КОНСТИТУЦІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(березень 1919 р.)
1. Українська Соціялістична Радянська Республіка є організація діктатури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріяту і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталістами й поміщиками.
2. Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціялізму, шляхом проведення соціялістичних реформ і сістематичного подавлення всіх контрреволюційних намірів з боку заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудованого на основах організації загальної праці на загальну користь і братерську солідарність людей.
3. В цілях здійснення свого основного завдання Українська Соціялістична Радянська Республіка:
а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економичного устрою і виявляються в скасуванні приватної власности на землю і на всі инші засоби виробництва;
б) в області будівництва державного життя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи в здійсненню державної влади виключно для працюючих мас і цілком усуваючи пануючі кляси від такої участи;
в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі кляси і спільні з ними по своїй політичній позіції громадські групи;
г) організує озброєну оборону здобутків соціялістичної революції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.
4. Пориваючи рішучо з минулим, намагаючись знищити, разом з поділом загалу на кляси, а також і національний гніт і національну ворожнечу, Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціялістичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об’єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністичної революції, в тісніше співробітництво в області комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародньому масштабі.
5. Влада працюючих мас на території Української Соціялістичної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів та инші органи влади по означенню Рад.
II. КОНСТРУКЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
А. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ
6. До відому Центральної Радянської Влади на Вкраїні належать:
1) Всі питання загально-державного значення, а зокрема:
а) затвердження, зміна і доповнення Конституції;
б) установлення і зміна державних меж Республіки;
в) зносини з чужоземними державами, зокрема і оголошення війни й усталення згоди;
г) усталення основ організації збройних сил;
д) загальне керовництво внутрішньою політикою;
е) цівільне, карне і процесове законодавство;
ж) усталення основ соціялістичного будівництва в області народнього господарства;
з) керування грошовою системою і організація фінансового господарства Республіки;
і) державна контроля над діяльністю Радянської влади, зокрема над правильністю, закономірністю і доцільністю грошових витрат.
2) Всі питання, що не мають загально-державного значення і які будуть взяті на розгляд органами Центральної Радянської влади.
7. Центральна Радянська влада має свої органи, а саме:
1) Всеукраїнський з’їзд Рад Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів;
2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;
8. З’їзд скликається В.Ц.В.К. не менш як два рази на рік, а по постанові В.Ц.В.К. може скликатися і частіш.
9. Лад виборів до з’їзду Рад установлюється В.Ц.В.К.Р.
10. З’їзд Рад є вищою Владою Української Соціялістичної Республіки. В протязі між двома з’їздами такою владою є В.Ц.В.К.Р. З числа питань, зазначених в ст. 6, виключному віданню з’їзду належить питання, зазначене в п. а), а також з застереженням, зазначеним в ст. 13, питання про оголошення війни та установлення згоди.
11. В.Ц.В.К. і з’їзд дають загальний напрямок діяльности Робітниче-Селянського уряду і всіх органів Радянської влади в країні, зокрема виключному віданню В.Ц.В.К.Р. належать: вибори і звільнення Народніх Комісарів і Голови Ради Народніх Комісарів, розклад державних прибутків і зборів між центральною і місцевою владою, а також розв’язування питань, зазначених в ст. 19 Конституції. Питання, зазначені в пп. б), в), г), ж), а також річного бюджету розв’язуються як владою з’їзду, так і В.Ц.В.К.Р.
12. В.Ц.В.К.Р. відповідає перед Всеукраїнським з’їздом Рад і обирається останнім в кількости по призначенню з’їзду на реченець до слідуючого з’їзду. Рада Народніх Комісарів відповідає перед Всеукраїнським з’їздом Рад і перед В.Ц.В.К.Р.
Увага: На місце вибувших членів В.Ц.В.К. заступники призначаються постановою Ц.В.К. Всі инші питання, що до законодавства і загального керування в країні, розв’язуються також В.Ц.В.К. з поясненням, вказаним в ст. 16.
Увага: Питання про оголошення війни та заключення згоди розв’язується В.Ц.В.К.Р. на випадок негайности при неможливости скликати з’їзд в належний час.
14*. Завідування окремими галузями керування країною накладається на окремі відділи В.Ц.В.К.Р., Народні Комісаріяти на чолі з Завідуючими, обраними В.Ц.В.К.Р. Кількість, межі відання відділів і їх внутрішня організація усталюється В.Ц.В.К.
__________
* В оригіналі пункт 13 випущений.
{Див. текст Конституції російською мовою}
15. Рада Народніх Комісарів складається з Голови і Народніх Комісарів, у число котрих входять:
а) всі Керовники окремими відділами В.Ц.В.К.Р. (ст. 14);
б) инші особи, що обіраються окремо В.Ц.В.К.Р. з його розсуду.
Члени Ради Н.К. кожного року можуть звільнятись владою В.Ц.В.К.
16. Рада Народніх Комісарів має право брати на свій розгляд питання і справи, що стосуються до законодавства і загального керування країною, але має право вирішати своєю владою ті чи инші питання або справи лише з загальним, або спеціальним уповноваженням В.Ц.В.К., а коли нема такого уповноваження, постанови Р.Н.К. даються на затвердження В.Ц.В.К.Р.
Увага: Питання, зазначені в ст.ст. 18 або 11, можуть бути переданими Ц.В.К. на остаточне розв’язання Р.Н.К.
17. Стан Народнього Комісару належить виключно членам Р.Н.К. У.С.Р.Р. і жодними иншими представниками Радянської влади як в центрі, так і на місцях не може присвоюватися.
Б. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ
18. Органи Радянської влади на місцях слідуючі:
а) Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депутатів (міські та сільські), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми);
б) З’їзди Рад (губерніальні, повітові і волосні), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).
19. Реченець і порядок виборів місцевих органів Радянської влади, норма представництва і загальні постанови щодо внутрішньої організації цих органів, означених меж відання і влади між ними, як і розмеження останніх ними і органами Центральної Радянської влади, встановлюються В.Ц.В.К.Р.
20. Право вибору мають незалежно від релігії, народности, осілости, стану і т.и. слідуючі громадяне У.С.Р.Р., які до дня виборів осягли 18 років:
а) всі, що здобувають засоби до життя продукційною і загальнокорисною працею, а також особи, заняті домашнім господарством, забезпечуючи першим можливість продукційної праці, себто ріжні робітники і служачі, заняті в промисловости, торговлі, сільськім господарстві та инш., селяни й козаки рільники;
б) солдати Червоної Армії і матроси Червоної Фльоти;
в) громадяне, що не входять в категорії, переведені п.п. а) і б) за утратою працездатности, відповідно засвідченої.
Увага: 1. Місцеві Ради можуть по постанові Центральної влади зменшувати усталену в цій ст. норму віку.
Увага: 2. Чужинці, які належать до робітничої кляси і трудового селянства, користуються також виборчим правом.
21. Позбавляються виборчого права і права бути обраним слідуючі особи, хоч би вони й входили в одну з вищезазначених категорій:
а) особи, що користуються найманою працею з корисною метою;
б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме прибутки з підприємства, з маєтків і т.п.;
в) приватні торговці, комерційні посередники;
г) ченці і духовні настоятелі церквей і релігійних культів;
д) служачі і агенти колишньої поліції окремого корпусу жандармів і охоронних відділів, а також члени панувавшого в Росії дому;
е) особи, визнані усталеним ладом божевільними, а рівно особи, що перебувають під опікою;
ж) особи, засуджені за користливі та ганебні вчинки на реченець, усталений законом, або судовим вироком.
III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ
22. Для повного проведення основ діктатури пролетаріяту і біднійшого селянства У.С.Р.Р. надає працюючим масам всі права і можливости в области громадянського і політичного життя.
23. Відповідно цьому загальному становищу і з метою забезпечення за працюючими дійсної волі совісти, а також припинення можливости використання релігії і церкви в інтересах залишення клясового строю, церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук, котрі не переслідують жодних соціяльних і політичних завдань, а також антирелігійних наук, котріх дух не перечить комуністичним поглядам.
24. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи висловлення своїх думок - У.С.Р.Р. усуває залежність преси від капіталу і віддає в руки робітничої кляси і селянської бідноти всі технічні і матеріальні засоби до видання газет, брошур, книг та инших творів друку і забезпечує їх вільне розповсюдження по всій Україні.
25. В цілях забезпечення за працюючими дійсної свободи зборів - У.С.Р.Р., визнаючи право за працюючими Радянської Республіки вільного влаштування зборів, союзів і т. и., віддає в розпорядження робітничої кляси і селянської бідноти всі відповідні для влаштування народніх зборів помешкання з світлом і отопленням.
26. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи спілок У.С.Р.Р., зламавши економічну і політичну владу заможніх кляс і усунувши цим всі перепони, які до цеї пори перешкоджали в буржуазній суспільности робітникам і селянам користуватись свободою організацій і акцій дає робітникам і біднішим селянам усяку допомогу матеріяльну та иншу для їх об’єднання і організації.
27. В цілях забезпечення за працюючими дійсного приступу до знання - У.С.Р.Р. ставить своїм завданням дати робітникам і селянам повну, всебічну і даремну освіту.
28. У.С.Р.Р. визнає обов’язки всіх громадян Республіки на працю і проголошує гасло: «не працюючий не їсть».
29. З метою всебічної охорони здобутків Великої Робітничо-Селянської Революції - У.С.Р.Р. визнає обов’язком всіх працюючих Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює загальну військову повинність.
Почесне право захищати революцію зі зброєю в руках дається лише працюючим. На нетрудові елементи накладається виконання инших військових обов’язків.
30. Виходячи з солідарности працюючих всіх націй, У.С.Р.Р. надає всі політичні права українських громадян - працюючим чужинцям, що живуть на території Української Республіки і належать до робітничої кляси, або до селянства, що не визискує чужої праці.
31. У.С.Р.Р. дає право притулку всім чужинцям, що терплять пересліди за релігійні проступки, а також за проступки, направлені проти інтересів уряду, забороняючого1 інтереси буржуазних клясів.
32. У.С.Р.Р., визнаючи рівні права за працюючими, незалежно від їх раси і національности - об'являє суперечним основним законам Республіки, уставлення, або пропущення яких небудь привілеїв, на підставі, а також яке б не було пригнічення національних меншостей, або обмеження їх рівноправности.
З огляду інтересів робітничої кляси в цілому - У.С.Р.Р. позбавляє політичних прав окремі особи і окремі групи, які користуються цими правами на шкоду соціялістичної революції.
34*. Герб У.С.Р.Р. - має на червоному полі в проміннях сонця - малюнок золотого серпа і молота, навкруги яких - уміщено вінок і написи на Українській та Російських мовах:
2) Пролетарі всіх країн, єднайтеся!
__________
* В оригіналі пункт 33 випущений.
{Див. текст Конституції російською мовою}
35. Торговельний, морський і військовий прапор У.С.Р.Р. - має на червоному полі в лівому куті - напис золотими літерами - Українська Соціялістична Радянська Республіка, або лише літери: У.С.Р.Р.
Місце Харків, року 1919, Березоля 10-14 дня
Презідія III Всеукраїнського З 'їзду Рад
Конституція Української Соціялістичної
Радянської Республіки. -
Харків, 1920
__________
1В тексті Конституції УСРР російською мовою - "защищающих"
(Съезды Советов в документах (1917-1922 г.) Том II. – М.: Госюриздат, 1960)
(Хрестоматія з історії держави і права України / за ред. В.Д. Гончаренка. – 3-тє вид., перероблене. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003)
{Текст Конституції УСРР російською мовою}
