open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Нечинна
                             
                             
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РАДА МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ У СПРАВАХ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
П О Л О Ж Е Н Н Я
N 9 від 15.12.93

м.Київ

Затверджено

Науково-технічною радою

Міністерства України у справах

будівництва і архітектури

Протокол від 15 грудня 1993 р.

N 9
{ Положення втратило чинність на підставі Рішення

Міністерства регіонального розвитку та будівництва

N 61 ( vr061661-08 ) від 02.06.2008 }
Положення

про підрядні контракти у будівництві України

1. Визначення та терміни
Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають
рішення про внесення власних, кредитних і залучених майнових та
інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть
виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також
виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасники інвестиційної діяльності - фізичні та юридичні особи
України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій в
капітальне будівництво як виконавці замовлень або на підставі
доручення інвестора (замовники, підрядники, постачальники,
проектувальники, науково-консультаційні фірми, посередники, банки,
страхові компанії та ін.). Учасники (сторони) підрядного контракту у будівництві -
учасники будівництва, які підписують контракт. При двосторонніх
контрактах його учасниками є замовник і підрядник. У
багатосторонніх контрактах учасниками контракту, крім замовника і
підрядника, можуть бути інші виконавці, які беруть участь у
виконанні замовлення. Замовник - учасник контракту, який визначає умови складання
контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з
підрядником. У ролі замовника може виступати інвестор або за його
дорученням інші фізичні та юридичні особи. Підрядник - учасник будівництва, який зобов'язаний на свій
ризик і за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи
і передати їх замовнику у встановлені строки. Генеральний підрядник - підрядник, який відповідає за
виконання всього комплексу робіт, передбачених замовленням,
передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших
підрядників. У тексті іменується "підрядник". Головний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання
частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або
замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників. У
тексті іменується "головний підрядник". Субпідрядники - підрядники, які виконують спеціальні і окремі
види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним
підрядником або замовником. У тексті іменуються "субпідрядники". Гаранти - учасники будівництва, які гарантують виконання
зобов'язань сторонами контракту. Підрядний контракт у будівництві - договір у будівництві, що
передбачає взаємні зобов'язання сторін у процесі будівництва
(реконструкції, технічного переозброєння і капітального ремонту)
об'єктів виробничого і невиробничого призначення. Контрактна документація - текстова частина контракту і
комплект документів, що додаються до неї і розкривають предмет
контракту. Проектна документація - техніко-економічні обґрунтування,
проект, робоча документація, технічні умови і паспорти на
матеріали, устаткування, конструкції і комплектуючі вироби,
документація, що одержується від заводів-виробників, а також інша
документація, що необхідна для виконання робіт і експлуатації
об'єкта. Тендерні торги - форма розміщення замовлення на будівництво,
що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом
оцінки їх пропозицій. Предмет контракту - сукупність робіт (послуг) або окремі
роботи (послуги), виконання яких доручається підряднику відповідно
до умов контракту. Об'єкт будівництва - сукупність приміщень і споруд або окремі
приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним
проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Будівельний майданчик - земельна ділянка, яка відведена у
встановленому порядку для забудови і спорудження об'єкта
будівництва. Приховані роботи - роботи, які технологічно приховуються при
виконанні подальших робіт або монтажі конструкцій, внаслідок чого
перевірити якість і точність їх виконання стає неможливим. Штрафні санкції - пені, штрафи, неустойки, які стягуються з
учасника контракту за невиконання або неналежне виконання
контрактних зобов'язань. Гарантійний строк - строк, протягом якого підрядник
відповідає перед замовником за відповідність якості виконаних
робіт діючим нормам і правилам, умовам контракту. Застава - спосіб забезпечення зобов'язань за контрактом за
рахунок предмету застави, яким може бути майно та майнові права.
При заставі сторона, яка виступає заставодержателем (кредитором),
має переважне право перед іншими кредиторами на забезпечення
виконання контрактних зобов'язань іншою стороною, яка є
заставодавцем (боржником), за рахунок заставленого ним майна. Ризик у будівництві - можлива подія, поява якої має ймовірний
і випадковий характер та зумовлює небажані наслідки для учасників
контракту або третіх осіб. Страхування ризиків у будівництві - відносини із захисту
майнових інтересів учасників будівництва при появі страхових
випадків за грошові фонди, які створюються за рахунок страхових
платежів. Страховий випадок - подія, яка передбачена договором
страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої
виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми. Страхова сума - грошова сума, у межах якої страховик
відповідно до умов страхування зобов'язаний компенсувати збитки
при настанні страхового випадку. Страховик - юридична особа, яка створена для здійснення
страхової діяльності і одержала для її виконання ліцензію. Страхувальник - юридична особа, яка уклала зі страховиками
договір страхування. Фінансова спроможність - здатність учасника контракту
виконувати свої фінансові зобов'язання перед іншими учасниками і
третіми особами. Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) -
обставини, які не можуть бути передбачені сторонами при укладанні
контракту і проти виникнення яких вони не можуть прийняти
відповідні заходи. До них відносяться: стихійні лиха (бурі,
циклони, повені, землетруси і т. ін.); війна і воєнні дії,
заколот, блокада, безчинства, безпорядки та інші протиправні дії;
зруйнування внаслідок дії вибухових пристроїв, які знаходились у
землі; радіаційна, хімічна зараженість, ударні хвилі, що виникають
при польоті літаків або інших літальних апаратів зі звуковими та
надзвуковими швидкостями, інші подібні обставини.
2. Загальні положення
2.1. Положення про підрядні контракти у будівництві України
(далі - Положення) визначає порядок підготовки, складання і
виконання підрядних контрактів на будівництво об'єктів, носить
рекомендаційний характер і враховує вимоги законодавства з цього
питання, вітчизняний і зарубіжний досвід правового регулювання
відносин між учасниками будівництва та особливості становлення
ринкових відносин у будівництві. 2.2. Підрядний контракт є основним документом, що забезпечує
узгоджену діяльність учасників будівництва. Він складається на
весь період будівництва з уточненням при необхідності окремих умов
шляхом укладання додаткових угод. 2.3. Головними принципами укладання і виконання підрядних
контрактів є: - врахування і дотримання чинного законодавства; - економічна самостійність і незалежність учасників; - чітке розмежування у контракті прав і обов'язків сторін; - майнова відповідальність за невиконання або неналежне
виконання договірних зобов'язань; - розмежування ризиків між учасниками контракту, визначення
обов'язкових для страхування ризиків; - надання гарантій виконання договірних зобов'язань; - зобов'язання сторін за узгодженим і взаємоприйнятним
вирішенням проблем і суперечностей, що виникають у процесі
укладання і виконання контракту. 2.4. Основними учасниками підрядного контракту є замовник і
підрядник. Якщо вони виступають єдиними учасниками контракту,
останній має двосторонній характер. Якщо, крім замовника і
підрядника, сторонами контракту є також інші учасники будівництва
(проектні організації, постачальники устаткування, банки,
субпідрядники та ін.), контракт є багатостороннім. 2.5. Відповідно до контракту замовник виступає покупцем
виконаних підрядником робіт, контролює хід їх виконання, може бути
співвиконавцем контракту. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника
доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та
іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в
цьому випадку повинні чітко розмежовуватись. Інвестор може
залишати за собою право вирішення основних питань будівництва
об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію.
Повноваження інвестора і замовника слід розмежовувати шляхом
укладання між ними договору, угоди або іншого подібного документа. 2.6. Замовник може передавати частину своїх функцій за
контрактом іншій особі, яка діє від імені замовника і представляє
його інтереси у взаємовідносинах з підрядником. При цьому майнову
відповідальність перед підрядником, якщо інше не передбачено
контрактом, за порушення прийнятих зобов'язань несе сам замовник. 2.7. Підрядниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які
одержали у встановленому законом порядку право (ліцензію) на
здійснення будівельної діяльності, або посередницькі,
управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які
здійснюють підбір безпосередніх виконавців, укладають з ними
контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів
в експлуатацію. 2.8. Сторони самостійно визначають умови контракту, взаємні
зобов'язання, враховуючи при цьому чинні нормативні документи,
особливості будівництва об'єкта, організаційно-правову форму
контракту, спосіб його укладання. Головними умовами контракту є строки будівництва об'єкта
(виконання робіт, послуг) і ціна робіт (послуг), виконання яких
здійснює підрядник. 2.9. При укладанні традиційних двосторонніх контрактів
підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом
будівництва, здачу об'єкта в експлуатацію. Замовник за
домовленістю сторін може брати на себе зобов'язання щодо виділення
будівельного майданчика, забезпечення проектною документацією,
устаткуванням, матеріалами спеціального призначення, фінансування
і оплати робіт, підготовки об'єкта до здачі в експлуатацію. При укладанні проектно-будівельних контрактів, у тому числі
при будівництві об'єктів "під ключ", коло обов'язків замовника
скорочується за рахунок розширення кола обов'язків підрядника, і в
першу чергу в частині забезпечення будівництва проектною
документацією, устаткуванням, іншими матеріальними ресурсами. При укладанні багатосторонніх контрактів окремі обов'язки
замовника і підрядника передаються іншим учасникам. При виконанні обов'язків підрядника спеціальними
посередницькими, управлінськими, консультаційними та іншими
подібними структурами вони можуть відповідати за підготовку
проектної документації, забезпечувати управління будівництвом
об'єкта, координувати діяльність безпосередніх виконавців. Коло
цих функцій може змінюватися залежно від домовленості сторін.
3. Способи укладання контракту
3.1. Способи укладання контракту визначаються замовником з
урахуванням складності, особливостей будівництва об'єкта,
можливостей конкурсного відбору підрядника, організаційно-правової
форми контракту, інших подібних факторів. Укладання контракту може здійснюватися шляхом прямих
переговорів між сторонами, відкритих або закритих торгів. 3.2. Прямі переговори, як правило, не передбачають
конкурсного відбору підрядника. Вони проводяться у випадках
недоцільності організації торгів, у тому числі у разі: - наявності довгострокових і довірчих відносин між замовником
і підрядником; - довгострокового поетапного освоєння інвестицій підрядником
на даній будові; - необхідності уточнення обсягу, складу робіт і ціни у ході
виконання контракту; - при виконанні ремонтних, відновлювальних, інших подібних
робіт, якщо вони здійснюються в порівняно невеликих обсягах; - безрезультатності раніше проведених торгів; - особливої терміновості роботи; - неможливості проведення торгів виходячи зі специфічності
робіт, монопольного положення підрядника. В окремих випадках прямі переговори можуть проводитись з
декількома претендентами для виявлення найбільш прийнятного
підрядника. 3.3. Учасникам прямих переговорів, які домовились про
укладання контракту, доцільно укладати передконтрактну угоду
(протокол намірів), відповідно до якої вони беруть зобов'язання
укласти контракт у подальшому на умовах, що передбачені
передконтрактною угодою (протокол намірів). З урахуванням цього документа учасники планують свою
діяльність, організовують підготовчу роботу для укладання
контракту, готують необхідну документацію, розміщують замовлення
на матеріали, устаткування, укладають аналогічні угоди з
субпідрядниками та постачальниками. 3.4. Передконтрактні угоди є обов'язковими для виконання.
Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених угодою,
відмовляється від укладання контракту, інша сторона має право
звернутися до арбітражу з позовом про компенсацію зазнаних
збитків. Поважними причинами, які дозволяють відмовитись від укладання
контракту, є обставини непереборної сили, суттєва зміна умов
контракту замовником, недоцільність або неможливість інвестування
коштів у будівництво об'єкта, інші подібні обставини, якщо вони
обумовлені в передконтрактній угоді. 3.5. Передконтрактна угода укладається в письмовій формі і в
ній доцільно передбачити такі умови: - перелік учасників; - назву об'єкта будівництва і його основні характеристики:
місцезнаходження, найбільш важливі конструктивні рішення,
поверховість, приблизні ціни і обсяги основних робіт; - орієнтовні строки початку і закінчення будівництва; - приблизні склад, обсяги і строки передачі проектної
документації; - орієнтовні строки передачі будівельного майданчика; - джерела фінансування і приблизний розподіл коштів за
роками; - зобов'язання сторін у питаннях забезпечення об'єкта
устаткуванням, виробами і матеріалами; - порядок розрахунків і платежів, надання авансу, доплата за
дострокове закінчення робіт; - ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню; - суму застави, інші гарантії сторін; - обов'язки сторін щодо підготовки необхідної для укладання
контракту документації, виконання відповідних досліджень і робіт,
а також щодо фінансування затрат, що виникають у підготовчий до
укладання контракту період; - порядок і строки укладання контракту; - відповідальність сторін за порушення передконтрактної
угоди; - умови відмови від укладання контракту. 3.6. Укладання контрактів через тендерні торги створює умови
для конкурсного відбору підрядників, конкуренції і змагання між
ними. Такі контракти повинні укладатись насамперед на будівництво
об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних
вкладень. Проведення торгів здійснюється замовником у порядку,
передбаченому діючим Положенням з цього питання.
4. Склад і зміст загальних положень контракту
4.1. Приблизний перелік статей Загальних положень контракту 4.1.1. До Загальних положень контракту слід включати такі
статті: 1. Визначення і терміни. 2. Предмет контракту. 3. Ціна предмета контракту. 4. Строки виконання робіт. 5. Розрахунки і платежі. 6. Проектна документація. 7. Зміни проектної документації і обсягів робіт у процесі
будівництва. 8. Будівельний майданчик. 9. Матеріально-технічне забезпечення. 10. Субпідрядні організації. 11. Страхування ризиків. 12. Виконання робіт. 13. Контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування. 14. Робоча сила. 15. Здача і приймання робіт. 16. Гарантійні строки експлуатації об'єкта. 17. Фінансові гарантії. 18. Матеріальна відповідальність та звільнення від неї. 19. Розв'язання суперечностей і арбітраж. 20. Призупинення робіт та розірвання контракту. Вказаний перелік статей контракту є приблизним, і сторони
уточнюють його з урахуванням конкретних особливостей будівництва і
взаємних домовленостей. Зразок контракту наведено у додатку 1* до
цього Положення.
____________
* Друкується без додатка.
____________
* Друкується без додатка.
4.1.2. При наповненні статей контракту конкретним змістом
сторони з метою уникнення зайвих суперечок та дискусій у ході
виконання контракту повинні прагнути до максимальної якості
формулювань, чіткого розмежування і конкретизації зобов'язань,
регламентації порядку вирішення можливих суперечок.
4.2. Визначення і терміни 4.2.1. У статті слід навести значення основних термінів і
понять, що використовуються у контракті, з метою виключення в
подальшому їх різного тлумачення сторонами і недопущення
суперечок. Окремі визначення підлягають конкретизації.
4.3. Предмет контракту 4.3.1. Визначаються роботи, замовлення на виконання яких
видається підряднику. Наприклад, у контракті може бути записано,
що підрядник виконує власними та залученими силами і засобами
будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені
проектною документацією, здійснює випробування змонтованого
устаткування, здає об'єкт замовнику в експлуатацію, ліквідує
недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході
приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.
4.4. Ціна предмета контракту 4.4.1. Встановлюється розмір договірної ціни, можливість та
умови її коригування в ході виконання робіт. 4.4.2. Договірна ціна визначається сторонами шляхом прямої
домовленості або при проведенні тендерних торгів і залежить від
складу затрат. Наприклад, при будівництві об'єктів "під ключ" у
складі ціни можуть враховуватись затрати на: виконання
будівельно-монтажних робіт, придбання меблів, устаткування,
інвентарю, включаючи заготівельно-складські, транспортні, накладні
та інші витрати; виконання проектно-вишукувальних робіт; виконання
пусконалагоджувальних робіт; інші витрати, що передбачаються
кошторисом на будівництво, утримання дирекцій підприємств, що
будуються, і авторського нагляду; резерв коштів на непередбачені
роботи і витрати; тимчасові будівлі і споруди; природоохоронні
заходи; компенсацію додаткових до кошторису витрат. 4.4.3. Договірна ціна визначається сторонами з урахуванням
регламентуючих рішень з цього питання. Калькуляцію витрат можуть
складати обидві сторони. Для цього використовуються діючі
нормативні документи, інформація про вартість раніше збудованих
об'єктів, розрахунки кошторисної вартості щодо проекту, ТЕО,
прейскуранти на готову будівельну продукцію, інша нормативна база. 4.4.4. В умовах високих темпів інфляції сторони можуть
прийняти рішення про встановлення ціни у твердій валюті. У цьому
випадку ціна робіт визначається в національній валюті, а потім
перераховується за встановленим курсом у твердій валюті і надалі
може залишатись незмінною. При розрахунках ціна робіт у
національній валюті перераховується у тверду валюту за курсом, що
діє на момент розрахунків. 4.4.5. Якщо здача об'єкта в експлуатацію здійснюється
поетапно, ціна робіт може встановлюватись тільки на перший етап із
визначенням у контракті порядку розрахунку ціни на наступні етапи. 4.4.6. У багатосторонніх контрактах визначається загальна
ціна робіт за контрактом, а також ціна робіт, що виконуються
окремими учасниками. 4.4.7. Встановлена при укладанні контракту договірна ціна
робіт може змінюватись у разі: - зміни обсягів і складу робіт; - зупинення робіт за рішенням замовника та через обставини
непереборної сили; - зміни за рішенням або з вини замовника строків будівництва; - зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури
матеріалів і устаткування поставки замовника; - врахування інфляційних факторів; - прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що
впливають на вартість робіт; - суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва,
передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладання
додаткових угод.
4.5. Строки виконання робіт 4.5.1. Виконання робіт повинно починатись, здійснюватись і
закінчуватись у встановлені контрактом строки. При визначенні цих
строків сторони враховують вихідні умови, що встановлені
інвестором або передбачені проектом. Строки виконання робіт по
окремих етапах визначаються сторонами на підставі календарного
плану будівництва. 4.5.2. Строки виконання всіх робіт на об'єкті встановлюються
шляхом визначення у контракті календарної дати початку робіт та
здачі об'єкта в експлуатацію (закінчення виконання замовлення) або
строку від початку до закінчення робіт. Наприклад, у контракті
може бути записано "виконання робіт повинно початись у січні
місяці і закінчитись у вересні місяці" або "строк будівництва
об'єкта складає 9 місяців від початку робіт, встановленого
контрактом, до здачі об'єкта в гарантійну експлуатацію". Ці
зобов'язання можуть бути викладені і в такій редакції - "не
пізніше 1 вересня" і "не більше 9 місяців". Можливість дострокового закінчення будівництва повинна
передбачатись контрактом або узгоджуватись в процесі його
виконання. Якщо підрядник не претендує на додаткову винагороду,
він може достроково закінчити будівництво об'єкта і без такого
узгодження. 4.5.3. У контракті слід чітко визначити термін початку
виконання робіт, який доцільно зв'язати з появою конкретних,
найбільш важливих для початку будівництва подій. Це може бути
передача будівельного майданчика, проектної документації,
відкриття фінансування, перерахування авансу тощо. Про початок
робіт складається двосторонній акт. 4.5.4. Перегляд строків виконання робіт може здійснюватись з
незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово
сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього,
він може розраховувати на перегляд строків лише за умови
інформованості замовника про несприятливі обставини та їх
наслідки. Обов'язком підрядника є також доказ негативного впливу
окремих обставин на затримку виконання робіт. 4.5.5. Якщо одночасно діє декілька різних обставин, кожна з
яких може бути підставою для перегляду строків виконання робіт,
цей перегляд здійснюється з урахуванням одночасної дії всіх
обставин. 4.5.6. Строки виконання робіт можуть переглядатись при
наявності обставин: - непереборної сили; - за які відповідає замовник (відсутність фінансування,
затримка у виконанні зобов'язань, поява додаткових робіт тощо); - зупинення робіт не з вини підрядника; - страйки працівників, блокада ними будівельного майданчика
та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт. Підрядник не отримує права на перегляд строків, якщо страйки,
блокада, інші подібні дії зумовлені тим, що він або його
субпідрядники не виконали своїх зобов'язань перед працівниками або
їх об'єднаннями. Вплив погоди на хід виконання робіт, якщо його не можна
віднести до обставин непереборної сили, не розглядається як
об'єктивна обставина для збільшення строків виконання робіт і
повинен враховуватись на стадії укладання контракту. 4.5.7. Підрядник зобов'язаний зробити все, що від нього
залежить, для усунення перешкод, що зумовлюють затримку робіт, і,
як тільки вони зникнуть, приступити до виконання своїх
зобов'язань, попередивши про це замовника. 4.5.8. У разі зміни строків виконання робіт через обставини,
що не залежать від підрядника, слід також враховувати час на
припинення і відновлення робочого процесу та можливе перенесення
робіт на іншу пору року. 4.5.9. У багатосторонніх контрактах встановлюються загальні
строки будівництва об'єкта, а також строки початку та закінчення
робіт окремими учасниками. Останні враховують комплексний графік,
де передбачається послідовність та строки виконання зобов'язань
кожним учасником. 4.5.10. Рішення про перегляд строків виконання робіт з
обґрунтуванням причин оформляється додатковою угодою.
4.6. Розрахунки і платежі 4.6.1. Обов'язком замовника є безперервне і своєчасне
фінансування будівництва об'єкта, розрахунки з підрядником за
виконані роботи. Обсяги підрядних робіт та необхідні фінансові кошти
розподіляються за роками відповідно до календарного плану
будівництва і строками здачі об'єкта в експлуатацію. Щорічно сторони з урахуванням графіків виконання робіт
узгоджують план платежів за місяцями року. Зменшення річного
обсягу фінансування порівняно з передбаченим контрактом дає
підряднику право ставити питання про перегляд строків будівництва
об'єкта і компенсацію йому додаткових витрат. 4.6.2. Сторони самостійно визначають у контракті порядок,
строки, умови платежів і розрахунків за виконані роботи і послуги.
Оплата робіт може здійснюватись за готовий об'єкт або шляхом
проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні
елементи, окремі види робіт та послуг). За домовленістю замовник
перераховує підряднику аванси, здійснює оплату за будівельні
матеріали, устаткування, конструкції, що поставляє підрядник. 4.6.3. Проміжні платежі повинні здійснюватись в установлені
строки, наприклад, протягом 5 днів після передачі підрядником
замовнику акта виконаних робіт, підписаного уповноваженими
представниками сторін. Строки і порядок підписання актів
передбачаються сторонами у контракті. Проміжні платежі з урахуванням авансів доцільно здійснювати у
розмірі до 95 відсотків від договірної ціни. Ціна робіт, що
підлягають оплаті, повинна індексуватись з урахуванням рівня
інфляції на час їх виконання. При цьому ціна робіт, які з вини
підрядника виконані з порушенням графіків, індексується з
урахуванням рівня інфляції на час, коли ці роботи повинні були
виконуватись. У разі порушення строків здачі об'єкта в
експлуатацію з вини підрядника інфляційне подорожчання робіт, що
виникло після цих строків, підряднику не компенсується. Для забезпечення залежності компенсації інфляційного
подорожчання від виконання графіків виробництва робіт сторони
щомісячно порівнюють обсяг фактично виконаних робіт з обсягом
робіт за графіком, ведуть облік рівня інфляції по об'єкту за
звітний період. 4.6.4. Замовник має право зменшувати суму перерахування за
виконані роботи на: - вартість робіт, що виконані з порушенням діючих норм і
правил на період до усунення цих порушень; - суму несвоєчасно внесеної підрядником застави, що
передбачена контрактом; - у інших передбачених контрактом випадках. 4.6.5. Кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і
приймання всіх передбачених контрактом робіт (здачі об'єкта в дію)
в обумовлений сторонами строк, наприклад, протягом 15 днів після
підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію (акта приймання
робіт). При кінцевих розрахунках замовник може утримати вартість
робіт, які виконані з вини підрядника з недоробками і дефектами,
що зафіксовані відповідним актом при прийманні об'єкта в
експлуатацію. Протягом встановлених цим актом строків підрядник
повинен усунути виявлені порушення, і після цього замовник
перераховує утримані суми. 4.6.6. При перерахуванні авансу сторони визначають його
величину, строки і умови виплати, порядок заліку. Наприклад, аванс
може перераховуватись у розмірі 30 відсотків від річного обсягу
робіт або обсягу робіт, передбачених контрактом (при відносно
невеликих строках будівництва об'єкта), за 30 днів до початку
виконання робіт. Залік авансів може здійснюватись поступово при проміжних
платежах за виконані роботи або при закінченні будівництва
об'єкта. Якщо при авансуванні річного обсягу робіт аванс до кінця
року буде зараховано не повністю, неповернута його частина може
враховуватись при визначенні авансу наступного року. При цьому
якщо аванс використано не повністю з вини підрядника,
невикористану суму слід проіндексувати з урахуванням рівня
інфляції або рівня процентної ставки за кредит у банку замовника.
У такому ж розмірі слід проіндексувати суму авансу, яка
повертається замовнику з вини підрядника, у тому числі при
розірванні контракту. 4.6.7. За домовленістю сторін замовник (замість або в рахунок
авансу) може здійснювати оплату будівельних матеріалів,
устаткування, яке постачається підрядником. Оплата здійснюється на
підставі акта інвентаризації, підписаного уповноваженими
представниками сторін, в частині приросту вартості матеріалів. При
її зменшенні сума платежів за виконані роботи також зменшується.
Для обґрунтування суми платежів замовник може вимагати від
підрядника подання відповідних платіжних документів. 4.6.8. Замовник забезпечує своєчасність перерахування
підряднику авансів і платежів. При їх затримці замовник несе
матеріальну відповідальність, що передбачена контрактом.
Наприклад, у контракті може бути передбачена компенсація
підряднику плати за користування кредитом з причини затримки
платежів. Величина компенсації обчислюється на підставі процентної
ставки, що передбачена кредитним договором підрядника з
банком-кредитором, а також строку затримки і суми простроченого
замовником платежу. За погодженням сторін може бути передбачено
збільшення цієї суми, наприклад, на 10 відсотків, для
відшкодування підряднику його додаткових витрат на одержання
кредиту. Відповідна компенсація може передбачатись і у випадку,
коли підрядник не одержує кредиту і покриває витрати на виконання
робіт за рахунок власних коштів. Затримка у перерахуванні авансів і платежів за виконані
роботи строком більше трьох місяців може бути підставою для
розірвання підрядником контракту та компенсації йому збитків.
4.7. Проектна документація 4.7.1. У контракті уточнюються зобов'язання сторін щодо
забезпечення проектною документацією, визначаються її склад,
порядок узгодження і передачі, кількість примірників, права сторін
при зміні проектних рішень та інші питання. Обсяг проектної документації, її склад, строки передачі
передбачаються в додатках до контракту. 4.7.2. При укладанні традиційних двосторонніх контрактів
відповідальність за забезпечення проектною документацією в
основному несе замовник, який: - видає вихідну інформацію для розробки документації; - укладає контракти на виконання проектно-вишукувальних,
конструкторських, науково-дослідних, консультаційних робіт та
послуг; - узгоджує з проектними організаціями графік розробки та
видачі документації, здійснює контроль за його виконанням; - організовує у встановленому порядку узгодження,
затвердження та перезатвердження документації, оформлення
обґрунтованих змін; - підписує робочу документацію для виконання робіт. 4.7.3. При укладанні багатосторонніх контрактів за участю
проектної організації на неї покладається ряд обов'язків замовника
щодо забезпечення підрядника необхідною документацією. При
необхідності проектна організація для розробки проекту залучає
спеціалізовані проектні організації і виконує функції генерального
проектувальника. 4.7.4. Зобов'язання підрядника щодо забезпечення проектною
документацією залежать від типу контракту, домовленості сторін. При укладанні традиційних двосторонніх контрактів підрядник
може брати на себе зобов'язання щодо забезпечення будівництва
організаційно-технологічною документацією. При укладанні проектно-будівельних контрактів зобов'язання
підрядника щодо забезпечення документацією суттєво розширюються. 4.7.5. За домовленістю сторін підряднику на етапі розгляду
документації можуть надаватись права на внесення змін у робочі
креслення, технологічні інженерні вузли, заміну окремих видів
технологічного устаткування та матеріалів та інші зміни, які не
погіршують техніко-економічні показники проекту і не збільшують
договірну ціну. Ці пропозиції залежно від передбаченого контрактом
порядку можуть передаватись проектній організації для внесення
відповідних змін безпосередньо без узгодження із замовником або
тільки після письмової згоди замовника. 4.7.6. Замовник має право без узгодження з підрядником
вносити зміни до проектної документації в процесі її розробки. Але
якщо зміни зумовлюють перегляд строків виконання робіт та (або) їх
ціни, замовник зобов'язаний переглянути ці строки та (або) ціну, а
при невідповідності профілю додаткових робіт можливостям
підрядника самостійно залучити відповідного виконавця. 4.7.7. Передача проектної документації здійснюється в строки,
що передбачені графіками передачі (наприклад, за 6 місяців до
початку будівництва). Конкретні строки передачі повинні
враховувати складність будівництва об'єкта, графіки виробництва
робіт, можливості замовлення матеріалів та виробів, інші фактори.
Інструктивна документація, що відноситься до устаткування
(технічний паспорт, інструкція з монтажу, складання і пуску
устаткування, інструкція з експлуатації, догляду за устаткуванням
та його ремонту, перелік комплектуючого приладдя і інструкція з
його обслуговування, протоколи випробувань устаткування тощо),
може передаватись разом з устаткуванням відповідно до графіку його
постачання або в інші передбачені контрактом строки. Передача документації оформлюється актом у двох примірниках,
який підписується сторонами. Дата підписання акта є датою передачі
документації. 4.7.8. При постадійному узгодженні проекту сторона, яка
узгоджує документацію, може залишити за собою право на її аналіз
після одержання останніх документів і подачу зауважень для
врахування при доробці проекту. Строки розгляду документації і
передачі зауважень для врахування узгоджуються сторонами. Якщо
зауваження в ці строки не одержані, документацію можна вважати
узгодженою. 4.7.9. Сторони визначають мову складання документації, права
на неї після закінчення будівництва, а також у випадку розірвання
і анулювання контракту. Кожна зі сторін може зберігати авторське
право на свою документацію і не повинна використовувати
документацію, що підготовлена іншою стороною, без її згоди.
4.8. Зміни проектної документації і обсягів робіт у процесі
будівництва 4.8.1. Замовник має право вносити у процесі будівництва зміни
і доповнення до проектної документації та обсяги робіт. Підрядник
зобов'язаний приймати до виконання ці зміни, якщо він спроможний
їх виконати, і вони були видані в обумовлені контрактом строки до
початку виконання робіт, до яких вносяться зміни, наприклад, за 20
днів. Якщо підрядник доведе, що він неспроможний виконати
додаткові роботи, вони можуть бути доручені замовником іншому
виконавцю. Останній за участю замовника повинен узгодити з
підрядником питання організації спільного виконання робіт. 4.8.2. Зміни та доповнення робіт оформляються у письмовій
формі і приймаються підрядником для виконання після відповідного
їх технічного оформлення, виявлення впливу на вартість і строки
будівництва, узгодження порядку додаткової оплати та (або)
перегляду строків будівництва. Таке узгодження здійснюється шляхом
підписання сторонами додаткової угоди. 4.8.3. У випадку, коли можливості підписання додаткової угоди
до початку робіт немає, сторони складають протокол (акт) про
виконання додаткових робіт, де передбачають право підрядника на
повну компенсацію затрат на їх виконання і строки підписання
додаткової угоди. У випадку, коли прийняття додаткової угоди або
протоколу (акта) передбачає переробку або демонтаж вже виконаних
робіт, то компенсацію цих витрат здійснює замовник. 4.8.4. Якщо зміни у роботах за рішенням замовника не ведуть
до зміни вартості та (або) строків будівництва, додаткова угода за
взаємною згодою не укладається, а підставою для їх виконання може
бути дозвіл замовника на кресленнях або в журналі виконання робіт. 4.8.5. Додаткові роботи, які виконані підрядником без
узгодження із замовником, а також роботи, при виконанні яких
допущено відхилення від проекту, не оплачуються і на вимогу
замовника у встановлені ним строки усуваються підрядником і
приводяться у відповідність із документацією. Якщо підрядник
відмовився усунути зауваження, замовник має право доручити цю
роботу за рахунок коштів підрядника іншим виконавцям. Рахунок на
оплату послуг останніх повинен пред'являтись підряднику в
обумовлений строк (наприклад, протягом 15-ти днів після їх
виконання). Крім цього, підрядник компенсує інші витрати
замовнику, що викликані цими діями. Оплата підряднику за додаткові роботи може здійснюватись,
якщо замовник визнає їх необхідність і якщо він без затримки був
повідомлений про них.
4.9. Будівельний майданчик 4.9.1. Вибір будівельного майданчика, передача його
підряднику по акту у встановлені строки, забезпечення можливості
вільного, безперервного і безперешкодного доступу на майданчик для
виконання робіт в умовах діючого виробництва є обов'язком
замовника. 4.9.2. Замовник оформляє необхідні для використання
будівельного майданчика документи і в узгоджені строки передає їх
підряднику, у тому числі на: - використання земельної ділянки під будівництво; - виконання робіт у зоні повітряних ліній електромереж та
ліній зв'язку, в смузі діючих залізничних колій, місцях
проходження підземних комунікацій (кабельних, газопровідних,
каналізаційних та ін.), що розташовані на будівельному майданчику; - користування електроенергією, газом, водою, парою від
діючих джерел відповідно до проекту організації будівництва (у
випадку відсутності у замовника власних об'єктів газо-, водо-,
паро-, енергозабезпечення); - вирубку лісу і пересадку дерев. Перелік документів і строки їх передачі наведено у додатку до
контракту. 4.9.3. Якщо інше не передбачено контрактом, замовник
відповідає за вирішення всіх питань щодо знесення, перенесення та
реконструкції будівель, споруд, інженерних комунікацій, що
заважають будівництву, знищення плодоовочевих насаджень та
посівів, виконання робіт з демонтажу устаткування, апаратури,
механізмів та пристроїв, відключення та підключення діючих
інженерних комунікацій. Обсяг і строки виконання цих зобов'язань
передбачаються додатками до контракту. 4.9.4. При необхідності сторони визначають умови доступу на
будівельний майданчик. У випадку неможливості його ізоляції
замовник встановлює умови і порядок надання підряднику фронту
робіт і здійснює за свій рахунок заходи загального характеру з
техніки безпеки і пожежної безпеки. 4.9.5. Замовник передає підряднику по акту в узгоджені строки
документацію на геодезичну основу для будівництва і на закріплені
на території будівництва пункти і знаки цієї основи з оглядом їх в
натурі. Склад і обсяги геодезичної розбивочної основи повинні
відповідати вимогам нормативних документів з будівництва. По закінченні будівництва підрядник повинен передати
замовнику виконавчі схеми розташування та каталоги координат висот
геодезичних знаків, що встановлюються при геодезичних розбивочних
роботах у період будівництва. 4.9.6. Підрядник несе відповідальність за утримання
будівельного майданчика у відповідному стані. При закінченні
будівельних робіт він до здачі об'єкта в експлуатацію або протягом
обумовленого строку після здачі зобов'язаний вивезти з
будівельного майданчика техніку, невикористані матеріали, відходи,
допоміжні споруди тощо.
4.10. Матеріально-технічне забезпечення 4.10.1. При укладанні контракту сторони визначають порядок
забезпечення робіт матеріально-технічними ресурсами (матеріалами,
конструкціями, устаткуванням). Відповідно до прийнятих зобов'язань
вони здійснюють замовлення, постачання, приймання, розвантаження,
складування та подачу на будівельний майданчик
матеріально-технічних ресурсів, контроль за їх якістю, кількістю
та комплектністю постачання. 4.10.2. Замовник може брати на себе відповідальність за: - розміщення замовлення та постачання на будівельний
майданчик, перевірку якості та комплектності технологічного,
електротехнічного, енергетичного та іншого устаткування,
оснащення, інвентарю, окремих видів будівельних матеріалів, інших
ресурсів; - постачання вихідної сировини та матеріалів узгодженої
номенклатури для виконання пусконалагоджувальних робіт та
випробувань; - надання послуг підряднику щодо постачання місцевими
будівельними матеріалами, перевірки відповідності технологічного
устаткування, що постачає підрядник, технічним умовам на його
виготовлення та іншим вимогам, доставки на будівельний майданчик
негабаритних та важковагових вантажів, вирішення інших питань
матеріально-технічного забезпечення. Перелік та обсяги матеріально-технічних ресурсів, що постачає
замовник, строки їх передачі підряднику визначаються сторонами у
додатках до контракту. 4.10.3. Підрядник зберігає право власності на
матеріально-технічні ресурси на будівельному майданчику власного
постачання, якщо вони не оплачені замовником, і несе ризик їх
випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі об'єкта в
гарантійну експлуатацію. 4.10.4. Матеріально-технічні ресурси, що постачає замовник,
передаються підряднику по актах (рахунках) комплектно відповідно
до вимог стандартів і технічних умов та в обумовлені строки. В
акті сторони відмічають претензії щодо кількості та якості
ресурсів, домовляються про ризик їх випадкової втрати і
пошкодження. Підрядник, якщо це потрібно, для приймання ресурсів
може залучати заінтересовані субпідрядні організації. 4.10.5. При участі в контракті комплектувальної організації
їй доручаються замовлення, постачання та комплектація
устаткування. Замовник у цьому випадку може брати участь у
передмонтажній ревізії устаткування. 4.10.6. При консервації будівництва об'єкта та розірванні
контракту з вини замовника підрядник має право на оплату
замовлених та оплачених матеріально-технічних ресурсів, які він не
може використати на інших будовах.
4.11. Субпідрядні організації 4.11.1. Підрядник (головний підрядник) може залучати для
виконання спеціальних робіт, надання послуг спеціалізовані
будівельні організації (субпідрядників) і здійснює координацію їх
діяльності на будівельному майданчику. Субпідрядники можуть
залучатись підрядником для підготовки контракту і бути його
учасниками з визначенням в контракті головних обов'язків. В окремих випадках замовник може укладати з субпідрядниками
прямі контракти на виконання спеціальних робіт. 4.11.2. Замовник, якщо інше не передбачено контрактом, має
право узгоджувати перелік субпідрядників, що залучаються
підрядником, і відхиляти залучення професійно або фінансово
неспроможних виконавців. 4.11.3. Підрядник (головний підрядник) укладає із
субпідрядниками контракт на виконання спеціальних робіт, де
передбачаються обов'язки та відповідальність сторін при їх
виконанні. Відповідно до цього контракту підрядник (головний
підрядник) виконує функції замовника, а субпідрядник - функції
підрядника. 4.11.4. Підрядник (головний підрядник) здійснює приймання і
оплату робіт, що виконуються субпідрядниками, та перераховує
передбачені контрактом аванси. Оплата робіт і перерахування
авансів субпідрядникам за домовленістю підрядника із замовником
може здійснюватись безпосередньо замовником на підставі
документів, що підписує підрядник. 4.11.5. Розрахунки за виконані роботи із субпідрядниками
здійснюються в межах коштів, що передбачені договірною ціною між
підрядником і субпідрядником, за виключенням коштів, що
використовуються на оплату послуг підрядника. Величина відрахувань
за послуги підрядника визначається при укладанні контракту. При
зміні обсягу послуг у процесі виконання робіт розмір відрахувань
може змінюватись шляхом укладання додаткових угод.
4.12. Страхування ризиків 4.12.1. Сторони визначають у контракті ризики, страхування
яких є обов'язковим. У їх складі може бути будь-який ризик,
страхування якого забезпечує захист майнових інтересів учасників
контракту, працівників або третіх осіб. Порядок та умови
страхування, обов'язки сторін передбачаються контрактом. 4.12.2. До складу ризиків, які доцільно страхувати за
домовленістю сторін, слід включати ризики: - що виникли при транспортуванні матеріалів, устаткування,
конструкцій та виробів від місця їх відвантаження до будівельного
майданчика на умовах страхування всіх ризиків; - що пов'язані зі збереженням виконаних робіт, матеріальних
цінностей, що знаходяться на будівельному майданчику, від вогню та
стихійного лиха в період з початку робіт на об'єкті до моменту
здачі його в гарантійну експлуатацію; - що виникають відповідно до законів про охорону праці; - інші ризики за домовленістю сторін. 4.12.3. Страхування не зменшує зобов'язань та
відповідальності сторін за контрактом. 4.12.4. По ризиках, страхування яких передбачено контрактом і
покладено на підрядника, він передає замовнику копії страхових
полісів. Вибір страхової компанії підрядник здійснює самостійно,
якщо інше не передбачено контрактом.
4.13. Виконання робіт 4.13.1. Підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно
до вимог проектної документації, будівельних норм та правил,
графіків виробництва робіт. У співробітництві із замовником він
організує свою діяльність так, щоб вона не впливала негативно на
діяльність замовника, інших залучених на будівельний майданчик
учасників. 4.13.2. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за
якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта, відповідністю
виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам та
правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним
стандартам і технічним умовам. При здійсненні контролю замовник має право проводити
випробування та заміри, одержувати від підрядника необхідну
допомогу та інформацію для їх проведення. 4.13.3. З метою оперативного вирішення питань, що виникають у
процесі виконання робіт, сторони протягом обумовленого контрактом
строку призначають своїх повноважних представників на будівельному
майданчику, визначають коло їх повноважень і інформують про це у
письмовій формі одна одну. При заміні своїх представників або при
перегляді їх повноважень сторони зобов'язуються інформувати про це
негайно. Сторони визначають місце знаходження повноважних
представників, створюють у разі необхідності відповідні
організаційні структури для управління ходом виконання контракту,
домовляються про забезпечення створення їм необхідних умов для
роботи, про порядок вирішення питань, що виникають. 4.13.4. Повноваження представників сторін повинні бути
достатні для вирішення оперативних питань будівництва, здійснення
контролю за виконанням договірних зобов'язань. Прийняття рішень
про зміну умов контракту, звільнення іншої сторони від
зобов'язань, підписання додаткових угод повинно здійснюватись на
рівні осіб, що підписали контракт. 4.13.5. Підрядник повинен інформувати замовника у письмовій
формі і завчасно про можливість припинення або сповільнення
виконання робіт з його вини (відсутність документації,
устаткування тощо), а також через інші незалежні від підрядника
обставини. 4.13.6. Підрядник до здачі об'єкта в дію відповідає за
охорону майна і виконаних робіт на будівельному майданчику, його
освітлення та огорожу, виконання необхідних природоохоронних
заходів та заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, забезпечує
чистоту на будівельному майданчику. Витрати з підтримки порядку на
будівельному майданчику лягають на підрядника. 4.13.7. Обов'язком підрядника є ведення всієї виконавчої
документації, що передбачена діючими нормами та правилами.
Замовник має право перевіряти правильність її ведення, вимагати
своєчасного та якісного заповнення. 4.13.8. Головним документом, що відбиває хід будівництва від
початку виконання робіт до їх закінчення, є журнал виконання
робіт. Сторони домовляються про форму, зміст та порядок ведення
журналу, контроль за його заповненням з боку замовника. Підрядник
призначає конкретну особу, на яку покладається відповідальність за
ведення цього документа. 4.13.9. Підрядник не може без узгодження із замовником
використовувати приміщення об'єкта, що будується, для власних
потреб (розміщення робітників та спеціалістів, складування
матеріальних цінностей тощо). Замовник не може без попереднього
приймання окремих споруд та приміщень об'єкта, що будується,
використовувати їх для власних потреб.
4.14. Контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування 4.14.1. Сторони визначають свої зобов'язання щодо контролю за
якістю робіт, матеріалів, устаткування, порядок його здійснення та
оформлення. 4.14.2. Обов'язком підрядника є використання для виконання
робіт матеріально-технічних ресурсів, забезпечених відповідними
технічними паспортами або сертифікатами, проведення вибіркової
перевірки технічних характеристик матеріалів та конструкцій,
організація попередніх випробувань і огляду прихованих робіт,
передача замовнику сертифікатів, паспортів, протоколів перевірок і
випробувань. 4.14.3. Перевірки якості робіт, матеріалів, конструкцій,
попереднє приймання прихованих робіт виконуються підрядником
відповідно до діючого порядку та з повідомленням при необхідності
про це замовника в узгоджені сторонами строки до їх здійснення.
При відсутності при перевірці та прийманні замовника підрядник
виконує цю роботу самостійно, оформлюючи її результати відповідним
протоколом (актом). У разі виявлення в процесі перевірки
невідповідності якості матеріалів вимогам будівельних норм та
стандартів, передбачених проектом, використання таких матеріалів
забороняється, і вони негайно повинні бути вивезені з будівельного
майданчика. Неякісно виконані роботи підлягають виправленню
підрядником. Якщо підрядник не виправить у встановлений строк неякісно
виконані роботи, замовник має право залучати для цього третіх осіб
з компенсацією витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом
утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи. 4.14.4. Замовник має право вимагати проведення додаткових
випробувань матеріалів, перевірки якості прихованих робіт, що не
прийняті ним. Витрати на проведення додаткових випробувань та
перевірок, якщо використані матеріали, виконані роботи не
відповідають встановленим нормам і стандартам, а також при
несвоєчасному запрошенні замовника (при відсутності запрошення)
для участі у цій роботі, здійснюються за рахунок підрядника, в
інших випадках - за рахунок замовника. 4.14.5. Індивідуальні випробування устаткування і систем
об'єкта по закінченні їх монтажу здійснюються виконавцем за
попередньо узгодженою сторонами програмою із залученням замовника.
Результати випробувань оформляються протоколом, де підтверджується
відповідність показників роботи устаткування і систем проекту
вимогам будівельних норм і стандартів, умовам контракту. 4.14.6. Устаткування, що постачає замовник, з простроченими
строками зберігання передається підряднику після проведення
передмонтажної ревізії та усунення дефектів, що зумовлені
тривалістю зберігання. Передмонтажна ревізія устаткування
здійснюється безпосередньо замовником або за рахунок його коштів
залученою організацією. При зберіганні устаткування понад встановлені строки з вини
підрядника передмонтажна ревізія та усунення дефектів, що
зумовлені тривалістю зберігання (при дотриманні замовником
стандартів та технічних умов зберігання), здійснюються замовником
або залученою організацією за рахунок підрядника.
4.15. Робоча сила 4.15.1. Залучення для виконання робіт робочої сили
(інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній
кількості та з відповідною кваліфікацією є обов'язком підрядника.
Замовник відповідає за залучення робочої сили, яка необхідна для
виконання його зобов'язань. 4.15.2. Підрядник відповідає перед працівниками за виконання
діючих нормативних документів та взятих зобов'язань щодо питань
праці і заробітної плати, створення нормальних умов для праці і
відпочинку на будівельному майданчику, забезпечення своєчасної
оплати праці. 4.15.3. Сторони визначають свої зобов'язання щодо питань
забезпечення працівників транспортними засобами, харчуванням,
водою, медичним обслуговуванням, гуртожитками, страхуванням тощо.
Обсяги цих послуг, порядок та строки їх надання передбачаються
додатками до контракту. 4.15.4. Підрядник несе відповідальність за поведінку своїх
працівників, а також поведінку працівників інших виконавців, яких
він залучає для виконання робіт, приймає відповідні заходи щодо
попередження порушень працівниками технологічної і виробничої
дисципліни, громадського порядку, місцевих звичаїв, недопущення
протизаконної поведінки, інших антисуспільних вчинків. 4.15.5. Замовник може при відповідному обґрунтуванні вимагати
відсторонення від виконання робіт працівників з недостатньою
професійною кваліфікацією. При незгоді підрядника з цією вимогою
сторони можуть залучати для вирішення цього конфлікту
незаінтересовану організацію, наприклад, представників органів, що
перевіряють якість робіт.
4.16. Здача і приймання робіт 4.16.1. Після виконання всіх передбачених проектом робіт
підрядник здає об'єкт замовнику в гарантійну експлуатацію. В
процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність
закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється
протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником
листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до
експлуатації. У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням
видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що
підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть
здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або
окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного
випробування, окремих приміщень і споруд тощо. 4.16.2. Здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється
відповідно до діючого порядку і оформлюється актом, підписання
якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В
акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника
є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає
право на їх задоволення в арбітражному порядку надалі. 4.16.3. Претензії до робіт, що не впливають на освоєння
виробничих потужностей, не повинні перешкоджати прийманню об'єкта.
При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до
акта здачі об'єкта в дію, і визначають строки їх усунення. 4.16.4. Для забезпечення в процесі здачі-приймання об'єкта в
експлуатацію тісної координації діяльності сторін для проведення
випробувань устаткування, а також при зацікавленості замовника у
попередньому ознайомленні зі змістом цих випробувань в контракті
слід передбачати розробку підрядником програми випробувань та її
узгодження з замовником. 4.16.5. Обов'язки сторін щодо організації здачі-приймання
об'єкта в експлуатацію визначаються у контракті відповідно до їх
функцій у процесі будівництва і їх слід чітко регламентувати.
Одночасно слід встановити порядок покриття витрат на цю роботу.
Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, що зумовлені
незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту,
повинні покриватись за рахунок винуватця. 4.16.6. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляються суттєві
недоробки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен
приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату
неякісно виконаних робіт. Якщо усунення недоробок неможливе і вони
впливають на виробничу потужність, споживчу вартість об'єкта,
замовник може поставити питання про компенсацію збитків.
4.17. Гарантійні строки експлуатації об'єкта 4.17.1. Замовник повинен гарантувати надійність і якість
виконаних робіт протягом встановленого контрактом строку. Строк гарантії визначається по об'єкту в цілому та (або)
окремих видах робіт і підтверджується в акті приймання. Строк
гарантії збільшується на період, протягом якого роботи з усунення
недоробок заважали нормальній експлуатації об'єкта. 4.17.2. Підрядник зобов'язаний усунути за письмовою вимогою і
за свій рахунок недоробки, що виникають протягом строку гарантії і
зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов
контракту. Перелік недоробок визначається дефектним актом, що
укладається сторонами. В акті в обов'язковому порядку фіксується
дата виявлення недоробок і строки їх усунення. При відмові
підрядника брати участь у складанні дефектного акта він може
складатись із залученням спеціалістів незаінтересованих органів,
наприклад, архбудконтролю. 4.17.3. Включенню до дефектного акта підлягають недоробки, що
зумовлені діяльністю підрядника. Якщо недоробки зумовлені
прорахунками в технічній документації, вказівками замовника,
низькою якістю матеріалів, що ним поставлені, неправильною
експлуатацією об'єкта, підрядник звільняється від відповідальності
за них. 4.17.4. При відмові підрядника усунути недоробки, що виявлені
протягом гарантійного строку, замовник може залучати для цієї
роботи іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок
підрядника, у тому числі шляхом використання на дані цілі коштів
застави, що внесена підрядником. 4.17.5. Підрядник несе відповідальність за прорахунки в
роботах, що виникли після закінчення гарантійного строку і
призвели до аварії, обвалення, руйнування на об'єкті, якщо
замовник доведе, що вони спричинились грубими прорахунками або
недоробками підрядника і об'єктивно не могли бути виявлені при
прийманні об'єкта в експлуатацію і протягом гарантійного строку.
Сторони можуть визначати гарантійні строки такої відповідальності.
4.18. Фінансові гарантії 4.18.1. Для захисту своїх інтересів сторони визначають у
контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов'язань. 4.18.2. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у
формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника
разовим платежем або шляхом багаторазових утримань із сум
проміжних платежів за виконані роботи. 4.18.3. Застава підрядника вноситься на період до закінчення
гарантійного строку експлуатації об'єкта. За рахунок застави
можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника,
усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період,
силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник
відмовився від їх усунення, а також інші обґрунтовані збитки,
заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він
відмовився або не в змозі їх компенсувати. Підставою для такого
використання коштів застави може бути згода обох сторін, а при
відмові підрядника компенсувати заподіяні збитки - наявність
документів, які підтверджують порушення договірних зобов'язань і
зумовлені цією обставиною втрати. 4.18.4. Розмір застави доцільно передбачати в контракті у
відсотках від встановленої договірної ціни, наприклад, 5
відсотків. Невикористані кошти застави після закінчення
гарантійного строку підлягають поверненню підряднику. В умовах
інфляції їх слід індексувати з урахуванням фактичної процентної
ставки за кредит. Частина або вся сума застави може бути повернена
підряднику після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію,
якщо у замовника відсутні претензії до виконаних робіт. 4.18.5. Крім застави, для фінансової гарантії діяльності
підрядника може використовуватись поручительство банку, страхової
компанії, інших подібних фінансових структур. Між поручителем,
підрядником і замовником може укладатись трьохстороння угода,
відповідно до якої поручитель за обумовлену плату бере на себе
функцію фінансового гаранта підрядника. 4.18.6. При укладанні контракту підрядник одержує гарантію
фінансової спроможності замовника у формі поручительства банку,
страхової компанії, органів управління або будь-якого іншого
поручительства за домовленістю сторін. Поручитель бере на себе
зобов'язання здійснювати розрахунки з підрядником, компенсувати
йому збитки за невиконання замовником своїх зобов'язань, при
зупиненні або консервації об'єкта в умовах фінансової
неспроможності замовника. 4.18.7. Сторони можуть домовитись, що для гарантії виконання
фінансових зобов'язань замовника використовується застава
незавершеного будівництва. У цьому випадку в контракті
визначаються умови застави, права сторін на заставлене майно.
Зокрема, сторони можуть при укладанні контракту домовитись, що при
неплатоспроможності замовника понад встановлений строк, наприклад,
три місяці, підрядник стає власником об'єкта, що будується,
продовжує його будівництво за рахунок власних коштів, компенсує у
грошовій або в натуральній формі витрати замовника. Можливі і інші
варіанти такої домовленості.
4.19. Матеріальна відповідальність і звільнення від неї 4.19.1. Підрядник до передачі закінчених робіт замовнику
матеріально відповідає за збереження незавершеного будівництва,
наслідки пошкодження або загибелі з власної вини і не може
вимагати від замовника оплати за виконані, але знищені
(пошкоджені) роботи. Після приймання об'єкта в експлуатацію
майнову відповідальність за збереження незавершеного будівництва
несе замовник. 4.19.2. Підрядник не може нести відповідальність за наслідки,
що зумовлені обставинами непереборної сили. При появі таких
обставин підрядник за вимогою замовника повинен прийняти заходи
щодо усунення їх наслідків і виконання робіт, але за рахунок
замовника. 4.19.3. Підрядник не повинен відповідати за пошкодження та
загибель незавершеного будівництва, іншого майна, нести іншу
майнову відповідальність, якщо його дії відповідали умовам
контракту і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо
підрядник у процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки
у проектній документації, матеріальних ресурсах постачання
замовника або його вказівках, які можуть негативно вплинути на
хід, якість і строки будівництва об'єкта, він повинен негайно
інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього
замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання
робіт, підрядник приймає це рішення до виконання, але він не
відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив
попередження. Якщо підрядник не попередив замовника про зазначені вище
прорахунки і недоліки, що достатньо очевидні, і йому належало
виявити їх, виходячи зі своїх професійних зобов'язань, він повинен
нести відповідальність за їх наслідки. Замовник повинен довести,
що підрядник несе таку відповідальність. 4.19.4. Якщо в процесі виконання робіт будуть заподіяні
непередбачені збитки третій особі, за виникнення яких на законних
підставах відповідають обидві сторони, то вони повинні нести
солідарну відповідальність, якщо в контракті не передбачено інше.
Якщо збитки третьої особи є наслідком дій замовника, то він
самостійно відповідає за їх відшкодування. Непередбачені збитки третій особі, у тому числі внаслідок
неправомірних, неузгоджених дій одного з учасників, компенсуються
стороною, яка допустила ці дії (наприклад, вторгнення підрядника
без дозволу на сусідню ділянку або пошкодження її, пошкодження
діючих мереж, запозичення та відсипання ґрунту або інших
матеріалів за межі передбачених майданчиків тощо). 4.19.5. Сторони несуть матеріальну відповідальність за
виконання своїх договірних зобов'язань, а також зобов'язань
уповноважених представників, послугами яких вони користуються для
виконання контракту. Винна сторона зобов'язана компенсувати збитки
стороні, що постраждала, відповідно до умов контракту. 4.19.6. Сторони звільняються від матеріальної
відповідальності за порушення договірних зобов'язань, якщо вони
виникли з вини іншої сторони або зумовлені обставинами
непереборної сили. Сторона, яка не має можливості виконувати свої
зобов'язання через ці обставини, повинна повідомити про це іншу
сторону в обумовлений строк після їх появи. Несвоєчасність
повідомлення позбавляє цю сторону права посилатись на них надалі. В окремих випадках факт неможливості виконання договірних
зобов'язань через обставини непереборної сили повинен
підтверджуватись двостороннім актом та за згодою сторін документом
компетентної організації. 4.19.7. Підстави для звільнення від відповідальності
контрагентів сторін (субпідрядників, постачальників тощо) слід
поширити і на саму сторону. 4.19.8. Для посилення матеріальної відповідальності сторін за
виконання своїх зобов'язань передбачаються штрафні санкції. Вибір
санкцій є правом сторін. Їх величина повинна залежати від
важливості договірних зобов'язань, ступеню їх порушень. 4.19.9. Обов'язково до контракту необхідно включати санкції
за несвоєчасну здачу об'єкта в експлуатацію, їх величина повинна
бути достатньо вагомою. Наприклад, якщо порушення строків
зумовлено обставинами, що залежать від підрядника, останній
повинен заплатити замовнику пеню за кожен день затримки величиною
0,05 відсотка від договірної ціни робіт за контрактом (на момент
подачі претензії) у перші два місяці і величиною 0,1 відсотка за
кожний наступний день до фактичного виконання зобов'язань.
Загальну суму пені доцільно обмежити, наприклад, 10 відсотків від
ціни робіт. Затримка в строках будівництва, яка виникла з вини замовника
і обмежила можливості підрядника виконати свої зобов'язання в
передбачені контрактом строки, не може бути підставою для
пред'явлення санкцій підряднику і компенсації втрат замовнику. 4.19.10. Контрактом можуть передбачатись також інші санкції
за порушення договірних зобов'язань підрядником, у тому числі за
недоробки, виявлені при здачі об'єкта в експлуатацію, використання
неякісних матеріалів, несвоєчасну передачу виробничих площ під
монтаж устаткування, що виконується іншими виконавцями, залученими
замовником, за інші порушення умов контракту. 4.19.11. Замовнику доцільно пред'являти штрафні санкції за
несвоєчасну передачу проектної документації, будівельного
майданчика, устаткування та інших матеріальних цінностей, за інші
порушення договірних зобов'язань. 4.19.12. Потерпіла сторона, крім пред'явлення санкцій, має
право на відшкодування фактичних збитків від порушення договірних
зобов'язань, що перевищує суму одержаних санкцій. Розрахунок
збитків необхідно здійснювати з урахуванням фактичних витрат
потерпілої сторони. 4.19.13. Виплата санкцій і компенсація збитків не звільнює
винну сторону від виконання договірних зобов'язань, якщо інше не
передбачено контрактом. 4.19.14. У контракті слід визначати граничний термін
пред'явлення потерпілою стороною претензій за порушення договірних
зобов'язань (наприклад, один місяць після виконання зобов'язання).
Якщо строки порушення зобов'язань значні (наприклад, більше двох
місяців), претензія протягом граничного терміну може пред'являтись
неодноразово.
4.20. Розв'язання суперечностей і арбітраж 4.20.1. Для розв'язання суперечностей, які сторони не можуть
вирішити самостійно, вони звертаються до послуг незаінтересованих
консалтингових організацій (при взаємній домовленості) або з
позовом до арбітражного суду. 4.20.2. Арбітражний розгляд суперечностей сторін - юридичних
осіб України здійснюється відповідно до діючого в Україні
законодавства. Розгляду підлягають тільки суперечності щодо
зобов'язань, передбачених контрактом. 4.20.3. У випадку, якщо одна зі сторін є іноземною особою, у
контракті необхідно передбачити таку інформацію, необхідну для
звернення до арбітражу: - назва і місцезнаходження арбітражної організації; - порядок призначення арбітражу; - вибір законодавства, відповідно до якого буде здійснюватись
арбітражний розгляд; - мова, якою здійснюється арбітражний розгляд; - порядок розподілу арбітражних витрат.
4.21. Призупинення робіт і розірвання контракту 4.21.1. Сторони зобов'язані приймати заходи щодо виконання
окремих зобов'язань і контракту в цілому, подолання спільними
зусиллями шляхом переговорів конфліктних ситуацій незалежно від
того, з чиєї вини вони виникли, пошуку взаємоприйнятного вирішення
проблем. Призупинення робіт і розірвання контракту є крайньою мірою
розв'язання конфліктів і проблем, що виникли між сторонами.
Сторона, яка приймає рішення про призупинення робіт і розірвання
контракту, зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону і
обгрунтувати причини. Якщо таке рішення приймається у зв'язку з
незадовільним виконанням зобов'язань іншою стороною, останній слід
попередньо надати строк для усунення допущених порушень. 4.21.2. При укладанні контракту сторони визначають строк
вступу в дію рішення про призупинення робіт і розірвання
контракту. Таким строком може бути безпосередньо день передачі
іншій стороні повідомлення про таке рішення або день передачі з
урахуванням встановленого проміжку часу (наприклад, через 10
днів). Одночасно слід регламентувати і граничні строки
призупинення робіт (наприклад, на 30 днів), після закінчення яких,
якщо конфліктна ситуація залишається, сторона, з ініціативи якої
призупинено виконання робіт, може прийняти рішення про розірвання
контракту. 4.21.3. Замовник може розірвати контракт при таких
обставинах: - відсутність у замовника коштів для фінансування будівництва
об'єкта або у разі банкрутства; - виявлення недоцільності або неможливості інвестування
коштів у об'єкт, у тому числі через обставини непереборної сили,
за рішеннями відповідних контролюючих органів; - суттєве порушення договірних зобов'язань підрядником, що
створює передумови для невиконання замовлення у встановлені строки
(наприклад, при відставанні строків виконання робіт від
запланованих графіками на 3 місяці, грубих порушеннях вимог
будівельних норм і правил тощо); - банкрутство підрядника; - інші передбачені контрактом поважні обставини. 4.21.4. Розірвання контракту з ініціативи підрядника може
мати місце: - якщо замовник протягом обумовленого строку (наприклад,
трьох місяців) не виконує своїх зобов'язань (передача будівельного
майданчика, документації, устаткування тощо) і цим зумовлює
неможливість нормальної діяльності підрядника; - якщо замовник не оплачує протягом встановленого строку
(наприклад, трьох місяців) виконані підрядником роботи; - з інших поважних причин, що передбачені контрактом. 4.21.5. Підставою для розірвання контракту може бути
сукупність обставин, кожна з яких, взята окремо, не є достатньою
для прийняття такого рішення. Перелік таких зобов'язань повинен
передбачатись сторонами при укладанні контракту. 4.21.6. Сторона, з вини якої призупиняються роботи або
розривається контракт, повинна відшкодовувати іншій стороні всі її
витрати і збитки, що зумовлені цим рішенням. Відповідні документи
і розрахунки для цього повинні передаватись заінтересованою
стороною протягом встановленого контрактом строку (наприклад,
протягом одного місяця від дня прийняття рішення). Одночасно
доцільно визначити строк, протягом якого після пред'явлення
необхідних документів повинні здійснюватись розрахунки або
надаватись обгрунтована відмова від них. 4.21.7. При розірванні контракту через умови фінансової або
професійної неспроможності підрядника замовник має право вступати
у володіння будівельним майданчиком і всіма матеріальними
цінностями підрядника на ньому, необхідними для виконання
замовлення (матеріалами, спорудами, механізмами, опалубкою тощо),
і продовжити роботи самостійно або доручити їх іншому виконавцю. У
цьому випадку підряднику або його правонаступнику повинна
компенсуватись вартість неоплачених робіт, устаткування,
матеріалів, інших матеріальних цінностей, що завезені для
виконання робіт, а також орендна плата за використання механізмів,
інших засобів виробництва. При здійсненні такої компенсації
одночасно враховуються витрати і збитки замовника, що зумовлені
розірванням контракту, можливим порушенням строків виконання
замовлення. Виникнення розбіжностей при здійсненні кінцевих розрахунків
не повинно заважати передачі будівельного майданчика, матеріальних
цінностей і відновленню робіт. Якщо підрядник відмовляється від передачі будівельного
майданчика і матеріальних цінностей на ньому в обумовлений строк,
вона здійснюється із залученням третьої (незаінтересованої)
сторони. 4.21.8. При припиненні дії контракту через умови невиконання
контрактних зобов'язань замовником підрядник зобов'язаний передати
будівельний майданчик замовнику або його правонаступнику,
визначити обсяг виконаних робіт, вартість наявних на будівельному
майданчику матеріальних ресурсів, використати які він не в змозі,
обрахувати збитки, що зумовлені розірванням контракту.
"Все про бухгалтерський облік", N 43, 10 травня 1999 р.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: