Д Е К Р Е ТКАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Про податок на добавлену вартість
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 10, ст.78 )
Стаття 1. Загальні положення
Податок на добавлену вартість є частиною новоствореної
вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі
виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.
Стаття 2. Платники податку
Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти
підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, а
також міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи і
громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу
підприємницьку діяльність на території України.
Стаття 3. Об'єкти оподаткування
1. Об'єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів
(робіт, послуг), крім їх реалізації за іноземну валюту. 2. Об'єктом оподаткування імпортних товарів (робіт, послуг),
придбаних за іноземну валюту, є різниця між цінами їх реалізації
за національну валюту України та їх митною (закупівельною)
вартістю, перерахованою за курсом Національного банку України, що
діє на день подачі декларації (придбання товарів, виконання робіт,
надання послуг). 3. У торговельних, заготівельних, оптових,
постачальницько-збутових, а також інших підприємств, які надають
посередницькі послуги, об'єктом оподаткування є різниця між цінами
реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими вони
проводять розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на
добавлену вартість. 4. Відповідно до цього Декрету об'єктами оподаткування
вважаються обороти з реалізації всіх товарів як власного
виробництва, так і придбаних, а також: а) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) з частковою
оплатою та обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати
їх вартості всередині підприємства для потреб власного споживання,
витрати на які не відносяться на собівартість виробництва (обігу),
а також для своїх працівників; б) обороти з передачі товарів (робіт, послуг) без оплати їх
вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги); в) обороти з передачі безплатно або з частковою оплатою
товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам або громадянам.
Стаття 4. Оподатковуваний оборот
1. Оподатковуваний оборот з реалізованих товарів (робіт,
послуг) обчислюється виходячи з їх вартості за вільними цінами і
тарифами, державними фіксованими та регульованими цінами і
тарифами, що включають податок на добавлену вартість за
встановленою ставкою. До обороту, що підлягає оподаткуванню, включаються також
додаткові кошти, одержані від підприємств-покупців (замовників) на
власні потреби підприємств-постачальників (підрядчиків,
перевізників). При визначенні оподатковуваного обороту до нього включається
сума акцизного збору та плата за організацію програм телебачення і
радіомовлення у встановлених розмірах, а також суми інших надбавок
до цін (тарифів), що передбачені чинним законодавством. 2. При обміні на території України товарами (роботами,
послугами) власного виробництва, при їх передачі безплатно або з
частковою оплатою, оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з
рівня державних фіксованих та регульованих цін (тарифів) або
середніх вільних цін і тарифів по підприємству, що включають
фактичну собівартість і прибуток на подібні товари (роботи,
послуги), а при обміні покупними товарами або реалізації їх за
цінами нижчими від цін придбання - виходячи з їх купівельної ціни. При використанні товарів власного виробництва для потреб, не
пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваний оборот
обчислюється виходячи з вартості таких або аналогічних товарів, а
в разі відсутності такої вартості - із собівартості, визначеної у
день здійснення обороту. При виконанні робіт чи наданні послуг для власних потреб, не
пов'язаних з виробничою діяльністю, оподатковуваним оборотом є
сума витрат на їх виконання. При виготовленні товарів з сировини і матеріалів, що
надаються, оподатковуваним оборотом є вартість їх оброблення. 3. До оподатковуваного обороту вартість заставної
(поворотної) тари не включається. 4. У торговельних, заготівельних, оптових,
постачальницько-збутових та інших підприємств, що надають
торговельно-посередницькі послуги, оподатковуваним оборотом є сума
валового доходу, одержаного у вигляді надбавок, націнок, знижок,
винагород, зборів. 5. Підприємствам з сезонним характером виробництва та
заготівельним підприємствам і організаціям за залишками
невикористаних (нереалізованих) товарів провадиться кредитування
податку на добавлену вартість, сплаченого постачальникам цих
товарів.
Стаття 5. Перелік товарів, робіт, послуг, звільнених відподатку
1. Від податку на добавлену вартість звільняються: а) експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги
транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження
товарів, що експортуються, та транзит іноземних вантажів,
включаючи транзитні послуги, через територію України за
розрахунками у іноземній валюті, крім бартерних (товарообмінних)
операцій; б) товари і послуги, передбачені для офіційного використання
іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а
також для особистого використання дипломатичного та
адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи
членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо такі звільнення для
України передбачені іноземною державою; в) вугілля, вугільні брикети та електроенергія; г) вартість робіт по будівництву, реконструкції та
реставрації культових споруд, що проводяться за рахунок
пожертвувань; д) вартість робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи, що виконуються за рахунок коштів бюджету; е) реалізація Національному банку України для Державної
скарбниці дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших
коштовностей; є) роботи з благоустрою (озеленення, зовнішнє освітлення,
експлуатація міських доріг), що виконуються за рахунок бюджету; ж) прання білизни для лікарень, шкільних та дошкільних
установ, навчальних закладів та інших бюджетних установ; з) вартість робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери і
житла, що здійснюються за рахунок державних капітальних вкладень; и) дитяче харчування, що реалізується молочними кухнями; і) дитячі журнали і газети; ї) науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, що
проводяться за рахунок державного бюджету; й) послуги у сфері освіти: курси, гуртки, секції, студії та
уроки, що оплачуються учнями; к) державні, митні та інші збори, які повністю сплачуються до
бюджету; л) операції щодо страхування і перестрахування, видачі та
передачі позик, а також операції, які здійснюються за грошовими
вкладами, розрахунковими, поточними та іншими рахунками; м) операції, які стосуються обігу валюти, грошей і банкнотів,
що є законними засобами платежу, за винятком тих, які
використовуються в нумізматичних цілях, а також цінних паперів
(акцій, облігацій, сертифікатів, векселів та ін.), і реалізація
поштових марок, крім колекційних, конвертів і листівок з поштовими
марками, державних лотерейних білетів, марок державного мита та
інших знаків; н) театрально-видовищні, культурно-освітні заходи та
спортивні послуги; о) товари соціального призначення для інвалідів; п) підприємства, а також громадяни, які займаються
підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо
обсяг реалізації їх товарів (робіт, послуг) не перевищує
500 тис. карбованців на рік; р) путівки на санаторно-курортне лікування. 2. Пільги щодо податку на добавлену вартість, зазначені в цій
статті, є єдиними на території України. 3. Додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість за
окремими товарами (роботами, послугами) надаються постановами
Кабінету Міністрів України.
Стаття 6. Ставки податку і порядок зарахування йогодо бюджету
1. Податок на добавлену вартість включається в ціну (тариф)
товарів (робіт, послуг) за ставкою у розмірі 20 процентів до
оподатковуваного обороту, який не включає податок на добавлену
вартість. 2. Обчислення податку на добавлену вартість проводиться за
ставкою 16,67 процента до оподатковуваного обороту. 3. Суми податку на добавлену вартість зараховуються до
державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Стаття 7. Порядок обчислення і сплати податку
1. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами
провадиться за цінами (тарифами), збільшеними на суму податку на
добавлену вартість. У розрахункових (платіжних) документах на
реалізацію товарів (робіт, послуг) сума податку вказується окремим
рядком, а при звільненні їх від податку у зазначених документах
робиться помітка "Без ПДВ". Розрахункові (платіжні) документи, в яких сума податку не
відокремлена або в них не зроблена помітка "Без ПДВ", установами
банків не приймаються до виконання. У всіх випадках відвантаження товарів (виконання робіт,
надання послуг), включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном
в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури (накладні,
акти, реєстри тощо), в яких сума податку вказується окремим
рядком. При наявності оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг)
як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства
та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів
(робіт, послуг). 2. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до
бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від
покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами
податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за
виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо,
вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу, та
податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі
фонди і взяті на облік нематеріальні активи. Підприємства, які реалізують сільськогосподарську продукцію
власного виробництва, суми податку на добавлену вартість до
бюджету не сплачують, а перераховують на спеціальний рахунок для
регулювання цін на окремі види сільськогосподарської продукції, що
реалізуються державі. При цьому суми податку, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, за
придбані матеріальні ресурси, паливо, основні засоби виробництва
та нематеріальні активи, вказаним підприємствам із бюджету не
відшкодовуються. Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші
вироби, що придбаваються та використовуються для потреб основної
діяльності, до витрат виробництва і обігу не відноситься. Не виключається із загальної податкової суми, що підлягає
сплаті до бюджету, податок з товарів (робіт, послуг), використаних
на невиробничі потреби. Сплата податку з товарів (робіт, послуг),
використаних на невиробничі потреби, провадиться за рахунок
відповідних джерел фінансування. Якщо суми податку, що сплачені або підлягають сплаті
постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані
матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію
основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи,
перевищують суми податку, одержані від покупців за реалізовані
товари (роботи, послуги), то різниця між ними з бюджетів не
відшкодовується (крім випадків, зазначених у пункті 3 цієї
статті). 3. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів
"а" - "д" пункту 1 статті 5 цього Декрету звільняються від
оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані
послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені
в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів
або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень
доходів щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним
місяця. 4. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів
"е" - "р" пункту 1 статті 5 цього Декрету звільняються від
оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані
послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, відносяться на
собівартість товарів (робіт, послуг), а податок на добавлену
вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за
придбані основні виробничі фонди і нематерільні активи,
покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання. 5. Особливості обчислення і сплати податку на добавлену
вартість визначаються Головною державною податковою інспекцією
України.
Стаття 8. Строки сплати податку
1. Сплата податку провадиться щомісячно виходячи з фактичних
оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) за минулий
календарний місяць, не пізніше 15 числа наступного за звітним
місяця. Головній державній податковій інспекції України надається
право встановлювати інші податкові періоди і строки сплати податку
на добавлену вартість. 2. Датою здійснення обороту (реалізації) вважається день
відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), а по
експорту товарів (робіт, послуг) - день надходження коштів у
іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємства. При безплатній передачі або обміні товарів (виконанні робіт,
наданні послуг) днем здійснення обороту є день їх передачі
(відвантаження, виконання, надання). 3. Платники податку щомісячно подають податковим органам за
місцем свого знаходження декларації за встановленою формою не
пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
Стаття 9. Відповідальність платників
Платники податку та їх посадові особи несуть відповідальність
за правильність обчислення і своєчасність сплати податку до
бюджету відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 10. Контроль за надходженням податку
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати
податку на добавлену вартість здійснюється податковими інспекціями
відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ).
Стаття 11. Заключні положення
1. Зупиняється дія: Закону України "Про податок на добавлену вартість"
( 2007-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 14,
ст. 184; N 21, ст.299; N 31, ст. 436); постанови Верховної Ради України від 20 грудня 1991 р. "Про
порядок введення в дію Закону України "Про податок на добавлену
вартість" ( 2008-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,
N 14, ст. 185); частини восьмої статті 32 Закону України "Про іноземні
інвестиції" ( 2198-12 ) (Відомості Верховної Ради України,
1992 р., N 26, ст. 357); частини третьої статті 6 Закону України "Про пріоритетність
соціального розвитку села та агропромислового комплексу в
народному господарстві" ( 400-12 ) (Відомості Верховної Ради
України, 1992 р., N 32, ст. 453).
2. Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр
Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
м. Київ, 26 грудня 1992 рокуN 14-92
