МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
26.03.2008
ЗМІНИ,що вносяться до Енергетичної стратегії
України на період до 2030 року
( 145-2006-р, 145а-2006-р )
(Витяг)
{ Зміни схвалено Розпорядженням КМN 507-р ( 507-2008-р ) від 26.03.2008 }
1. Абзац перший частини другої підпункту 3.1.2 пункту 3.1
розділу III викласти у такій редакції: "Аналіз вибуття (старіння) потужностей теплових
електростанцій в умовах постійного зростання попиту на
електроенергію свідчить, що в українській енергосистемі вичерпання
резервів встановленої потужності ТЕС відбудеться близько 2016
року, що в майбутньому може унеможливити покриття попиту
споживачів електричної енергії. Застаріле обладнання теплової енергетики вкрай неефективно
використовує паливні ресурси, ціни на які зростають, передусім на
імпортований природний газ. Кардинально розв'язати цю проблему
можна лише застосовуючи сучасні технології спалювання вугілля. За
оцінками фахівців нові технології спалювання вугілля дозволять у
декілька разів скоротити витрати природного газу, що значно
зменшить енергетичну залежність України від імпортних видів палива
та забезпечить раціональне використання вітчизняних вугільних
ресурсів. Водночас, в результаті масового будівництва та оновлення
енергетичних потужностей в світі стрімко зростає вартість запасних
частин та матеріалів енергетичного призначення. І вже є наявним
дефіцит спеціалістів та ресурсної бази технічного переозброєння
теплової енергетики України. Аналіз свідчить, що для уникнення
дефіциту вітчизняних енергетичних потужностей у 2015 році -
розпочинати їхнє оновлення та нове будівництво необхідно негайно. Окрім того, стратегічна мета набуття Україною членства в ЄС
формує додаткові екологічні вимоги до теплоелектростанцій,
визначені у відповідних нормативних документах ЄС. З урахуванням завдання щодо створення технічних умов
забезпечення паралельної роботи ОЕС України з синхронною зоною
Об'єднання з координації передачі електроенергії (UCTE), та,
відповідно, необхідності приведення параметрів регулювання частоти
та потужності до вимог UCTE - устаткування ТЕС потребує суттєвої
реконструкції та модернізації, яка має здійснюватись за такими
напрямами:".
2. Частину шосту розділу X викласти у такій редакції: "Фінансування розвитку галузей ПЕК передбачається за рахунок: - інвестиційної складової тарифу на електричну та теплову
енергію; - законодавчого запровадження прискореної амортизації
основних фондів ПЕК, забезпечивши при цьому цільове використання
амортизаційного фонду; - державних коштів відповідно до обсягів, визначених чинним
законодавством та бюджетом на відповідний рік; - розширення залучення внутрішніх і зовнішніх кредитних
ресурсів, використання інших фінансових інструментів (зокрема -
облігацій), для реалізації програм охорони довкілля, інтеграції
ОЕС України до синхронної зони UCTE тощо. Важливим чинником фінансового забезпечення розвитку ПЕК є
створення умов для збільшення доходності та підвищення рівня
капіталізації енергетичних підприємств, ліквідація субсидування
інших галузей економіки і соціальної сфери за рахунок галузей ПЕК. Обсяги фінансових ресурсів на відповідні періоди (рік, 5
років) визначатимуться та коригуватимуться щорічними балансами
фінансових ресурсів з уточненням джерел фінансування, у
відповідності з чинним законодавством. Визначити обов'язковою умову надання державного фінансування
недержавним підприємствам - збільшення державної частки їхніх
акцій відповідно до обсягів фактично витрачених державних
ресурсів. Фінансування розвитку теплової енергетики, яка належить до
найважливіших чинників енергетичної безпеки України, проте не має
достатніх можливостей використання власних фінансових ресурсів,
доцільно здійснювати шляхом продажу інвесторам контрольних пакетів
акцій генеруючих компаній (підприємств) під зобов'язання з
виконання умов конкурсу та з відкритістю пропонування ціни за
принципом аукціону. Реалізація зазначеного механізму дозволить: - залучити значні фінансові інвестиції в теплову генерацію з
метою її модернізації та подальшого розвитку; - створити реальне конкурентне середовище в
електроенергетичному секторі; - розв'язати екологічні проблеми теплової генерації; - забезпечити умови для переходу ОЕС України на паралельну
роботу з синхронною зоною UCTE.
3. Частину сьому розділу XII викласти у такій редакції: "Реформування відносин власності в ПЕК Реформування відносин власності в енергетиці має на меті
забезпечення надійного та ефективного функціонування підприємств. Основними напрямками такого реформування варто визначити: - завершення корпоратизації державних підприємств ПЕК; - публічне розміщення акцій енергокомпаній на фондовому
ринку; - реалізація контрольних пакетів акцій енергокомпаній
інвесторам під зобов'язання з виконання умов конкурсу та з
відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. Аналіз досвіду зарубіжних країн свідчить, що одним з
варіантів реформування є створення публічних акціонерних компаній.
Визначальною вимогою та ознакою такої компанії є прозорість її
діяльності. Крім того, обов'язковою умовою діяльності публічної
акціонерної компанії є вільний обіг її акцій на фондовому ринку.
Джерелом залучення інвестиційних коштів такою компанією є випуск
різноманітних фінансових інструментів (додаткові акції, облігації
тощо). Враховуючи світовий досвід, публічні акціонерні компанії в
ПЕК України доцільно створювати у сферах діяльності природних
монополій (наприклад: транспортування електроенергії і газу), а
також у сфері першочергових державних інтересів (наприклад -
комбіноване виробництво електроенергії і тепла для населення,
зберігання природного газу). Передумовами створення публічних акціонерних компаній в
енергетиці мають стати: розвиток національного фондового ринку,
інтегрованого з відповідними міжнародними ринками, а також
прийняття закону про основи функціонування публічних акціонерних
компаній. Насамперед закон має визначити сфери діяльності таких
компаній у ПЕК, а також вимоги до створення та функціонування
подібних компаній. Серед вимог до створення: визначення мінімально
допустимого розміру статутного фонду; кількість акціонерів;
максимально допустимий обсяг акцій в одного акціонера;
передбачення обов'язкового публічного розміщення акцій; визначення
порядку призначення керівних органів компанії (наприклад - шляхом
конкурсного відбору) тощо. До засад функціонування публічних акціонерних компаній
передбачених законом, належать вимоги до прозорості діяльності
компанії. Зокрема необхідність оприлюднення інформації про своїх
акціонерів, враховуючи реальних власників акцій, є важливим
важелем підтвердження надійності компаній, що сприятиме зростанню
довіри з боку населення. Крім того, публічна акціонерна компанія
має періодично оприлюднювати свою бухгалтерську звітність,
результати незалежної аудиторської перевірки та іншу інформацію,
пов'язану з фінансово-господарською діяльністю, наприклад -
інформацію про розмір винагороди посадових осіб компанії, допущені
порушення та відповідні заходи покарання і стягнення тощо. Інвестиції в енергетику, зокрема у розвиток теплової
генерації, є капіталомісткими та тривалими, що робить їх
уразливими до політичних, економічних, технологічних та інших
ризиків. Такі обставини, як брак власних коштів теплових
енергогенеруючих компаній та відсутність чітких механізмів
забезпечення інвестицій, зумовлюють проблематичність залучення
підприємствами із значною державною часткою власності необхідних
кредитних ресурсів на довгостроковий період. Забезпечення енергетичної безпеки України, термінового
здіснення технічного переозброєння теплової генерації, розв'язання
екологічних проблем, заходи приєднання ОЕС України до європейської
енергосистеми - потребує відповідного фінансування. Реальним забезпеченням розвитку теплової електроенергетики, є
залучення приватних інвестицій шляхом продажу контрольних пакетів
акцій теплових генеруючих компаній інвесторам, що мають достатні
фінансові ресурси, під зобов'язання з виконання умов конкурсу та з
відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. З огляду на виключне значення теплоелектроцентралей для
забезпечення теплом підключених до них споживачів, уникнення
розвалу централізованих систем теплопостачання міст та зважаючи на
значний знос фондів ТЕЦ їх розбудова має виконуватись також через
залучення приватних інвестицій шляхом продажу контрольних пакетів
акцій інвесторам, що мають достатні фінансові ресурси, під
зобов'язання з виконання умов конкурсу та з відкритістю
пропонування ціни за принципом аукціону. Це питання має бути
законодавчо врегульовано шляхом прийняття відповідних
нормативно-правових актів України щодо вилучення ТЕЦ з переліку
підприємств, які не підлягають приватизації. Реалізація контрольного пакету акцій інвестору має
здійснюватись шляхом конкурсного продажу на аукціоні на умовах
прозорості. Крім того, доцільно провести продаж пакетів акцій
енергопостачальних компаній, в яких державна частка не дозволяє
ефективно здійснювати функції з управляння підприємством, зокрема,
відкритих акціонерних товариств "Львівобленерго",
"Одесаобленерго", "Полтаваобленерго", "Прикарпаттяобленерго",
"Сумиобленерго", "Чернігівобленерго" та "Черкасиобленерго". З метою забезпечення належних післяприватизаційних умов
функціонування об'єктів ПЕК, що мають стратегічне значення для
держави, необхідно врегулювати на законодавчому рівні питання
стосовно виконання умов договорів продажу, а також передбачити
механізм повернення об'єктів в державну власність за умови
порушень зазначеного."
Міністр палива та енергетики Ю.Продан
