ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
Н А К А З
30.03.2004 N 3гн
( Наказ втратив чинність на підставі НаказуГенеральної прокуратури
N 5гн ( v0005900-05 ) від 19.09.2005 )
Про завдання та організацію роботи прокуроріву судовому розгляді кримінальних справ
З метою належної реалізації конституційної функції
прокуратури - підтримання державного обвинувачення в суді,
забезпечення якості та ефективності реагування прокурорів на
незаконні судові рішення у кримінальних справах, підвищення
відповідальності державних обвинувачів і керівників прокуратур за
стан цієї роботи, керуючись п. 7 ст. 15 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ), - Н А К А З У Ю:
1. Заступникам Генерального прокурора України, керівникам
прокуратур усіх рівнів і галузевих підрозділів забезпечити
всебічне сприяння у надійній охороні конституційних прав учасників
кримінального судочинства, постановленню законних та обґрунтованих
рішень при здійсненні правосуддя, реальному поновленню порушених
прав людини та усуненню причин і умов, що сприяли вчиненню
злочинів, а також ефективну реалізацію повноважень прокурорів щодо
всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження
обставин кожної справи. У зв'язку з цим:
1.1. Вважати підтримання державного обвинувачення службовим
обов'язком кожного прокурора.
1.2. Забезпечувати обов'язкове підтримання державного
обвинувачення та участь прокурора у судовому розгляді всіх
кримінальних справ, направлених прокурором до суду.
1.3. Призначати державних обвинувачів з урахуванням їх
кваліфікації і досвіду роботи, характеру, обсягу та складності
справи. Перед направленням кримінальних справ до суду доручати
обвинувачам їх вивчення.
1.4. У складних справах доручати підтримання державного
обвинувачення групі прокурорів, визначаючи їх керівника.
1.5. У разі незгоди з позицією державного обвинувача
призначати іншого обвинувача або особисто підтримувати державне
обвинувачення.
1.6. Особисто підтримувати державне обвинувачення в судах.
2. У справах з обвинувальним висновком, затвердженим
Генеральним прокурором України або його заступниками, державних
обвинувачів призначати за дорученням керівництва Генеральної
прокуратури України.
2.1. У справах, підсудних апеляційним судам, державних
обвинувачів призначати керівникам прокуратур областей та
прирівняних до них прокуратур.
2.2. Кримінальні справи, розслідувані та направлені до суду
військовими прокурорами, розглядати за їх участю. Територіальним
прокурорам інформувати відповідних військових прокурорів регіонів
про результати судового розгляду справ, у яких засуджено
військовослужбовців територіальними судами.
2.3. Зобов'язати відділи нагляду за додержанням законів
спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть
боротьбу з організованою злочинністю, прокуратур обласного рівня
підтримувати державне обвинувачення у справах про злочини, вчинені
організованими групами та злочинними організаціями. У разі
неможливості забезпечити участь у суді працівників цих відділів
доручати підтримання державного обвинувачення у таких справах
працівникам інших структурних підрозділів або
міськрайпрокуратурам.
2.4. У справах, які надійшли до суду від прокурора вищого
рівня чи у зв'язку зі зміною підсудності, підтримання державного
обвинувачення покладати на прокурора за місцем розгляду справи,
якщо прокурор вищого рівня чи його заступник не прийме іншого
рішення.
3. Контроль за якістю підтримання державного обвинувачення
покласти на заступників прокурорів областей та прирівняних до них
прокурорів відповідно до розподілу обов'язків, на місцях - на
міськрайпрокурорів.
4. Державним обвинувачам забезпечувати високий рівень
підтримання державного обвинувачення в судах, об'єктивно і
неупереджено оцінювати докази, виважено вирішувати питання про
зміну обвинувачення чи відмову від нього, письмово фіксувати хід
судових засідань, зібрані матеріали накопичувати у наглядових
провадженнях.
4.1. При підготовці до судових засідань ретельно вивчати
матеріали кримінальних справ з їх конспектуванням, складати план
судового слідства.
4.2. На стадії попереднього розгляду справи в суді свою
позицію щодо можливості призначення справи до розгляду та думку
про клопотання учасників процесу обґрунтовувати матеріалами справи
та нормами закону. У разі необґрунтованого повернення справи на
додаткове розслідування або її закриття подавати апеляцію чи
касаційне подання у строки, передбачені законом.
4.3. У ході судового розгляду справи повною мірою
використовувати передбачені законом процесуальні повноваження,
реагувати на порушення, що обмежують права учасників процесу,
проявляти активність при дослідженні доказів. У разі необхідності
заявляти клопотання про надання судових доручень, контролювати хід
їх виконання та брати участь у дослідженні отриманих даних.
4.4. Про необхідність зміни в суді пред'явленого
обвинувачення чи відмови від нього доповідати керівнику
прокуратури відповідного рівня або його заступнику.
4.5. При підготовці до судових дебатів складати письмові
промови або тези, у яких висловлювати суду міркування щодо обсягу
обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону,
призначення основного та додаткового покарання з урахуванням
обтяжуючих і пом'якшуючих обставин, а також щодо відшкодування
матеріальних збитків, компенсації моральної шкоди, усунення причин
і умов, які сприяли вчиненню злочинів, та інших питань,
передбачених ст. 324 КПК України ( 1003-05 ). Долучати тексти
промов або їх тези до матеріалів справи та наглядового
провадження.
4.6. Не пізніше ніж наступного дня після розгляду судом
кримінальної справи інформувати керівника прокуратури чи його
заступника довідкою про результати її розгляду. Копію довідки
направляти до прокуратури вищого рівня для перевірки законності
прийнятих у справі рішень.
4.7. Протягом строків на оскарження судових рішень, які не
набрали законної сили, знайомитися з матеріалами судового
слідства, апеляціями та касаційними скаргами інших учасників
процесу. За наявності підстав подавати письмові зауваження та
заперечення. Своєчасно вносити документи прокурорського реагування
на кожне незаконне судове рішення.
5. Керівникам прокуратур протягом трьох днів з моменту
закінчення строку на оскарження надсилати до галузевих підрозділів
прокуратур вищого рівня інформації про справи, за результатами
розгляду яких постановлено виправдувальні вироки або які закрито
судами за реабілітуючими підставами (крім декриміналізації), та
про реагування на ці судові рішення. У подальшому інформувати про
результати апеляційного та касаційного розгляду таких справ. Вживати заходів реагування щодо службових осіб, винних у
незаконному притягненні громадян до кримінальної відповідальності
або невжитті заходів щодо відновлення їх прав.
5.1. Прокурорам областей та прирівняним до них прокурорам за
місцем закінчення розслідування кримінальних справ у місячний
термін з дня набрання чинності вищезазначеними рішеннями складати
мотивовані висновки щодо якості досудового слідства, здійснення
нагляду і підтримання державного обвинувачення, які з копіями
судових рішень та документів реагування надсилати до управління
підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної
прокуратури України.
5.2. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах
разом з відповідними підрозділами Генеральної прокуратури України
аналізувати стан додержання конституційних прав громадян у
кримінальному судочинстві за підсумками роботи за півріччя і
звітний рік.
6. Керівникам прокуратур і галузевих підрозділів своєчасно
забезпечувати обов'язкову перевірку законності та обґрунтованості
судових рішень і відповідно до чинного законодавства застосовувати
право подачі апеляцій, касаційних подань, а також подань і
клопотань у порядку виключного провадження.
6.1. Нереагування прокурора та державного обвинувача на явно
незаконні судові рішення розцінювати як неналежне виконання ними
службових обов'язків, що тягне за собою дисциплінарну
відповідальність.
6.2. Забезпечувати якісну підготовку апеляцій, касаційних
подань, а також подань і клопотань у порядку виключного
провадження з додержанням вимог ст. 350 КПК України ( 1003-05 ).
Копії цих документів надсилати до прокуратур, які забезпечують
участь прокурорів у розгляді справ в апеляційному чи касаційному
порядку. Застосовувати передбачене законом право щодо зміни,
доповнення і відкликання документів реагування з обов'язковим
надсиланням їх копій до зазначених прокуратур.
7. Заступникам Генерального прокурора України, прокурорам
областей і прирівняним до них прокурорам, керівникам галузевих
підрозділів прокуратур у межах своїх повноважень забезпечувати
належне вивчення кримінальних справ та участь прокурорів у
розгляді всіх справ в апеляційній та касаційній інстанціях.
7.1. Прокурорам,які беруть участь в апеляційній та касаційній
інстанціях, доповідати результати вивчення справ та про законність
оскаржуваних рішень відповідному заступнику прокурора області, а в
Генеральній прокуратурі України - начальнику відділу участі
прокурорів у розгляді Верховним Судом України кримінальних справ.
Складати висновки з цих питань. Доповідати першим керівникам
прокуратур про наслідки розгляду актуальних і резонансних справ.
7.2. Керівникам галузевих підрозділів, які забезпечують
участь прокурорів у розгляді справ в апеляційній та касаційній
інстанціях, надсилати повідомлення про результати їх розгляду та
листи-зауваження щодо якості та обґрунтованості документів
реагування на судові рішення прокурорам, які внесли ці документи.
8. Прокурорам усіх рівнів забезпечувати участь у розгляді
судом справ про застосування, скасування чи зміну примусових
заходів медичного характеру та застосування примусових заходів
виховного характеру, вирішення питань, пов'язаних з виконанням
судових рішень у кримінальних справах, про застосування амністії,
приведення судових рішень у відповідність до нового законодавства.
Вживати передбачених законом заходів щодо повного і об'єктивного
дослідження обставин у справах такої категорії, постановлення
законних рішень.
9. При розгляді клопотань щодо перегляду судових рішень у
кримінальних справах за нововиявленими обставинами витребовувати
від судів кримінальні справи для перевірки відповідності закону
прийнятих рішень. За наявності підстав призначати розслідування,
при підтвердженні нововиявлених обставин, відповідно до наданих
законом повноважень вносити до суду подання про перегляд судових
рішень або направляти висновок за результатами розслідування
прокурору вищого рівня.
10. Прокурорам областей та прирівняним до них прокурорам
забезпечувати належний розгляд скарг громадян на судові рішення.
10.1. Доручати прокурорам за місцем розгляду оскаржуваних
рішень вивчення справ з урахуванням викладених у скаргах доводів і
за відсутності підстав для реагування складати мотивовані висновки
щодо законності судових рішень, направляючи їх з копіями судових
рішень до прокуратур, від яких отримали доручення.
10.2. Приймати рішення за результатами розгляду скарг і
звернень громадян, надсилати обґрунтовані відповіді заявникам у
порядку і строки, передбачені чинним законодавством.
10.3. Скарги у справах, які перебувають у провадженні судів,
направляти судам для долучення до цих справ, вживати заходів щодо
перевірки викладених у них доводів під час судового розгляду.
11. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах
Генеральної прокуратури України, прокурорам областей і прирівняним
до них прокурорам забезпечувати вивчення кримінальних справ про
репресії з політичних мотивів і висновків, а в разі необхідності -
підготовку клопотань про перегляд судових рішень, довідок про
реабілітацію.
12. Усім прокурорам забезпечувати повноту обліку роботи
прокурорів у кримінальному судочинстві. Не допускати перекручення
державної звітності про стан цієї роботи.
13. Налагодити співпрацю з судами щодо узгодження часу
призначення кримінальних справ до розгляду та спільного вивчення
судової й прокурорської практики розгляду кримінальних справ у
судах. Сприяти явці до суду підсудних, потерпілих, свідків,
експертів, спеціалістів. У разі виявлення достатніх даних про наявність ознак
дисциплінарного проступку судді або порушення ним присяги
звертатися з клопотанням щодо ініціювання питання про
дисциплінарну відповідальність судді до осіб, які відповідно до
Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) мають таке
право.
14. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах
Генеральної прокуратури України, прокурорам областей і прирівняним
до них прокурорам:
14.1. Перевіряти у підпорядкованих прокуратурах стан участі
прокурорів у судових процесах і підтримання ними державного
обвинувачення, надавати їм практичну допомогу в організації
роботи.
14.2. Результати роботи державних обвинувачів оцінювати,
виходячи з обсягу, складності та категорії кримінальних справ і
реального вкладу у дослідження обставин справи, враховуючи при
цьому активність і професійну майстерність, об'єктивність і вплив
на законність і обґрунтованість прийнятого у справі судового
рішення, а також реагування на неправосудні рішення. Роботу керівників прокуратур оцінювати з урахуванням рівня
організації роботи з підтримання державного обвинувачення; їх
особистої участі у цій діяльності; надання ними методичної
допомоги державним обвинувачам; стану реагування в апеляційному та
касаційному порядку на незаконні судові рішення; якості внесених
апеляцій і касаційних подань.
14.3. Забезпечувати якісне навчання державних обвинувачів,
щорічно проводити для них навчально-практичні конференції та
щоквартально семінари. Підвищувати відповідальність керівників
низових прокуратур і галузевих підрозділів за стан навчання,
впровадження позитивного досвіду високопрофесійних державних
обвинувачів.
15. Аналізувати стан організації роботи щодо участі
прокурорів у кримінальному судочинстві, ініціювати розгляд цих
питань на засіданнях колегії чи оперативних нарадах у прокурора.
15.1. За результатами аналітичних досліджень розробляти
методичні рекомендації та посібники, які використовувати у
практичній діяльності. Копії документів аналітичного, методичного
спрямування та про позитивний досвід роботи надсилати до
прокуратур вищого рівня.
16. Висвітлювати в засобах масової інформації діяльність
органів прокуратури з найважливіших питань кримінального
судочинства, судового розгляду актуальних кримінальних справ,
реагування державних обвинувачів на порушення прав і свобод
громадян та інтересів держави.
17. Контроль за виконанням цього наказу покласти на
заступника Генерального прокурора України згідно з розподілом
обов'язків.
18. Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня
2002 р. N 5 ( v0005900-02 ) "Про організацію підтримання
державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності
кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству" вважати
таким, що втратив чинність. Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів
та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним
і прирівняним до них прокурорам. Довести наказ до відома
прокурорсько-слідчих працівників.
Генеральний прокурор України
державний радник юстиції 1 класу Г.Васильєв
