплати враховуються як надбавка до
заробітної плати і оподатковуються на загальних підставах.
Стаття 17. Розміри оподаткування
Доходи іноземних громадян, що мають постійне місце проживання
в Україні, підлягають оподаткуванню прибутковим податком за
ставками, визначеними у статті 7 цього Декрету, і за умовами,
встановленими відповідними його розділами для оподаткування
аналогічних доходів громадян України. Особисті доходи власників приватних компаній оподатковуються
в порядку і за умовами, передбаченими розділом IV цього Декрету. При цьому до власників приватної компанії не належать
іноземні громадяни, у власності яких знаходиться будь-яке
підприємство (юридична особа), доходи якого в місці знаходження
(реєстрації) за межами України підлягають оподаткуванню податком
на прибуток корпорації або іншим аналогічним видом податку.
Стаття 18. Порядок обчислення і сплати податку
1. Іноземні громадяни, що мають постійне місце проживання в
Україні і одержують доходи як в Україні, так і за її межами,
подають декларації про одержані доходи до податкового органу за
місцем діяльності в Україні в порядку, встановленому цим Декретом. При цьому декларація про очікувані (оціночні) доходи у
поточному році подається іноземними громадянами протягом одного
місяця з дня прибуття в Україну незалежно від джерела одержання
доходів. Надалі декларація про одержувані доходи подається
щоквартально у строки, визначені законом. ( Абзац другий пункту 1
статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III
( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня
2001 року ) Після закінчення року декларація про фактично одержані доходи
подається у строки, визначені законом, в якій зазначаються
загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку.
( Абзац третій пункту 1 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року ) У разі припинення протягом календарного року діяльності та
виїзду іноземних громадян з України декларація про фактично
одержані доходи подається не пізніш як за місяць до від'їзду. 2. З доходів іноземних фізичних осіб податок обчислюється
податковим органом на підставі декларацій про доходи за місцем
здійснення діяльності в Україні. Документом для сплати податку є
платіжне повідомлення, що надсилається платникові податковим
органом. На підставі декларації про очікувані (оціночні) доходи
платникові обчислюється авансова сума податку. Перерахунок суми
податку здійснюється на підставі даних про фактично одержані
доходи. Сплата податку протягом року здійснюється рівними частками у
такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15
листопада. Доплата за перерахунками податку за звітний рік
провадиться протягом місяця з дня одержання платіжного
повідомлення від податкового органу. Над міру сплачена сума
податку за бажанням платника повертається йому або зараховується
за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Повернення податку
провадиться не пізніше місяця з дня проведення остаточного
розрахунку. 3. Пільги щодо податку надаються іноземним громадянам в
такому ж розмірі і на тих же підставах, що і для громадян України.
Іноземні громадяни, які мають право на пільги на дітей, при
поданні до податкового органу декларації вперше зобов'язані додати
до декларації відповідні документи, що підтверджують наявність
утриманців. Документи затверджуються компетентним органом країни, в якій
платник постійно проживав до прибуття в Україну, а в разі, коли
утриманець перебуває на території України, документи подаються в
порядку, встановленому для громадян України. 4. Справляння податку з іноземних громадян може бути
припинено або обмежено відповідними міжнародними договорами.
Розділ VII
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЦЬОГО ДЕКРЕТУ
Стаття 19. Обов'язки громадян, підприємств, установ,організацій, фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності
1. Громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно
до цього Декрету, зобов'язані: а) вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат,
безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, за формою, що
встановлюється Головною державною податковою інспекцією України.
Зазначена умова не поширюється на громадян, які одержують доходи
лише за місцем основної роботи. За окремими видами підприємницької діяльності облік повинен
вестися також із застосуванням технічних засобів - лічильників,
касових апаратів тощо; б) подавати в передбачених цим Декретом випадках податковим
органам декларації про доходи і витрати за формами, що їх
встановлює Головна державна податкова інспекція України, та інші
необхідні документи, які підтверджували б достовірність вказаних у
деклараціях даних. Неподання громадянином декларації вважається
приховуванням доходів від оподаткування; в) пред'являти підприємствам, установам, організаціям і
фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, які
виплачують доходи, а також податковим органам документи, що
підтверджують право на одержання пільг; г) своєчасно і в повному обсязі сплачувати до бюджету належні
до сплати суми податку; д) допускати службових осіб податкових органів у приміщення,
що використовуються для здійснення підприємницької діяльності та
для одержання доходів; е) зберігати облікові дані про доходи, витрати та сплату
податків протягом трьох років. 2. Підприємства, установи, організації та фізичні особи -
суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані: а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та
перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що
підлягають оподаткуванню у джерела виплати; б) своєчасно подавати податковим органам відомості за
встановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягають
обліку і оподаткуванню; в) у 3-денний строк повідомляти податкові органи за місцем
реєстрації громадян, які займаються підприємницькою діяльністю,
про відкриття в установах банків розрахункового рахунку. 3. При укладанні договорів та інших угод забороняється
включення податкових застережень, відповідно до яких підприємства,
установи, організації, а також фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності, що виплачують доходи, беруть на себе
зобов'язання нести витрати по сплаті податку за громадян. 4. Контроль за додержанням положень цього Декрету
покладається на державну податкову службу в Україні.
Стаття 20. Порядок утримання і повернення неправильноутриманих сум податків
У разі несвоєчасного залучення громадян до сплати податку або
неправильного оподаткування їх доходів стягнення або повернення
відповідної суми податку допускається не більш як за три роки до
виявлення факту неправильного оподаткування. Суми податку, не стягнені через ухилення платника від
оподаткування, стягуються за весь час ухилення від їх сплати. Не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно), а також
не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню,
стягуються у безспірному порядку податковим органом з
підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. З
громадян, які займаються підприємницькою діяльністю і не мають
розрахункових рахунків в установах банків, стягнення прибуткового
податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими
написами або у судовому порядку. При наявності фактів перерахування підприємством, установою,
організацією і фізичною особою - суб'єктом підприємницької
діяльності сум податку за своїх працівників зазначені суми
включаються до складу оподатковуваного доходу цих працівників з
відповідним переобчисленням суми прибуткового податку.
Стаття 21. Відповідальність за порушення норм цього Декрету
1. Відповідальність платників податку за порушення норм цього
Декрету визначається відповідним законом.
2. За прострочення встановлених строків сплати податку
справляється пеня у розмірах, визначених законом. Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законами N 366/96-ВР
від 12.09.96, N 129/98-ВР від 13.02.98, 2136-III ( 2136-14 ) від
07.12.2000, в редакції Закону N 2181-III ( 2181-14 ) від
21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року ) Стаття 22. Оскарження дій податкових інспекційта їх службових осіб
Оскарження дій податкових інспекцій та їх службових осіб
провадиться в порядку, передбаченому законом. ( Стаття 22 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від
21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
Стаття 23. Видання інструкції щодо застосування цього Декрету
Інструкція щодо застосування цього Декрету видається Головною
державною податковою інспекцією України.
Стаття 24. Заключні положення
1. Заробітна плата та інші виплати і доходи, пов'язані з
виконанням трудових обов'язків по роботі, а також іншою
діяльністю, здійсненою в 1992 році, оподатковуються прибутковим
податком у порядку і розмірах, що діяли до 1 січня 1993 року. 2. Зупиняється дія Закону України "Про прибутковий податок з
громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства"
( 1306-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 43,
ст.568; 1992 р., N 23, ст. 346). 3. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
м. Київ, 26 грудня 1992 року
