Щодо затвердження Методики оцінювання наукових установ НАН України
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної Академії наук
№ 241 від 11.07.2018}
На виконання постанови Президії НАН України від 03.02.2016 № 22 "Щодо Методики оцінювання наукових установ НАН України" та п. 6 постанови Президії НАН України від 08.02.2017 № 28 "Щодо експертної оцінки системи досліджень та інновацій України", враховуючи необхідність підвищення ефективності діяльності установ НАН України, Президія НАН України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Методику оцінювання ефективності діяльності установ НАН України (далі - Методика) (додається).
2. Встановити, що починаючи з поточного року проведення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за зазначеною Методикою (далі - оцінювання):
- є обов'язковим при планових перевірках наукової та науково-організаційної діяльності установ за п'ятирічний період. Секціям НАН України разом з відповідними постійними комісіями з наукових напрямів забезпечувати відповідно до затвердженого Президією НАН України плану перевірок своєчасне формування експертних комісій з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України;
- може бути за необхідності ініційовано секціями або відділеннями НАН України.
3.1. При внесенні на розгляд Президії НАН України питання про наукову та науково-організаційну діяльність наукової установи забезпечувати подання разом з актом перевірки установи також рекомендацій щодо подальшої діяльності установи, затверджених Постійною комісією НАН України з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України.
3.2. При підготовці пропозицій щодо оптимізації мережі установ, а також розподілу базового бюджетного фінансування між установами враховувати результати оцінювання, проведеного за Методикою.
4. Віце-президенту НАН України академіку НАН України А.Г. Загородньому передбачити в рамках Програми інформатизації НАН України на 2017 рік розроблення необхідного програмного продукту для забезпечення інформаційно-аналітичного супроводу застосування Методики.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України
Методику розроблено з метою отримання об'єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ НАН України з урахуванням наявних умов їхнього кадрового, інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення; стимулювання науково-дослідної та інноваційної діяльності; прийняття обґрунтованих управлінських, організаційних та фінансових рішень; наближення до європейської практики оцінювання ефективності діяльності наукових установ.
ЕК | Експертна комісія; |
ЗВО | заклад вищої освіти; |
НДР | наукові дослідження і розробки; |
НОВ Президії | Науково-організаційний відділ Президії НАН України; |
ООДНУ | Офіс оцінювання діяльності наукових установ НАН України; |
ПК НАНУ | Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності Установ НАН України; |
ПКНН | Постійні комісії за науковими напрямами секцій НАН України; |
Установа | наукова установа НАН України. |
1. Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України (далі - Методика) розроблена відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України, схваленої постановою Президії НАН України від 25.12.2013 р. № 187.
2. Методика призначена для проведення процедури оцінювання ефективності діяльності науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України (далі - Установа), на які поширюється дія чинного Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ.
3. Методика ґрунтується на нормах законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про інформацію", положеннях Статуту НАН України, а також враховує Порядок проведення державної атестації наукових установ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.
4. У методиці вживаються терміни у значеннях відповідно до міжнародних методологічних рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку ("Керівництво для збирання та представлення даних щодо наукових досліджень і експериментальних розробок, вимірювання науково-технічної та інноваційної діяльності", або "Керівництво Фраскаті", Париж, 2015 р.) з урахуванням особливостей національної статистики.
5. Принципи та підходи оцінювання, застосовані при розробленні Методики, ґрунтуються на попередньому вивченні досвіду процедур та критеріїв оцінювання діяльності наукових установ Німеччини, Австрії, Великої Британії, Польщі, Чехії та інших країн.
Враховані також результати широкого обговорення Методики за участі представників наукових товариств та асоціацій Німеччини, зауваження і пропозиції наукових установ та окремих наукових співробітників НАН України.
Максимальна об'єктивність та неупередженість оцінювання ефективності діяльності установ досягається за рахунок того, що його здійснюватимуть незалежні експерти на основі викладених нижче принципів та за умови відвернення конфлікту інтересів.
- базові принципи і критерії оцінювання ефективності діяльності Установ;
- принципи визначення складу комісій з оцінювання ефективності діяльності Установ;
- окремі організаційні питання використання даної Методики.
7. Методика може бути також використана під час:
- проведення планових періодичних і позачергових перевірок наукової та науково-організаційної діяльності Установ на рівні Президії НАН України;
- підготовки пропозицій щодо оптимізації мережі Установ;
- визначення річних обсягів базового фінансування Установ.
8. Оцінювання ефективності діяльності Установ за цією Методикою не стосується досліджень і розробок, що становлять державну таємницю.
Розділ 1. Базові принципи, закладені в процедурі оцінювання ефективності діяльності установ НАН України
1) Об'єктивний аналіз ефективності діяльності Установи та її значення для світової та вітчизняної науки, освіти, економіки, культури, підвищення якості життя людини.
2) Отримання та аналіз даних про діяльність Установи відкритим та прозорим способом.
3) Оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів на основі як кількісного аналізу статистичних та наукометричних даних, так і якісного (експертного) оцінювання всієї наявної (доступної) інформації про Установу та її діяльність.
4) Пріоритетність якісного (експертного) оцінювання ефективності діяльності Установи та її підрозділів порівняно з кількісними (у тому числі наукометричними) даними щодо їх діяльності.
5) Аналіз кількісних характеристик щодо діяльності Установи з урахуванням особливостей її дослідницьких завдань.
6) Врахування особливостей публікаційної активності Установи та цитувань її публікацій за галузями науки.
7) Урахування перспектив розвитку Установи та напрямів її наукових досліджень.
8) Доступ Установи до результатів її оцінювання (у передбаченому Методикою порядку).
9) Постійний аналіз та поліпшення процедури оцінювання Установ, у тому числі удосконалення системи критеріїв та відповідних показників.
(Довідково: ґрунтується на принципах Лейденського маніфесту: http://www. nature.com/news/bibliometrics-the-leiden-manifesto-for-research-metrics-1.17351)
Розділ 2. Загальний опис процедури оцінювання ефективності діяльності установ НАН України
2.1. Процедура формування комісій
Для проведення оцінювання ефективності діяльності Установ формуються такі комісії:
I. Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності Установ (далі - ПК НАНУ), яку створює Президія НАН України як замовник оцінювання.
Організацію поточної роботи ПК НАНУ забезпечує Офіс оцінювання діяльності наукових установ Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України (далі - ООДНУ) за підтримки НОВ Президії НАН України.
- 4-5 осіб від Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України та по 3 особи від Секції хімічних і біологічних наук НАН України та Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, які не є членами Президії НАН України;
- 1 особа від бібліотек, музеїв тощо;
- 1 особа від заповідників, дендропарків тощо;
• представник Ради ректорів ЗВО;
• представник організацій бізнес-сектору, пов'язаних з високотехнологічними виробництвами (за згодою);
• представники від наукоємних підприємств (за згодою);
• представник відповідного департаменту Міністерства фінансів України (за згодою);
• представник відповідного департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (за згодою);
• представник Національного інституту стратегічних досліджень;
• три зарубіжні експерти за галузями наук Секцій (за можливості).
II. Постійні комісії за науковими напрямами (далі - ПКНН) створюються при Секціях НАН України за постановою Бюро відповідної Секції після узгодження складу ПКНН з ПК НАНУ. Кількість ПКНН визначає Бюро відповідної секції за узгодженням з ПК НАНУ.
Організацію поточної роботи ПКНН забезпечує ООДНУ Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України за підтримки відповідної Секції НАН України.
До складу ПКНН входить не менше 8 осіб, а саме:
- представники Установ відповідної Секції (3-4 особи);
- представники сторонніх підрозділів та організацій (1-3 особи);
- представники зарубіжних наукових організацій (зокрема, зарубіжні члени НАН України чи представники "наукової діаспори") (не менше 2 осіб за можливості).
У разі необхідності ПКНН може залучати до своєї роботи додаткових консультантів.
III. Експертні комісії (далі - ЕК) створює ПКНН за представленням ООДНУ, який в оперативному режимі формує ЕК за дорадчою участю відділень і відповідних ПКНН. Якщо відповідне відділення НАН України, до якого входить установа (далі - Відділення) та/або Установа має рекомендації щодо складу ЕК, ООДНУ і ПКНН повинні їх врахувати повністю або частково або ж обґрунтувати відмову.
Організацію поточної роботи ЕК забезпечує ООДНУ.
До складу ЕК входять не менше 5 осіб, а саме:
- експерти з напрямів наукової діяльності Установи, які є співробітниками інших Установ та не входять до складу ПК НАНУ або ПКНН;
- не менше 2 експертів з напрямів наукової діяльності Установи, що є представниками позаакадемічних інституцій (бажано, щоб серед них був один зарубіжний експерт).
2.1.2. Участь Установи у процедурі формування експертних комісій
Установа бере участь у процедурі формування ЕК:
(а) до того, як ООДНУ сформує склад ЕК, а ПКНН його затвердить:
- Установа може запропонувати експертів з основних напрямів своєї наукової діяльності, враховуючи критерії визначення потенційного конфлікту інтересів, зазначені у п. 2.1.3 Пропозиції Установи щодо експертів подаються відповідно до форми (Додаток 2) та мають дорадчий характер.
(б) після того, як ПКНН затвердить склад ЕК:
- Установа може висловити думку щодо відповідності експертів основним напрямам своєї наукової діяльності;
- Установа може зазначити, чи вбачає вона конфлікт інтересів щодо експертів (п. 2.1.3);
- у разі заміни одного або кількох експертів ПКНН затверджує їх на позачерговому засіданні.
Якщо ПКНН та Установа не дійдуть згоди щодо складу ЕК, остаточне рішення приймає ПК НАНУ.
2.1.3. Критерії визначення потенційного конфлікту інтересів стосовно членів комісій
При виборі членів ПКНН та ЕК для оцінювання діяльності Установи ООДНУ має врахувати такі критерії визначення потенційного конфлікту інтересів:
- родинні зв'язки з одним із працівників Установи, що проходить оцінювання;
- працевлаштування в Установі, членство у її вчених радах чи спеціалізованих вчених радах, що функціонують в Установі (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);
- претендування на посаду в Установі (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);
- перебування в ролі наукового керівника одного з працівників або наявність наукового керівника серед працівників Установи (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом);
- спільні наукові публікації з науковими працівниками Установи або участь у спільних наукових проектах (протягом останніх п'яти років перед оцінювальним візитом).
За вмотивованим рішенням ООДНУ (ПКНН) особу можуть відсторонити від участі в ПКНН або ЕК за наявності хоча б однієї з наступних підстав:
- близьке наукове чи комерційне співробітництво;
- пряма наукова або комерційна конкуренція;
- участь у виборах керівного складу Установи;
- оцінювання наукового проекту (проектів) пропонованого члена комісії працівниками даної Установи.
Для запобігання виникненню конфлікту інтересів після узгодження з відділеннями НАН України кандидатур експертів кожен експерт повинен підписати Підтвердження відсутності конфлікту інтересів з установою, яка проходить оцінювання (Додаток 3).
- узгодження річного плану проведення оцінювання Установ та оприлюднення його на веб-порталі НАН України не пізніше ніж за два місяці до початку процедури оцінювання;
- узгодження складу ПКНН (дотримання кваліфікаційних вимог, відсутність конфлікту інтересів, обізнаність з напрямами діяльності відповідних Установ);
- розгляд презентації про діяльність Установи, висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи (далі - висновок ЕК) та заяви Установи щодо такого висновку;
- розгляд, затвердження та подання Президії НАН України звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;
- вирішення суперечок у випадку розбіжностей або незгоди Установи щодо складу ЕК, висновку ЕК, інших матеріалів ЕК та/або ПКНН.
- формування ЕК після попередніх консультацій з відповідним Відділенням та Установою;
- участь члена ПКНН в оцінювальному візиті до Установи;
- підготовка презентації про діяльність Установи та проекту звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи;
- передача висновку ЕК Установі та одержання її заяви щодо цього висновку;
- підготовка рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи;
- передача ПК НАНУ матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).
- визначення пріоритетності показників, найбільш вагомих для оцінювання ефективності діяльності даної установи;
- візит до Установи для ознайомлення з її діяльністю;
- аналіз анкети Установи та пакета з оцінювання, перевірка об'єктивності наданої інформації;
- проведення бесід з науковцями Установи;
- складання висновку ЕК щодо оцінки діяльності Установи;
- передача ПКНН матеріалів, передбачених Методикою (п. 2.3).
Процедура оцінювання діяльності Установи складається з трьох етапів.
На першому етапі ЕК знайомиться безпосередньо з діяльністю Установи, аналізує її анкету та об'єктивність наданих нею матеріалів, проводить співбесіди з працівниками Установи. На підставі цього та відповідно до п. 3.2 Методики ЕК протягом двох тижнів від дати візиту складає свій висновок і передає його разом з Анкетою установи (Додаток 1) до ПКНН.
На другому етапі на підставі отриманих від ЕК матеріалів та їхнього аналізу ПКНН готує презентацію про діяльність Установи, проект якої погоджує з ЕК та надає Установі для ознайомлення. Завданням презентації є надання стислої та об'єктивної оцінки діяльності Установи та її підрозділів. У презентації ПКНН мають бути зазначені досягнення підрозділів та їх оцінка відповідно до пункту 3.2.7, а також оцінка Установи в цілому.
ПКНН передає до Установи висновок ЕК. Після ознайомлення з висновком Установа надає ПКНН свою заяву щодо висновку ЕК.
На підставі висновку ЕК та заяви Установи ПКНН готує проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та рекомендації щодо її подальшої діяльності для ПК НАНУ.
ПКНН передає до ПК НАНУ: висновок ЕК, анкету, пакет з оцінювання та заяву Установи, презентацію ПКНН, проект звіту ПК НАНУ та рекомендації.
На третьому етапі на підставі отриманих від ПКНН матеріалів та їхнього аналізу ПК НАНУ розглядає проект звіту щодо оцінювання ефективності діяльності Установи та після консультацій з ПКНН, а в разі необхідності - і з ЕК, затверджує його з наступним поданням такого звіту та рекомендацій щодо подальшої діяльності Установи до Президії НАН України.
ПК НАНУ оприлюднює на веб-порталі НАН України:
- довідку про оцінювання ефективності діяльності Установи;
До оприлюднення відповідних матеріалів усі сторони, що брали участь у процедурі оцінювання, повинні дотримуватися конфіденційності.
Розділ 3. Порядок роботи комісій
3.1. Візит Експертної комісії до Установи з метою її оцінювання
ЕК відвідує Установу з метою отримання інформації про Установу додатково до пакета з оцінювання та проведення оцінювання. Оцінювальний візит має включати в себе такі дії:
(а) попередні консультації ЕК щодо оцінювального візиту;
(б) ознайомлення з Установою, її структурою, основними напрямами наукової діяльності Установи та її підрозділів (у форматі стендової сесії або огляду Установи);
(в) зустрічі членів ЕК з керівництвом Установи, а також з працівниками Установи без участі її керівництва;
(г) зустрічі з представниками партнерів Установи: Установа пропонує кандидатури керівників ЗВО або їх підрозділів, а також кандидатури представників інших наукових установ, з якими вона співпрацює. Рішення про те, кого саме з партнерів буде запрошено, приймає ЕК.
ЕК проводить закрите засідання, щоб підготувати оцінку ефективності діяльності Установи на підставі критеріїв, викладених в п. 3.2.
Запрошеним гостям надається можливість вільно брати участь у оцінювальних візитах ЕК, за винятком закритих засідань. До складу гостей можуть входити: представники вченої (науково-технічної, технічної) ради Установи, представники користувачів продукції Установи, представники МОН, відповідного Відділення, Президії НАН України тощо.
Якщо представник Президії НАН України / Відділення або Установи має будь-які сумніви щодо того, що оцінювальний візит проведений неупереджено та згідно з принципами, закладеними в цьому документі, ПК НАНУ розглядає відповідне подання та ухвалює рішення про те, чи потрібно враховувати це зауваження.
3.2. Критерії оцінювання рівня досягнень і потенціалу Установи
3.2.1. Загальна концепція і профіль/підрозділи Установи
А. Діяльність протягом попередніх років та стратегічне планування роботи на наступні роки
1. Чи має Установа загальну концепцію діяльності?
2. Наскільки оригінальним є план діяльності Установи і чи відповідає він сучасному стану розроблюваних наукових напрямів?
3. Чи дає змогу організаційна структура Установи ефективно реалізовувати план її діяльності?
4. Чи використовуються результати роботи Установи за межами академічних кіл, наприклад, у виробничій, освітній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах діяльності суспільства?
5. Чи має науковий авторитет Установа в країні та на міжнародній арені? Чим це підтверджується?
6. Якщо Установа надала план своєї фундаментальної перебудови чи реструктуризації, то чи достатньо аргументовані ці плани? Чи логічно вони випливають із власного аналізу сильних і слабких сторін Установи?
Б. Результати оцінювання Установи
1. Яким є результат оцінювання ефективності діяльності Установи за питомими та інтегральними показниками:
- публікаційної активності (залежно від традицій оприлюднення наукових результатів у відповідній галузі, зокрема в рецензованих журналах, рецензованих матеріалах конференцій, монографіях тощо) відповідно до критеріїв оцінки якості наукових результатів, наведених у таблиці 1;
- створення та комерційної реалізації об'єктів права інтелектуальної власності (патенти, ліцензійні угоди тощо), надання консультативних послуг, експертних оцінок та висновків на договірних засадах;
- міжнародної співпраці, зокрема участі в міжнародних проектах, конференціях, участі в діяльності керівних органів міжнародних наукових товариств (організацій) тощо;
- обсягів коштів, залучених від третіх осіб (фізичних, юридичних) на потреби досліджень, консультацій, послуг тощо, та частки таких коштів у загальному фінансовому забезпеченні Установи;
- інших напрямів діяльності, які ЕК вважає суттєвими при оцінюванні даної установи.
Таблиця 1. Критерії оцінки якості наукових результатів.
Категорія | Рівень якості | Опис |
А | Дуже добрий | Результати відповідають міжнародним стандартам відмінного рівня (нове знання у новій галузі науки). З точки зору оригінальності, значущості та наукової етики ці наукові результати можуть бути порівняні з дуже добрими роботами на міжнародному рівні. Робота на цьому рівні викликає значне зацікавлення міжнародної академічної спільноти. |
Б | Добрий | Результати відповідають міжнародним стандартам високого рівня (нове знання у традиційній галузі науки). З точки зору оригінальності, значущості та наукової етики ці наукові результати можуть бути порівняні з добрими роботами на міжнародному рівні. Дослідження задовольняють високим міжнародним стандартам досконалості. Роботи такого рівня друкують визнані на міжнародному рівні видавці та журнали. |
В | Достатній | Результати певною мірою відповідають національним стандартам високого рівня (нові методики, новий результат і простір застосування уже відомого знання). З точки зору оригінальності, значущості та наукової етики ці наукові результати мають достатню якість для того, щоб задовольняти, передусім, потреби України. |
Г | Слабкий | З точки зору оригінальності, значущості та наукової етики ці наукові результати не відповідають вимогам фахових видань (коментування відомого, застаріла тематика, відсутність практичного значення) |
Для Установ, що пройшли оцінювання у 2016 та 2017 рр., відповідність категорій рівня якості наступна: А-А, В-Б, С-В, D-Г.
2. Які найвизначніші результати досліджень та розробок або будь-які інші результати були досягнуті за звітний період Установою у галузі її діяльності?
3. Чи на високому рівні виконано консалтингові послуги або інші послуги, організовано проведення виставок та зібрань, а також передавання знань і технологій, чи допомагають дослідження Установи підтримувати такий рівень?
4. Чи пропонує Установа належну форму консультацій (наприклад, експертні огляди, участь в експертних слуханнях, членство працівників Установи в консультативних радах, участь в загальних прилюдних обговореннях)?
5. Чи має можливість Установа отримувати фінансові надходження від неосновної діяльності (здачі в оренду, випуску друкованої та іншої продукції) і чи належним чином вона реалізує ці можливості і використовує для виконання статутних завдань?
В. Наукові заходи та зв'язки з громадськістю
1. Чи проводить Установа наукові заходи (конференції, семінари, наради тощо) за основними науковими напрямами своєї діяльності?
2. Наскільки результативними є зв'язки Установи з громадськістю? Чи долучається Установа до громадських обговорень, щоб донести свою точку зору?
3. Чи інформує Установа суспільство про свою діяльність та досягнення у засобах масової інформації?
4. Чи має Установа власний сайт і чи підтримує його належним чином?
Г. Відповідність устаткування, кадрового та фінансового забезпечення
1. Чи є оптимальним штатний розклад Установи та її підрозділів?
2. Якою мірою забезпечена Установа належним устаткуванням?
3. Чи є належною інша інфраструктура Установи (коштовне обладнання, лабораторії, бібліотека, архів, колекції / банки / бази даних, інформаційні технології тощо)? Чи має Установа достатнє IT-забезпечення?
4. Чи є належним загальне фінансове забезпечення?
5. Чи зможе Установа досягти своїх середньострокових цілей протягом наступних кількох років з наявними потужностями та фінансовим забезпеченням?
6. Чи обґрунтована значущість запланованих наукових досліджень при зверненні Установи про надання їй додаткового фінансування?
7. Чи має Установа перспективи та переконливі аргументи щодо збільшення фінансування від впровадження та реалізації своїх розробок та послуг?
3.2.2. Співпраця Установи на вітчизняному та міжнародному рівні
А. Офіційна співпраця з закладами вищої освіти (ЗВО):
1. Чи є результативною співпраця (спільні дослідження, публікації та інновації, підготовка наукових кадрів тощо) Установи з ЗВО?
2. Чи залучається Установа до процедури спільних призначень на викладацькі посади?
3. Чи бере Установа участь у навчальному процесі спільно з ЗВО?
Б. Офіційна співпраця з іншими науковими установами України та за її межами
1. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з іншими науково-дослідними установами України (у тому числі в НАН України)?
2. Чи використовує Установа можливості співпраці з зарубіжними науковими установами та університетами?
3. Чи реалізує Установа вітчизняні, європейські та інші міжнародні програми, аби розширити співробітництво і зміцнити свої стратегічні позиції?
4. Чи належним чином Установа використовує можливості співпраці з компаніями, асоціаціями або іншими організаціями, діяльність яких не стосується наукової сфери та галузі діяльності Установи?
5. Чи приймає Установа вітчизняних/зарубіжних дослідників? Чи забезпечує їм належні умови для перебування та проведення досліджень?
6. Чи використовує науковий персонал Установи можливості працювати в інших наукових установах країни та за кордоном?
3.2.3. Підвищення рівня кваліфікації працівників Установи та кар'єрне зростання молодих науковців
А. Стратегія розвитку складу працівників Установи - кадрова структура
1. Чи дотримується Установа належної стратегії підбору працівників для розв'язання основних завдань?
2. Чи організовано кадрову структуру Установи, враховуючи працівників за тимчасовими та штатними трудовими договорами, щоб забезпечити баланс між неуникною плинністю та необхідною стабільністю наукового персоналу?
3. Чи має Установа концепцію, що гарантувала б підтримання та осучаснення професійного рівня наукових та технічних працівників?
Б. Забезпечення гендерної рівності та гармонійного розподілу часу між роботою та родиною
1. Чи вживає Установа заходів до забезпечення гендерної рівності і які саме?
2. Чи сприяє Установа гармонійному розподілу часу між роботою та родиною для своїх співробітників?
В. Кар'єрне зростання молодих науковців
1. Яким чином Установа сприяє кар'єрному зростанню молодих науковців?
2. Чи є результативними її заходи зі стимулювання підготовки та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук) / доктора наук?
3. Чи все належне вона робить, щоб підвищити професійний рівень випускників аспірантури?
4. Наскільки результативно Установа поповнює особовий склад молодими науковцями?
5. Чи є Установа привабливим роботодавцем з точки зору молодого вченого?
6. Чи є достатньою кількість аспірантських/докторантських програм професійної підготовки та їхня тривалість до завершення дисертаційних робіт?
7. Чи призначаються молоді науковці Установи на наукові посади (чи дістали вони запрошення на посади в ненауковій сфері)?
8. Чи діє в Установі Рада молодих вчених? Чи входить представник Ради молодих вчених до складу Вченої ради? Чи входять представники молодих вчених Установи до Ради молодих вчених відповідного Відділення НАН України та Ради молодих вчених НАН України?
3.2.4. Управління внутрішнім контролем якості в Установі
1. Чи виконує адміністрація та відділ кадрів Установи свої завдання належним чином та наскільки успішно?
2. Чи є відповідні внутрішні заходи стосовно контролю якості результатів роботи?
3. Чи існують стимули за високоякісне виконання робіт (наприклад, на основі результатів розподілу коштів) і чи є ці заходи ефективними?
4. Чи веде Установа ефективний облік витрат та ефективності роботи і які є інструменти управління в рамках бюджетної програми?
3.2.5. Оцінка Установою діяльності відповідного відділення НАН України
1. Чи відповідає склад Відділення основним науковим напрямам Установи?
2. Чи ефективно працює Відділення?
3. Чи дало Відділення переконливі рекомендації, особливо при проведенні оцінювання установи?
4. Чи склад Відділення є прийнятним?
5. Чи ефективно виконує Відділення свої обов'язки стосовно даної Установи?
3.2.6. Виконання рекомендацій за результатами попереднього оцінювання ефективності діяльності наукової установи
1. Чи повністю виконано рекомендації за результатами останнього оцінювання?
2. За потреби: чи може Установа пояснити причини, внаслідок яких деякі рекомендації не були виконані?
3.2.7. Оцінювання ефективності діяльності підрозділів Установи
1. Яким є результат оцінювання ефективності діяльності підрозділу за питомими та інтегральними показниками (публікаційної активності, створення та комерційної реалізації об'єктів права інтелектуальної власності, надання консультативних послуг, міжнародної співпраці тощо)?
2. Які найвизначніші результати досліджень та розробок або будь-які інші результати були досягнуті за звітний період Підрозділом у галузі його діяльності?
3. Чи на високому рівні виконано консалтингові послуги або інші послуги, організовано проведення виставок та зібрань, а також передавання знань і технологій, чи допомагають дослідження Підрозділу підтримувати такий рівень?
4. Чи пропонують співробітники Підрозділу належну форму консультацій (експертні огляди, участь в експертних слуханнях, членство в консультативних радах, участь в загальних прилюдних обговореннях)?
5. Віднесіть підрозділ до однієї з категорій (Таблиця 2).
Таблиця 2. Категорії, до яких може бути віднесено підрозділи Установи.
Категорія | Опис |
А | сильний підрозділ, що працює у відповідній галузі науки на високому світовому рівні |
Б | сильний підрозділ, що працює у відповідній галузі науки на світовому рівні та одержує результати, важливі переважно для України |
В | перспективний підрозділ, що активно працює у відповідній галузі науки на рівні одержання нових фактичних результатів, корисних для розвитку певної галузі науки, забезпечує наявність в Україні висококваліфікованих спеціалістів з актуальних напрямів науки і технології |
Г | підрозділ, що є необхідним для забезпечення ефективного функціонування інших наукових підрозділів Установи |
Д | слабкий підрозділ, що має деякі малозначущі результати у відповідній області науки |
Е | інше (необхідно аргументувати позицію) |
3.2.8. Оцінювання ефективності діяльності Установи в цілому
Аргументовано визначте належність Установи до однієї з наведених категорій (Таблиця 3). За потреби у висновку ЕК належить надати пояснення та коментарі стосовно роботи окремих підрозділів Установи.
Таблиця 3. Категорії, до яких може бути віднесено Установу.
Категорія | Опис |
А | Установа займає лідируючі позиції за багатьма науковими напрямами, має вагомі наукові та практичні результати своєї діяльності, визнані на найвищому національному і міжнародному рівні, має високий науковий потенціал та ефективно його використовує, має винятковий вплив на науково-технічний та соціальний розвиток, інтегрована у світовий науковий простір (більше 70% підрозділів Установи відповідають категорії "А") |
Б | Установа займає стабільні позиції на національному рівні, є провідною за певними напрямами наукових досліджень та розробок, впроваджень конкретних видів наукової та технічної продукції, має вагомі результати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі України, має значний потенціал для наукового, технічного та соціального розвитку країни, виявляє активність щодо інтеграції у світовий науковий простір з урахуванням національних інтересів (не менше 2/3 підрозділів Установи належать до категорій "А", "Б") |
В | Установа, що проводить наукові дослідження і розробки у відповідній галузі науки в Україні, має певний науковий потенціал та визнані у науковому середовищі результати, але демонструє невисоку динаміку розвитку, є маловідомою у світовому науковому просторі, проте має науково-технічний та соціальний вплив і здатна адаптуватися до потреб розвитку, в першу чергу, на рівні регіонів та країни в цілому (не менше половини підрозділів Установи належать до категорій "А", "Б") |
Г | Установа має невисокий науковий потенціал, демонструє низький рівень розвитку та відсутність вагомих результатів діяльності, не є унікальною у відповідній галузі науки. |
3.3. Висновок Експертної комісії щодо оцінки ефективності діяльності Установи
Результати роботи ЕК узагальнюється у висновку, який ЕК готує на основі результатів відвідання цієї Установи.
Висновок ЕК про оцінку не має містити рекомендацій стосовно фінансування даної Установи, натомість в цьому висновку мають бути висвітлені відповіді на питання, викладені в п. 3.2, та надані рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності Установи та її підрозділів.
Проект висновку ЕК має бути ухвалений всіма її членами, після чого змін до нього вносити не належить. Якщо ЕК не зможе дійти згоди щодо висновку про оцінювання, навіть після арбітражу ПКНН, будь-які оцінки, відмінні від думки більшості членів ЕК, належить перерахувати у висновку окремо.
Після отримання висновку ЕК від ПКНН керівництво Установи може ознайомити з ним керівників своїх підрозділів. Таким чином, керівники підрозділів стають учасниками процедури оцінювання і повинні дотримуватися конфіденційності до затвердження ПК НАНУ та оприлюднення звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи.
Якщо Установа вважає, що звіт про оцінювання порушує процесуальні принципи, визначені цим документом, або що будь-які факти у звіті про оцінювання подано із суттєвими спотвореннями, вона може звернутися до ПК НАНУ з вимогою переглянути матеріали ЕК та ПКНН про її оцінювання. У такому разі ПК НАНУ спільно з ПКНН вирішує, чи дана заява Установи є обґрунтованою і виправданою, та приймає остаточне рішення.
3.4. Критерії оцінювання ефективності діяльності Установи, якими належить керуватися ПКНН при підготовці проекту звіту
Якість результатів, ефективність роботи підрозділів, перспективність зростання наукового потенціалу Установи:
Висновки та узагальнення результатів оцінювання якості виконаних наукових робіт Установи та її окремих підрозділів.
Чи виконує Установа завдання, що їх подібним чином не можуть здійснити університети чи інші наукові установи?
Чи має Установа виняткові досягнення і потенціал і якими є їхні подальші перспективи на національному/міжнародному рівні?
Чи існують якісь особливі передумови (наприклад, щодо організаційної структури, основного завдання, обсягів роботи Установи тощо), що можуть бути підставою інтегрувати Установу в інші організації?
Чи здатна Установа надавати унікальні послуги іншим організаціям і особам?
Чи має Установа стратегічне значення:
- для дальшого розвитку окремої спеціалізованої галузі та її спільноти?
- як провідна організація та "центр тяжіння" для фахівців чи регіональних груп?
- для дальшого розвитку в галузі технологій, інформації та інших послуг, консалтингу, соціально-політичних завдань та соціальних потреб (створення високотехнологічних робочих місць, підвищення якості медичного обслуговування і т. ін.)?
- для профільних програм НАН України?
- для розвитку національної культури, мови, історичного знання, літератури, інших сфер духовного життя суспільства?
- для формування національної свідомості, впровадження до суспільного вжитку національних і загальнолюдських цінностей та орієнтирів, сприйняття України в світі?
Інші параметри, що засвідчують суспільну значущість установи.
Місце в національному/міжнародному контексті:
Чи помітна Установа на національному рівні й чи порівнянний її рівень з міжнародним?
3.5. Звіт ПК НАНУ про оцінку ефективності діяльності Установи
ПКНН готує для ПК НАНУ проект звіту про оцінювання ефективності діяльності Установи, який містить рекомендації щодо науково-організаційних заходів щодо Установи. Звіт ПК НАНУ ґрунтується на проекті звіту, що їй надається ПКНН, презентації Установи, висновку ЕК та заяві Установи щодо цього висновку.
Звіт ПК НАНУ містить рекомендації щодо продовження/зміни/припинення фінансування Установи і вирізняє наступні сценарії:
- збільшити бюджетне фінансування Установи, враховуючи особливу перспективність та значимість досліджень, що їх проводить Установа;
- продовжити бюджетне фінансування Установи у попередньому обсязі;
- продовжити бюджетне фінансування Установи, при цьому просити Установу подати ПКНН доповідь про виконання рекомендацій до визначеної ПК НАНУ дати;
- продовжити бюджетне фінансування Установи та рекомендувати запланувати наступне позачергове оцінювання Установи раніше усталеного п'ятирічного періоду, узгодивши його в окремому порядку;
- ліквідувати або реорганізувати Установу в установленому порядку.
Для Установ, що отримають загальну позитивну оцінку, можна визначити потребу у зміні фінансування окремих підрозділів Установи.
АНКЕТА
установи та рекомендації щодо її підготовки
I. Аналіз ефективності діяльності наукової установи в цілому
I.1. Структура, основне завдання та організаційно-правова форма Установи
[Описати основні завдання Установи, як зазначено у статуті.]
I.1.1. Організаційна схема Установи
[Перелік підрозділів Установи.]
I.1.2. Документи, що стосуються організаційного устрою
[Чинний статут - долучити. Накази про створення підрозділів або інші зміни в організаційному устрої за останні 5 років - вказати і долучити як додатки.]
I.1.3. Статистичні дані щодо працівників Установи
I.1.3.1. Кількість наукових працівників за посадами
Кількість / Середній вік | |||||
20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | |
Директор |
|
|
|
|
|
Заступники директора |
|
|
|
|
|
Учений секретар |
|
|
|
|
|
Радники при дирекції Установи |
|
|
|
|
|
Керівники наукових підрозділів, наукових видавництв, редакції наукових видань |
|
|
|
|
|
Головні конструктори /інженери/, технологи з основного напряму діяльності Установи |
|
|
|
|
|
Провідні конструктори /інженери/, технологи з основного напряму діяльності Установи |
|
|
|
|
|
Провідні редактори наукового видавництва, періодичного наукового видання |
|
|
|
|
|
Головні наукові співробітники |
|
|
|
|
|
Провідні наукові співробітники |
|
|
|
|
|
Старші наукові співробітники |
|
|
|
|
|
Наукові співробітники |
|
|
|
|
|
Молодші наукові співробітники |
|
|
|
|
|
Всього наукових працівників (за винятком докторантів та аспірантів) |
|
|
|
|
|
Кількість сумісників |
|
|
|
|
|
Сумісників у % до загальної кількості співробітників |
|
|
|
|
|
Докторанти |
|
|
|
|
|
Аспіранти |
|
|
|
|
|
Техніки / допоміжний персонал |
|
|
|
|
|
На громадських засадах (в т. ч. працівники, що перебувають у довгостроковому стажуванні за кордоном тощо) |
|
|
|
|
|
I.1.3.2. Кількість виконавців НДР та їх середній вік (на кінець звітного періоду)
Дослідники | Кількість | % від загальної кількості виконавців НДР | Середній вік |
Академіки НАН України |
|
|
|
Члени-кореспонденти НАН України |
|
|
|
Академіки національних галузевих академій наук України |
|
|
|
Члени-кореспонденти національних галузевих академій наук України |
|
|
|
Члени зарубіжних академій наук |
|
|
|
З вченим званням |
|
|
|
Без вченого звання |
|
|
|
З науковим ступенем |
|
|
|
Без наукового ступеня |
|
|
|
Доктори філософії (кандидати наук) до 35 років |
|
|
|
Доктори наук до 40 років |
|
|
|
I.1.3.3. Кількість працівників Установи, які задіяні у виконанні НДР, за категоріями персоналу
Роки | Працівники основної діяльності | Працівники, задіяні у виконанні НДР | у тому числі за категоріями до персоналу | ||||||
всього | з них сумісники | дослідники | техніки | Допоміжний персонал | |||||
всього | з них сумісники | ||||||||
осіб | у % до загальної кількості виконавців НДР | осіб | у % до загальної кількості виконавців НДР | ||||||
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміни за 5 років |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I.1.3.4. Кількість дослідників за статтю та науковим ступенем
Роки | Кількість дослідників | з них мають науковий ступінь | |||||||
всього | у тому числі жінок | доктора наук | доктора філософії (кандидата наук) | ||||||
осіб | у % до загальної кількості | всього | у тому числі жінок | всього | у тому числі жінок | ||||
осіб | у % до загальної кількості | осіб | у % до загальної кількості | ||||||
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зміни за 5 років |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I.1.3.5. Середній вік дослідників
Роки | Дослідники | мають наукову ступінь | |
доктора наук | доктора філософії (кандидата наук) | ||
20__ |
|
|
|
20__ |
|
|
|
20__ |
|
|
|
20__ |
|
|
|
20__ |
|
|
|
Зміни за 5 років |
|
|
|
I.1.3.6. Кількість працівників, задіяних у виконанні НДР (з урахуванням сумісників), за рівнем освіти
| 20_ | 20_ | 20_ | 20_ | 20_ | Зміни за 5 років |
Всього |
|
|
|
|
|
|
У тому числі мають освіту |
|
|
|
|
|
|
- доктори наук |
|
|
|
|
|
|
- доктори філософії (кандидати наук) |
|
|
|
|
|
|
- магістри (спеціалісти) |
|
|
|
|
|
|
- бакалаври (молодші бакалаври, молодші спеціалісти) |
|
|
|
|
|
|
Інші рівні освіти (крім вищої) |
|
|
|
|
|
|
[Таблиці I.1.3.3-I.1.3.6 заповнюються у відповідності до форми № 3-наука (річна) державного статистичного спостереження "Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок", яку Установа подає щорічно до органів Державної служби статистики України. Дані наводяться станом на кінець звітного періоду. При заповненні цих таблиць та розрахунку показників слід керуватися методологічними поясненнями (Додаток 4).]
[Навести формальні відомості про наукові та спеціалізовані ради Установи.]
I.2.1. Список членів Вченої ради Установи (поточні і колишні члени протягом останніх 5 років)
П.І.Б., науковий ступінь, вчене звання | Установа, посада | Напрям наукової діяльності, спеціальність | Термін повноважень (від/до) |
Поточні члени | |||
П.І.Б. (голова) |
|
|
|
П.І.Б. (заст. голови) |
|
|
|
П.І.Б. |
|
|
|
Колишні члени | |||
П.І.Б. |
|
|
|
I.2.2. Списки членів спеціалізованих рад Установи із захисту дисертацій
I.2.3. Список членів ради молодих вчених
I.3. Наукова спільнота Установи
I.3.1. Національні та міжнародні наукові спільноти
[Навести основні (не більше 10) вітчизняні та зарубіжні інституції, подібні за сферою діяльності до даної Установи. Зазначити в тому числі кількість та перелік наукових і науково-технічних програм, у виконанні яких Установа брала участь протягом останніх 5 років, а саме: державні цільові наукові і науково-технічні програми, міжнародні наукові програми із зазначенням сумарного числа виконаних проектів (завдань) і загального обсягу їхнього фінансування.]
I.3.2. Значення та актуальність Установи для національної стратегії в галузі науки (розробляє Національна рада України з питань розвитку науки і технологій)
[Описати стисло наукові напрями, за які відповідає Установа в рамках Програми наукових досліджень Відділення, і обґрунтувати цю відповідальність. Пояснити значення Установи і важливість її фінансування для національної стратегії в галузі науки. Навести дані про наявність в інфраструктурі наукової установи об'єктів, що становлять національне надбання, зазначити їхню кількість та значення в національному вимірі.]
I.3.3. Регіональне значення та актуальність Установи для регіональної стратегії в галузі науки та розвитку регіону (розробляють регіональні наукові центри)
[Описати стисло наукові напрями, за які відповідає Установа в рамках спільної Програми наукових досліджень Відділення, і обґрунтувати цю відповідальність. Пояснити значення Установи для регіональної стратегії і важливість її фінансування для регіональної політики в галузі науки та розвитку регіону. Навести дані про наявність в інфраструктурі наукової установи об'єктів, що становлять надбання регіонального рівня, зазначити їхню кількість та значення в регіональному вимірі.]
I.4. Загальна концепція і розвиток Установи та інформація щодо її діяльності за попередні роки
[Описати в ретроспективі розвиток науково-дослідницької стратегії і профіль Установи. Проілюструвати взаємодію між окремими підрозділами Установи. Як Установа оцінює свої слабкі та сильні сторони? Стисло описати наукові школи (якщо такі є). Короткі відомості про наукові школи Установи наводять як довідкову інформацію.]
Долучити додатки: річні та короткий звіти про діяльність Установи за 5 років.
I.5. Результати діяльності Установи в цілому за 5 років
[Описати найвизначніші досягнення Установи в своїй галузі, виокремивши виняткові результати.]
№ |
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | Всього за 5 років |
1 | Кількість виконаних (завершених) НДР, всього |
|
|
|
|
|
|
1.1 | з них - на створення і вдосконалення нових видів виробів, техніки, в тому числі технічний рівень яких: |
|
|
|
|
|
|
1.1.1 | - перевищує кращі світові аналоги |
|
|
|
|
|
|
1.1.2 | - відповідає рівню світових аналогів |
|
|
|
|
|
|
1.1.3 | - нижче рівня світових аналогів |
|
|
|
|
|
|
1.1.4 | - не має аналогів |
|
|
|
|
|
|
2 | Кількість НДР, що впроваджено, в тому числі: |
|
|
|
|
|
|
2.1 | - на вітчизняних підприємствах |
|
|
|
|
|
|
2.2 | - на зарубіжних підприємствах |
|
|
|
|
|
|
I.5.3. Список і копії найважливіших публікацій Установи (10-15 од.)
№ | Назва | Видавництво, журнал | Прізвища співавторів | К-сть цитув. | Імпакт-фактор |
1. |
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
Долучити додатки: копії найважливіших публікацій (або вказати URL)
I.5.4. Кількість публікацій, підготовлених співробітниками Установи за 5 років
Опис публікацій | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | Всього |
Статті з новими важливими результатами у журналах, що індексуються провідними* наукометричними базами даних (Web of Science, Scopus) |
|
|
|
|
|
|
Статті у фахових журналах, а також в закордонних та вітчизняних журналах, що індексуються фаховими* міжнародними базами даних |
|
|
|
|
|
|
Тези міжнародних конференцій, що відбулися за кордоном |
|
|
|
|
|
|
Тези міжнародних конференцій, що відбулися в Україні, та рецензовані збірки матеріалів вітчизняних конференцій |
|
|
|
|
|
|
Окремі розділи в редагованих збірниках та колективних монографіях, зазначити в тому числі - закордонних виданнях |
|
|
|
|
|
|
Оригінальні монографії та доповіді (до 100 сторінок) |
|
|
|
|
|
|
Оригінальні монографії та доповіді (100 і більше сторінок) |
|
|
|
|
|
|
Наукові публікації джерел та пам'яток науки та культури, що мають наукову новизну |
|
|
|
|
|
|
Науково-довідкові видання (енциклопедії, довідники, наукові каталоги, огляди), що мають наукову новизну |
|
|
|
|
|
|
Публікації, які оприлюднені на фахових модерованих інтернет-ресурсах, що їх читає відповідна спільнота |
|
|
|
|
|
|
Інші видання (препринти тощо) |
|
|
|
|
|
|
ВСЬОГО |
|
|
|
|
|
|
Кількість публікацій у розрахунку на 1 науковця |
|
|
|
|
|
|
Кількість статей у провідних* базах даних (Web of Science, Scopus) у розрахунку на 1 науковця |
|
|
|
|
|
|
[Кожна публікація зараховується тільки в одну клітинку. Якщо публікація підпадає під кілька описів (наприклад, фаховий журнал індексується в Scopus), її слід зарахувати у рядок, який розташований вище.
__________
* Установи, що відносяться до Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, можуть самостійно визначити, які бази даних є провідними, фаховими за їх профілем.]
I.5.5. Науково-навчальна література (підручники, посібники)
Типи публікацій за рейтингом оприлюднення | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Публікації, що пройшли зовнішнє незалежне рецензування у видавництвах з високою репутацією* |
|
|
|
|
|
Публікації, що пройшли зовнішнє незалежне рецензування в інших видавництвах з прийнятною репутацією |
|
|
|
|
|
Публікації, що не проходили зовнішнє незалежне рецензування |
|
|
|
|
|
__________
*Список SENSE наукових видавництв з високою репутацією 2016 року: http://www.sense.nl/gfx_content/documents/20161115_Uitgevers.xlsx]
I.5.6. Електронні наукові публікації
Типи публікацій | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Публікації, що містять нові результати, не оприлюднені іншим чином |
|
|
|
|
|
Оглядові публікації |
|
|
|
|
|
Додаткові матеріали до інших публікацій |
|
|
|
|
|
I.5.7. Проблемно зорієнтовані бази даних
[надати перелік та короткий опис кожної (до 5 речень) або вказати, що їх немає.]
I.5.8. Науково-популярні видання та статті
I.5.9. Публікації та виступи у засобах масової інформації
Типи публікацій | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Статті про окремих науковців та Установу, в т. ч. інтерв'ю |
|
|
|
|
|
Аналітичні, публіцистичні, просвітницькі та інші статті науковців Установи, в т. ч. інтерв'ю |
|
|
|
|
|
Статті на електронних ресурсах (крім науково-популярних) |
|
|
|
|
|
Аналітичні, публіцистичні, просвітницькі та інші виступи на радіо, телебаченні та в онлайн-медіа |
|
|
|
|
|
I.5.10. Додаткові результати діяльності
I.5.10.1. Надання наукових послуг та вирішення інфраструктурних завдань
[Вказати цільові аудиторії, для яких Установа надає наукові послуги. Описати концепцію надання послуг, а також пропоновану інфраструктуру, послуги та продукти послуг, що їх пропонує Установа. Надати інформацію щодо наявності та кількості Центрів колективного користування наукоємним науковим обладнанням (або вказати, що немає). Дані про наявність у науковій установі центрів колективного користування наукоємним обладнанням вносять на підставі розпорядчих документів НАН України про створення такого центру та за наявності чинних договорів з іншими науковими установами і вищими навчальними закладами про надання їм доступу до користування наукоємним обладнанням, що належить центру. Показати статистичні дані користувачів та результати опитування користувачів (або вказати, що опитування не проводилися).]
I.5.10.2. Наукові консультації
[Вказати цільові аудиторії, для яких Установа надає наукові консультації, зокрема, консультативні послуги та експертні висновки в інтересах та на замовлення органів державної влади, професійних асоціацій, комітетів тощо. Надати інформацію про будь-які послуги, що їх надають працівники Установи як експерти чи рецензенти.]
I.5.10.3. Передача знань та технологій
[Навести бачення того, як можна використовувати та застосовувати результати дослідницької роботи Установи (патенти, ліцензії тощо). Викладіть можливі застосування супутніх результатів, що їх отримує Установа. Якою мірою Установа може запропонувати третій стороні навчання та передачу досвіду?]
I.5.11. Результати створення та використання об'єктів права інтелектуальної власності за 5 років
№ | Назва показників | Одиниця виміру | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
1. | Подано заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки (окремо) до Державної служби інтелектуальної власності України (Держслужба): |
|
|
|
|
| |
- на корисну модель | заявка | ||||||
- на винахід | заявка | ||||||
- на промисловий зразок | заявка | ||||||
| Патентних відомств інших країн (вказати яких) | заявка |
|
|
|
|
|
| Подано заявок на свідоцтва та патенти на сорти рослин до Держсортслужби України |
|
|
|
|
| |
- на свідоцтва | заявка | ||||||
- на патенти | заявка | ||||||
2. | Одержано рішень про видачу патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки: |
|
|
|
|
| |
| Держслужби: |
|
|
|
|
| |
- патент на корисну модель | рішення | ||||||
- патент на винахід | рішення | ||||||
- патент на промисловий зразок | рішення | ||||||
| Патентних відомств інших країн (вказати яких) | рішення |
|
|
|
|
|
| Одержано рішень про видачу свідоцтв і патентів на сорти рослин: |
|
|
|
|
| |
- свідоцтва | рішення | ||||||
- патенти | рішення | ||||||
3. | Укладено договорів на передачу ОПІВ (технологій): |
|
|
|
|
|
|
3.1. | Ліцензійний договір про надання виключної ліцензії на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | договір | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | договір | ||||||
3.2. | Ліцензійний договір про надання невиключної ліцензії на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | договір | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | договір | ||||||
3.3. | Договір на передачу ноу-хау: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | договір | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | договір | ||||||
3.4. | Авторські договори (ліцензії) на використання комп'ютерних програм, баз даних, науково-технічної документації та інших об'єктів авторського права: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | договір | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | договір | ||||||
3.5. | Ліцензійні договори на використання торговельних марок: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | договір | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | договір | ||||||
4. | Використано при проведенні науково-дослідних робіт: |
|
|
|
|
| |
- власних винаходів | винахід | ||||||
- корисних моделей | модель | ||||||
- промислових зразків | зразок | ||||||
5. | Складено звітів про патентні дослідження | звіт |
|
|
|
|
|
6. | Подано заявок на торговельні марки: |
|
|
|
|
| |
- в Україні | знаків | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | знаків | ||||||
Одержано свідоцтв на торговельні марки: | |||||||
- в Україні | знаків | ||||||
- в інших країнах (вказати яких) | знаків | ||||||
7. | Кількість авторів заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки | автор |
|
|
|
|
|
8. | Кількість чинних: |
|
|
|
|
| |
- патентів установи на винаходи | патент | ||||||
- патентів на корисні моделі | патент | ||||||
- патентів на промислові зразки | патент | ||||||
- патентів (свідоцтв) на сорти рослин | пат. (св.) | ||||||
- свідоцтв на торговельні марки | свідоцтв | ||||||
9. | 9.1. Кількість винаходів, що впроваджені у звітний період: |
|
|
|
|
|
I.5.12. Список проектів Установи, фінансованих на конкурсній основі з національних джерел (навести по роках)
Джерело фінансування | Назва проекту | Керівник проекту від даної Установи | Сума фінансування (в тис. грн) | Тривалість (від... до...) | Співкерівник проекту від іншої установи (якщо є) |
|
|
|
|
|
|
[Колонки слід заповнювати наступним чином: згрупуйте всі проекти за одним джерелом фінансування (проекти ДФФД, МОН, НАН України, наукові програми інших відомств тощо) та за іменем головного дослідника в алфавітному порядку. Якщо один і той же дослідник має більше як один проект, профінансований з одного джерела, то проект з найбільшим фінансуванням слід поставити першим.]
I.5.13. Список проектів в Установі, фінансованих на конкурсній основі з зарубіжних джерел (навести по роках)
Джерело фінансування (назва мовою оригіналу) | Назва проекту | Керівник проекту від даної установи | Сума фінансування (у відповідній валюті) | Тривалість (від... до...) | Керівник проекту від іншої установи (якщо є), в тому числі зарубіжний |
|
|
|
|
|
|
[Колонки слід заповнювати наступним чином: згрупуйте всі проекти за одним джерелом фінансування (наприклад, проекти програм ЄС, наукові програми НАТО, зарубіжні та міжнародні наукові фонди та організації тощо) та за іменем головного дослідника в алфавітному порядку. Якщо один і той же дослідник має більш як один проект, профінансований з одного джерела, то проект з найбільшим фінансуванням слід поставити першим]
I.6. Наукові заходи та зв'язки з громадськістю
I.6.1. Перелік основних конференцій, інших наукових та публічних заходів, проведених Установою за 5 років (по роках)
[Надати інформацію про основні заходи, організовані і проведені Установою (конференції, конгреси, школи, виставки - національні/міжнародні).]
Дата | Назва заходу | Тип заходу (конференція, симпозіум, круглий стіл, науково-популяризаційний захід) | Місце проведення (місто, Установа) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I.6.2. Конференції та школи, в яких брали участь наукові працівники Установи
[Надати інформацію про участь у важливих міжнародних і вітчизняних конференціях, симпозіумах, зазначивши імена працівників Установи, яких було запрошено зробити ключову доповідь чи бути модератором дебатів тощо за 5 років - вказати по роках.]
I.6.3. Зв'язки з громадськістю
[Окреслити діяльність Установи щодо ефективності оприлюднення результатів. У цьому контексті пояснити відбір і використання засобів масової інформації. Описати участь Установи в публічних дискурсах і дискусіях, науково-популяризаційних заходах. Написати про сайт Установи.]
I.7. Стратегічне планування діяльності Установи на наступні декілька років - потенціал розвитку науково-дослідної сфери і пріоритети
[Описати середньострокові основні напрями та цілі досліджень Установи згідно з довгостроковою стратегією і зазначити, яким чином Установа планує реформувати (реорганізувати/оптимізувати) свої підрозділи, аби їх реалізувати. Описати плани (якщо такі є) щодо перебудови або реструктуризації Установи. Описати будь-які інші плани щодо стратегічного розвитку Установи.]
I.8. Відповідність устаткування, обладнання та кадрового забезпечення для виконання робочих планів
I.8.1. Устаткування, обладнання та кадрове забезпечення
[Описати устаткування, обладнання та кадрове забезпечення, враховуючи специфіку Установи, наприклад, велике устаткування, лабораторії, обладнання для лабораторій, колекції тощо.
Зокрема, необхідно надати відомості щодо:
- центрів колективного користування;
- державних ключових лабораторій;
- європейських дослідницьких інфраструктур, в яких беруть участь працівники чи структурні підрозділи.]
I.8.2. Стратегія Установи стосовно використання інформаційних технологій
[Описати стратегію Установи стосовно використання інформаційних технологій (наприклад, захисту даних чи відкритих послуг передачі даних).]
I.8.3. Стратегічні плани Установи
[Якщо Установа має власні стратегічні плани, які є підставою для "особливих статей витрат", зокрема плани входження в Європейські інфраструктурі проекти, Консорціуми європейських дослідницьких інфраструктур, створення порталів доступу до них, дата-центрів, їхня підтримка і супроводження тощо, належить їх описати. Крім того, для обґрунтування таких стратегічних планів потрібно надати таку додаткову інформацію:
а) обґрунтування фінансування, кадрового забезпечення та загальну суму матеріальних витрат, інвестицій;
б) позитивне рішення Вченої ради Установи про доцільність подання цього плану за наявних умов оцінювання.]
I.8.4. Стратегія Установи щодо залучення коштів
[Описати стратегію Установи щодо залучення коштів від третіх сторін.]
I.9. Співпраця і система наукових зв'язків Установи
I.9.1. Співпраця Установи з навчальними закладами
[Докладно описати співпрацю Установи з ЗВО та іншими навчальними закладами (школи, МАН, ПТНЗ) (наприклад, спільну діяльність, освітні програми, лекції, керування дисертаціями). Надати перелік узгоджених програм (наприклад, аспірантура / дослідницькі школи, спільні науково-дослідницькі центри, ключові лабораторії тощо), до яких залучена Установа.]
I.9.2. Угода(и) про співробітництво з навчальним закладом
I.9.3. Перелік навчальних курсів, дипломних робіт студентів, керівництво якими здійснюють науковці Установи у ЗВО чи інших навчальних закладах впродовж п'яти років (вказати по роках)
Семестр | Навчальні години | Викладач | Тип курсу / тип занять | Назва курсу/занять | ЗВО / інш. навчал. закл. |
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
I.9.4. Співпраця з іншими науковими установами в Україні
[Надати докладну інформацію про співпрацю Установи з неуніверситетськими партнерами (наприклад, іншими установами НАН України, відомчими науковими інститутами, промисловими підприємствами тощо).
У яких спільних проектах Установа бере участь, на якому рівні і в якій ролі? Пояснити стратегію Установи щодо подальшої співпраці з зазначеними партнерами.]
I.9.5. Співпраця із зарубіжними науковими інституціями
[Належить пояснити стратегію Установи щодо інтернаціоналізації. Вказати, в яких спільних міжнародних науково-дослідних проектах, зазначивши окремо проекти з ЄС, Установа бере участь, на якому рівні і в якій ролі.
Описати міжнародне співробітництво, яке вже існує, та як воно відповідає пріоритетам інтеграції до Європейського дослідницького простору, підтримки національних дослідницьких інфраструктур, включно з електронними інфраструктурами, та їхньої координації з Європейськими інфраструктурними проектами, Консорціумами Європейських дослідницьких інфраструктур та інших європейських та міжурядових дослідницьких організацій.
Навести кількість наукових працівників, які є членами чи експертами міжнародних наукових рад, комітетів, експертних комісій, редколегій наукових видань тощо, а також кількість міжнародних наукових об'єднань (академій, асоціацій, товариств тощо), в роботі яких Установа бере участь та членом яких вона виступає як юридична особа. Персональне членство працівників установи до уваги не береться.
Надати перелік наукових об'єднань (із зазначенням URL-адрес їхніх веб-сайтів).
Проінформувати про дослідників, що їх запрошено до Установи, а також працівників Установи, що їх приймають інші установи, отримують іменні стипендії в зарубіжних наукових установах чи університетах, перебувають на стажуванні в інших наукових установах / університетах за кордоном тощо.]
I.9.6. Список запрошених науковців до Установи за 5 років (вказати по роках, з яких країн)
I.9.7. Список працівників Установи, що їх приймали інші наукові установи та університети за 5 років (вказати по роках, які країни)
I.9.8. Інші важливі типи співпраці і зв'язків
[Описати участь Установи у налагодженні національних, двосторонніх та багатосторонніх зв'язків з виробництвом, професійними товариствами, засобами масової інформації, держадміністраціями тощо.]
I.9.9. Міжнародне науково-технічне співробітництво Установи (вказати по роках)
| кількість наукових працівників, які виїхали за межі України, осіб | у тому числі з метою | Кількість | у тому числі | Кількість науковців, які користувалися грантом, осіб | |||||
стажування, навчання, підвищення кваліфікації | викладацької роботи | проведення наукових досліджень | виїздів науковців за межі України з метою участі у міжнар. семінарах, конференціях тощо, од. | міжнар. конференцій, семінарів тощо, проведених установою, од. | грантів, отриманих на наукову роботу від міжнар. фондів, од. | індивідуальних | колективних | |||
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього за 5 років |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I.10. Підвищення рівня кваліфікації співробітників і кар'єрне зростання молодих науковців
I.10.1. Підвищення рівня кваліфікації співробітників Установи
[Пояснити процедуру заповнення вакансій і наймання працівників в Установі. Чи відбувалася останнім часом і чи матиме місце ротація керівних та наукових кадрів? Яким чином Установа регулює діяльність працівників за тимчасовими і постійними контрактами та плинність кадрів? Які можливості для розвитку складу працівників може надати Установа?]
I.10.2. Підготовка наукових кадрів
| Кількість за 5 років | У % від загальної кількості наукових працівників Установи |
Керівництво успішно захищеними бакалаврськими та магістерськими роботами: |
|
|
Керівництво аспірантами (у тому числі в інших установах): |
|
|
Керівництво докторантами (у тому числі в інших установах): |
|
|
Успішно захищені дисертації з наукового ступеня доктора філософії аспірантами та співробітниками Установи |
| [у % до загальної кількості осіб, що закінчили аспірантуру] |
Успішно захищені дисертації з наукового ступеня доктора наук співробітниками та докторантами Установи |
| [у % до загальної кількості осіб, що закінчили докторантуру] |
Успішно захищені дисертації з наукового ступеня доктора філософії в інших установах під керівництвом науковців Установи |
|
|
Успішно захищені дисертації з наукового ступеня доктора наук в інших установах під керівництвом науковців Установи |
|
|
Співробітники, які отримали вчене звання старшого наукового співробітника / старшого дослідника |
|
|
Співробітники, які отримали вчене звання професора |
|
|
I.10.3. Кількість науковців Установи, які стали лауреатами державних і міжнародних премій (в галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук) та яким були присвоєні почесні звання України протягом останніх 5 років
[Дані щодо лауреатів вітчизняних премій вносять на підставі указів Президента України про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки та Державних премій України в галузі освіти (за номінаціями "вища освіта" й "наукові досягнення в галузі освіти"). Дані щодо лауреатів міжнародних премій вносять на підставі офіційних повідомлень відповідних органів (комітетів тощо), що здійснюють присудження премій. Перелік державних і міжнародних премій із зазначенням року нагородження і кількості лауреатів-працівників установи надають як довідковий.]
I.10.4. Кількість науковців Установи, які були обрані академіками і членами-кореспондентами Національної та національних галузевих академій наук, а також членами зарубіжних академій наук протягом останніх 5 років
[Дані вносять на підставі рішень загальних зборів відповідної академії наук. Із вітчизняних академій беруть до уваги членство у НАН України, Національній академії медичних наук, Національній академії аграрних наук, Національній академії педагогічних наук, Національній академії правових наук, Національній академії мистецтв України. Із зарубіжних - персональне членство в загальнодержавних академіях наук. Членство в міжнародних і зарубіжних регіональних академіях наук (об'єднаннях, асоціаціях) чи наукових товариствах не враховують. Список науковців Установи, які були обрані членами і членами-кореспондентами зазначених академій (із зазначенням року обрання), наводять довідково.]
I.10.5. Кар'єрне зростання молодих науковців
[Пояснити концепцію про підтримку навчання молодих науковців в Установі. Як Установа сприяє дослідницькій діяльності молодих науковців після захисту дисертацій? Чи були призначені молоді науковці Установи на вищі, в тому числі керівні, посади протягом звітного періоду? Чи діє в Установі Рада молодих вчених? Чи входить представник ради молодих вчених до складу Вченої ради? Чи входять представники Установи до ради молодих вчених Відповідного Відділення та ради молодих вчених НАН України?]
I.10.5.1. Статистичні дані щодо молодих науковців
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | Зміни за 5 років |
Молоді науковці всього, осіб |
|
|
|
|
|
|
у % до загальної кількості дослідників в Установі |
|
|
|
|
|
|
Доктори філософії (кандидати наук) віком до 35 років, всього |
|
|
|
|
|
|
у тому числі жінки |
|
|
|
|
|
|
у % до загальної кількості докторів філософії (кандидатів наук) в Установі |
|
|
|
|
|
|
Доктори наук віком до 40 років |
|
|
|
|
|
|
утому числі жінки |
|
|
|
|
|
|
у % до загальної кількості докторів наук в Установі |
|
|
|
|
|
|
I.10.5.2. Кількість молодих вчених, які отримували державні премії, стипендії і гранти для молодих учених, відсоток до загальної кількості наукових працівників, аспірантів і докторантів (вказати по роках)
[Врахувати кількість наукових працівників, аспірантів і докторантів, які отримали у відповідному звітному році такі державні премії та державні стипендії і гранти: премії Президента України для молодих учених; премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок; премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (у номінації за наукові досягнення); стипендії Президента України для молодих учених України; іменні стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених; гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених; гранти Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень; іменні премії, стипендії і гранти НАН України. Дані вносять на підставі відповідних постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України та постанов Президії НАН України. Кількість наукових працівників вказують відповідно до річного звіту наукової установи за формою державного статистичного обліку. Кількість аспірантів і докторантів наводять на підставі річного звіту про діяльність наукової установи, затвердженого в установленому в НАН України порядку.]
I.10.6. Професійне навчання співробітників, які не відносяться до категорії наукових працівників
[Описати заходи та програми професійної підготовки, що були реалізовані в Установі. Скільки посад Установа пропонує працівникам, які не відносяться до категорії наукових працівників?]
I.11. Забезпечення гендерної рівності та гармонійного розподілу часу між роботою та родиною
[Пояснити, в який спосіб Установа забезпечує гендерну рівність. Які заходи із забезпечення гендерної рівності та сприяння родині, а також гармонійного розподілу часу між роботою та родиною ви вже запровадили; які заходи ви плануєте запровадити? Який відсоток керівних посад обіймають жінки, яке гендерне співвідношення серед претендентів на посади і призначених осіб?
Для довідки: забезпечення гендерної рівності за європейськими стандартами згідно із Законом України від 30.05.2014 № 2866-15 полягає в наступному: якщо на одну посаду претендують два кандидати, які мають однакову фахову кваліфікацію і на однаковому рівні виконують умови конкурсу, то перевагу надають особам тієї статі, щодо якої існує дисбаланс.]
I.12. Гарантія якості Установою
I.12.1. Внутрішній контроль якості діяльності Установи
[Пояснити процедуру забезпечення якості результатів в Установі. Як вводяться правила належної практичної діяльності науковців? Показати також інструкції і критерії стосовно розподілу коштів в залежності від якості результатів (за наявності). За потреби пояснити також централізований розподіл проектних фондів.]
I.12.2. Контроль якості з боку вченої ради Установи та відповідного відділення НАН України
[Описати засади діяльності рад вашої Установи, періодичність їхніх засідань, а також як ваша Установа реагує на рекомендації рад, Відділення.]
I.13. Реалізація рекомендацій, отриманих за результатами останнього зовнішнього оцінювання
[Описати рекомендації, отримані під час останнього зовнішнього оцінювання, і поточний стан їхнього виконання.]
I.14. Надходження та видатки Установи
I.14.1. Надходження та видатки Установи в цілому
20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | ||||||||||||
Тис. грн | %1) | %2) | Тис. грн | %1) | %2) | Тис. грн | %1) | %2) | Тис. грн | %1) | %2) | Тис. грн | %1) | %2) | ||
1. | Надходження |
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
1.1 | Надходження загального фонду |
|
| 100 % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.1 | Базове фінансування Установи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.2 | Фінансування цільових програм наукових досліджень відділень НАН України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.3 | Фінансування цільових програм наукових досліджень та науково-технічних проектів НАН України |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.4 | Фінансування державних цільових науково-технічних програм |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.5 | Фінансування спільних конкурсів наукових проектів НАН України з міжнародними та зарубіжними науковими організаціями |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7 | Інші надходження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7.1 | На підготовку наукових кадрів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7.2 | На фінансову підтримку наукових об'єктів, що становлять національне надбання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7.3 | На проведення виставок і конференцій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7.4 | На сплату внесків до міжнародних наукових організацій |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1.7.5 | Інші |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2 | Надходження спеціального фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1 | Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, в тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1.1 | Проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів організацій-замовників (вказати замовників) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1.2 | Проведення наукової експертизи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1.3 | Розробка програмних продуктів для науково-дослідних, освітніх та інших цілей |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.1.4 | Інші надходження від основної діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.2 | Надходження від господарської та виробничої діяльності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.3 | Плата за надання в оренду майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.4 | Надходження від реалізації майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.5 | Благодійні внески, гранти та дарунки | | | | | | | | | | | | | | | |
1.2.6 | Кошти для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій, фізичних осіб, інших бюджетних установ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2.7 | Інші надходження спеціального фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 | Видатки |
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
| 100 % |
|
2.1 | Видатки загального фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.1 | Заробітна плата з нарахуваннями |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.2 | Оплата комунальних послуг та енергоносіїв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.3 | Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.4 | Видатки на відрядження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.5 | Придбання приладів і обладнання довгострокового користування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1.6 | Всі інші видатки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2 | Видатки спеціального фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.1 | Заробітна плата з нарахуваннями |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.2 | Оплата комунальних послуг та енергоносіїв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.3 | Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.4 | Видатки на відрядження |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.5 | Придбання приладів і обладнання довгострокового користування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2.6 | Всі інші видатки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
__________
1) - % від обсягу надходжень або видатків відповідно;
2) - % від загальної суми.
I.14.2. Надходження Установи від грантів (фондів, програм, організацій тощо)
Рік | Джерело надходжень | Назва проекту/гранту/стипендії (програма, номер) | Український керівник проекту | Термін дії | Сума надходжень |
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
|
I.14.3. Фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок за джерелами (тис. грн)
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Всього |
|
|
|
|
|
за рахунок коштів бюджету |
|
|
|
|
|
- з них за рахунок державного бюджету |
|
|
|
|
|
власні кошти |
|
|
|
|
|
кошти вітчизняних замовників |
|
|
|
|
|
- з них кошти організацій державного сектору |
|
|
|
|
|
- з них кошти організацій підприємницького сектору |
|
|
|
|
|
- з них кошти організації сектору вищої освіти |
|
|
|
|
|
- з них кошти приватних некомерційних організацій |
|
|
|
|
|
кошти іноземних джерел |
|
|
|
|
|
кошти інших джерел |
|
|
|
|
|
I.14.4. Витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами витрат (тис. грн)
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Усі витрати на виконання НДР |
|
|
|
|
|
Внутрішні витрати на виконання НДР, всього |
|
|
|
|
|
Внутрішні поточні витрати (без амортизації) |
|
|
|
|
|
Витрати на оплату праці персоналу |
|
|
|
|
|
Інші поточні витрати |
|
|
|
|
|
Капітальні витрати на наукові дослідження і розробки, всього |
|
|
|
|
|
- земельні ділянки та споруди |
|
|
|
|
|
- устаткування |
|
|
|
|
|
- інші капітальні витрати |
|
|
|
|
|
Витрати на НДР, виконані співвиконавцями |
|
|
|
|
|
I.14.5. Внутрішні витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт
| Всього, | У % до загального обсягу витрат відповідного року | ||
Фундаментальні дослідження | Прикладні дослідження | Науково-технічні (експериментальні) розробки | ||
20__ |
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
20__ |
|
|
|
|
[Таблиці I.14.3-I.14.5 заповнюються у відповідності до форми № 3-наука (річна) державного статистичного спостереження "Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок". При заповненні цих таблиць та розрахунку показників слід керуватися методологічними поясненнями (Додаток 4).]
II. Аналіз ефективності діяльності підрозділів Установи
[Заповнюється для кожного основного структурного наукового підрозділу Установи (див. Основні принципи організації та діяльності наукової установи НАН України, http://nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-160914-180-1.pdf, затверджені постановою Президії НАН України від 14.09.2016 № 180).]
II.N. Підрозділ (назва)) [замість N впишіть номер підрозділу.]
II.N.1. Опис дослідницької стратегії і профілю підрозділу
[Організаційна структура. Основні напрями діяльності, галузі дослідження. Дослідницькі програми, інші відповідні програми тощо. Зазначити про внесення будь-яких змін до основних напрямів діяльності підрозділу від часу останнього оцінювання (за 5 років).]
II.N.2. Відомості щодо персонального складу підрозділу
II.N.2.1. Основні відомості про підрозділ
II.N.2.1.1. Загальна кількість співробітників підрозділу
Співробітники та аспіранти/докторанти | Кількість |
Завідувач |
|
Заступник(и) завідувача |
|
Головні н.с. |
|
Провідні н.с. |
|
Старші н.с. |
|
Н.с. |
|
Молодші н.с. |
|
Головні конструктори / інженери / технологи |
|
Провідні конструктори / інженери / технологи |
|
Всього наукових працівників (за винятком докторантів та аспірантів) |
|
Сумісники, всього |
|
у % до загальної кількості співробітників |
|
Докторанти |
|
Аспіранти |
|
Техніки / допоміжний персонал |
|
На громадських засадах (в т.ч. працівники, що перебувають у довгостроковому стажуванні за кордоном, тощо) |
|
II.N.2.1.2. Кількість наукових працівників підрозділу за статтю, науковим ступенем та їх середній вік
Кількість наукових працівників | з них мають науковий ступінь | |||||||
Всього/ | у тому числі жінок | доктора наук | доктора філософії (кандидата наук) | |||||
осіб/ | у % до загальної кількості | Всього/ | у тому числі жінок | Всього/ | у тому числі жінок | |||
осіб / середній вік | у % до загальної кількості | осіб/ | у % до загальної кількості | |||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
II.N.2.2. Список науковців Підрозділу [Позначити зірочкою молодих науковців: докторів філософії (кандидатів наук) та докторів наук до 40 років. Сумісників позначити літерою "с" у дужках.]
П.І.Б. | Посада | Науковий ступінь; вчене звання | Напрям наукової діяльності, спеціальність | Рік початку роботи в установі | h-index |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
II.N.2.3. Професійні резюме (CV) наукових працівників Підрозділу [зберегти нумерацію пунктів та їх назву]
3. Місце роботи (Установа, підрозділ)
5. Науковий ступінь (зазначити спеціальність та рік отримання наукового ступеня)
6. Вчене звання (із зазначенням року отримання вченого звання)
7. Загальна кількість друкованих праць
8. Загальний стаж наукової роботи (у роках) із зазначенням посад протягом звітного періоду
9. Відомості про викладацьку діяльність у ЗВО (назва ЗВО, назва курсу, рік, семестр)
10. Керування бакалаврами, магістрами, аспірантами, докторантами
11. Короткі відомості (до 30 слів) про основні напрями досліджень, науково-дослідний профіль. Важливі посади і обов'язки за межами Установи
12. Список найважливіших робіт за звітний період (не більше 10 публікацій):
№ з/п | Назва | Видавництво, журнал (назва, номер, рік, сторінки) чи номер авторського свідоцтва | Прізвища співавторів | К-сть цитув. | Імпакт-фактор |
|
|
|
|
|
|
II.N.3. Результати роботи Підрозділу
[Описати наукові досягнення підрозділу, що стосуються науково-консультативних послуг, завдань, інфраструктури, передачі знань і технологій за 5 років - по роках (обсягом не більше 1 стор.).]
II.N.3.1. Кількість публікацій, підготовлених співробітниками підрозділу за 5 років
Опис публікацій | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | Всього |
Статті з новими важливими результатами у журналах, що індексуються провідними* наукометричними базами даних (Web of Science, Scopus) |
|
|
|
|
|
|
Статті у фахових журналах, а також в закордонних та вітчизняних журналах, що індексуються фаховими* міжнародними базами даних |
|
|
|
|
|
|
Тези міжнародних конференцій, що відбулися за кордоном |
|
|
|
|
|
|
Тези міжнародних конференцій, що відбулися в Україні, та рецензовані збірки матеріалів вітчизняних конференцій |
|
|
|
|
|
|
Окремі розділи в редагованих збірниках та колективних монографіях, зазначити в тому числі - закордонних виданнях |
|
|
|
|
|
|
Оригінальні монографії та доповіді (до 100 сторінок) |
|
|
|
|
|
|
Оригінальні монографії та доповіді (100 і більше сторінок) |
|
|
|
|
|
|
Наукові публікації джерел та пам'яток науки та культури, що мають наукову новизну |
|
|
|
|
|
|
Науково-довідкові видання (енциклопедії, довідники, наукові каталоги, огляди), що мають наукову новизну |
|
|
|
|
|
|
Публікації, які оприлюднені на фахових модерованих інтернет-ресурсах, що їх читає відповідна спільнота |
|
|
|
|
|
|
Інші видання (препринти тощо) |
|
|
|
|
|
|
ВСЬОГО |
|
|
|
|
|
|
Кількість публікацій у розрахунку на 1 науковця |
|
|
|
|
|
|
Кількість статей у провідних* базах даних (Web of Science, Scopus) у розрахунку на 1 науковця |
|
|
|
|
|
|
[Кожна публікація зараховується тільки в одну клітинку. Якщо публікація підпадає під кілька описів (наприклад, фаховий журнал індексується в Scopus), її слід зарахувати у рядок, який розташований вище.
__________
* Установи, що відносяться до секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, можуть самостійно визначити, які бази даних є провідними, фаховими за їх профілем.]
II.N.3.2. Список найважливіших публікацій (3-5) [надати URL або копії]
№ з/п | Назва | Видавництво, журнал (назва, номер, рік, сторінки) чи номер авторського свідоцтва | Прізвища співавторів | К-сть цитув. | Імпакт-фактор |
|
|
|
|
|
|
II.N.3.3. Підготовка наукових кадрів
Підготовка наукових кадрів: | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Кількість аспірантів, які працюють під керуванням науковцями підрозділу (у тому числі в інших установах - вказати в дужках) |
|
|
|
|
|
Кількість докторантів, які працюють під керуванням науковців підрозділу (у тому числі в інших установах - вказати в дужках) |
|
|
|
|
|
Кількість захищених наукових ступенів докторів філософії (кандидатів наук) в даній Установі під керуванням науковців підрозділу |
|
|
|
|
|
Кількість захищених докторів філософії (кандидатів наук) в інших установах під керуванням науковців підрозділу |
|
|
|
|
|
Кількість захищених наукових ступенів докторів наук в даній Установі під керуванням науковців підрозділу |
|
|
|
|
|
Кількість захищених наукових ступенів докторів наук в інших установах під керуванням науковців підрозділу |
|
|
|
|
|
Кількість науковців підрозділу, які отримали ступінь доктора філософії (кандидата наук) |
|
|
|
|
|
Кількість науковців підрозділу, які отримали ступінь доктора наук |
|
|
|
|
|
Кількість науковців підрозділу, які отримали вчене звання старшого наукового співробітника |
|
|
|
|
|
Кількість науковців, які отримали вчене звання професора |
|
|
|
|
|
II.N.3.3.1. Список успішно завершених кваліфікаційних робіт (за 5 років), що виконані за участю науковців Підрозділу, в тому числі як наукових керівників/консультантів
[Список належить структурувати за роками, співробітників Установи - позначати зірочкою.]
Ступені доктора філософії (кандидата наук):
[Рік] - [ім'я] - [назва дисертації] - [спеціальність] - [установа, де пройшов захист, і відомості про спеціалізовану раду] - [керівник]
[Рік] - [ім'я] - [назва дисертації] - [спеціальність] - [установа, де пройшов захист, і відомості про спеціалізовану раду] - [консультант]
II.N.3.4. Список отриманих об'єктів права інтелектуальної власності за 5 років
Об'єкти права інтелектуальної власності |
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ |
Патенти на винаходи та корисні | Отримані |
|
|
|
|
|
Поставлені на баланс |
|
|
|
|
| |
Інші об'єкти права | Отримані |
|
|
|
|
|
Поставлені на баланс |
|
|
|
|
| |
Права на використання / ліцензії | Отримані |
|
|
|
|
|
Поставлені на баланс |
|
|
|
|
|
II.N.3.5. Надходження, отримані Підрозділом від грантів та надання наукових послуг (тис. грн)
20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | ||
Надходження від грантів* (всього) |
|
|
|
|
| |
ДФФД |
|
|
|
|
| |
НАН України (процедура за конкурсом) |
|
|
|
|
| |
МОН |
|
|
|
|
| |
ЄС |
|
|
|
|
| |
Інші (зазначити за джерелами) |
|
|
|
|
| |
Промисловість (якщо є, розбити за джерелами) |
|
|
|
|
| |
Фонди (якщо є, розбити за джерелами) |
|
|
|
|
| |
Інше (спонсори, якщо є, розбити за джерелами) |
|
|
|
|
| |
Надходження від надання послуг (всього) |
|
|
|
|
| |
Надходження від замовлених робіт |
|
|
|
|
| |
Надходження від використання інтелектуальної власності, на яку установа володіє правами промислової власності (патенти, корисні моделі тощо) |
|
|
|
|
| |
Надходження від використання інтелектуальної власності без прав промислової власності |
|
|
|
|
| |
Якщо є: надходження від інших послуг, деталізуйте |
|
|
|
|
| |
__________
[*Відповідно до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність"].
II.N.3.6. Список наданих науково-експертних послуг за 5 років по роках
[Стосується рецензій, експертних висновків (зауважень, погоджень, коментарів) на замовлення органів державної влади, бізнесу, асоціацій тощо. Сюди не входить рецензування дисертацій та внутрішніх рецензій на публікації. Позначайте зірочкою будь-які експертні відгуки, вироблені спільно з іншими підрозділами.]
II.N.4. Планування роботи Підрозділу на найближчі декілька років
[Описати середньострокові основні сфери досліджень і цілі підрозділу (і на наступні 3-5 років), зазначаючи при цьому потенціал розвитку галузі досліджень.]
ПРОПОЗИЦІЇ
Установи щодо експертів
Назва установи: ____________________________________ |
Пропозиції щодо експертів - кандидатів до складу Експертної комісії
(не менше 6 осіб, не повинні мати потенційного конфлікту інтересів з жодним з працівників Установи)
Прізвище, ім'я та по батькові експерта | Науковий ступінь, вчене звання | Місце роботи | Контактний E-mail та телефон |
Експерти з основних напрямів наукової діяльності установи, які є співробітниками інших установ НАНУ і не входять до складу ПК НАНУ чи ПКНН | |||
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
Експерти з напрямів наукової діяльності установи, що є представниками позаакадемічних організацій, як мінімум 2 особи (бажано, щоб серед них був хоча б один зарубіжний експерт) | |||
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
Бажана дата відвідання установи Експертною комісією для перевірки об'єктивності даних та безпосереднього ознайомлення з її діяльністю:
___ ____________ 201_ р.
Відповідальний за якісну підготовку і подання аналітичних матеріалів (Анкети Установи) не пізніше ніж за 40 днів до дати відвідання установи Експертною комісією:
Пропозиції подано:
___ ____________ 201_ р.
ЗГОДА
експерта та підтвердження відсутності конфлікту інтересів
ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДСУТНОСТІ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ
між Експертом і Установою, яка проходить оцінювання
Вчене звання: Основне місце роботи: Посада: Контактний телефон: E-mail: | (Прізвище, ім'я, по батькові) ________________________________________________ ________________________________________________ _________________________________________________ _________________________________________________ _________________________________________________ _________________________________________________ | |||
Установа, що проходить оцінювання: Дата оцінювання: | ______________________________________ ______________________________________ | |||
Я, (Прізвище, ім'я, по батькові), згоден увійти до складу Експертної комісії з оцінювання ефективності діяльності зазначеної Установи та підтверджую, що не маю конфлікту інтересів з Установою (співробітниками Установи): При наявності припущень щодо існування конфлікту інтересів вкажіть їх: ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ | ||||
___ ____________ 201__ р. | ________________________ | |||
МЕТОДОЛОГІЧНІ РОЗ'ЯСНЕННЯ
щодо наукових кадрів і розрахунку фінансових показників
Кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок - це загальна кількість працівників наукової організації, безпосередньо задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок. До них уключено як постійних, так і тимчасових працівників, які повністю або частково зайняті у виконанні наукових досліджень і розробок, а також сумісників і осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. При цьому дані враховують тільки тих осіб, які виконували наукові дослідження і розробки або допоміжні та інші функції, пов'язані з їх проведенням. Осіб, що надають допоміжні послуги, не пов'язані з проведенням наукових досліджень і розробок (наприклад, працівники громадського харчування та охорони), не включають.
Кількість дослідників - кількість наукових та інженерно-технічних працівників, які професійно займаються науковими дослідженнями та розробками і безпосередньо беруть участь у створенні нових знань, продуктів, процесів, методів та систем, а також кількість адміністративно-управлінського персоналу, який здійснює безпосереднє керівництво дослідницьким процесом (у тому числі керівники наукових організацій та підрозділів, які виконують наукові дослідження та розробки); аспірантів і докторантів також віднесено до категорії дослідників. Дослідники, як правило, мають повну вищу освіту.
Кількість техніків - кількість працівників, основні функції яких вимагають володіння технічними знаннями та досвіду в одній чи декількох сферах природничих, технічних, суспільних або гуманітарних наук, які беруть участь у виконанні наукових досліджень і розробок, виконуючи технічні функції, як правило, під керівництвом дослідників (підготовку комп'ютерних програм; виконання бібліографічного пошуку та відбір відповідних матеріалів з архівів і бібліотек; виконання експериментів, випробувань і аналізів; реєстрацію вимірювань, проведення розрахунків, підготовку креслень і схем; проведення статистичних обстежень тощо). Техніки можуть мати як повну вищу, так і базову чи неповну вищу освіту та/чи необхідний професійний досвід і знання.
Кількість допоміжного персоналу - кількість працівників, які виконують допоміжні функції, пов'язані з проведенням досліджень і розробок: працівники планово-економічних, фінансових підрозділів, патентних служб, підрозділів науково-технічної інформації, науково-технічних бібліотек; робітники, які здійснюють монтаж, наладку, обслуговування та ремонт наукового обладнання та приладів; робітники дослідних (експериментальних) виробництв; лаборанти, які не мають повної вищої, базової вищої чи неповної вищої освіти.
Загальна кількість працівників, задіяних у виконанні НДР = кількість дослідників + кількість техніків + кількість допоміжного персоналу.
Кількість працівників основної діяльності - кількість працівників організації на кінець звітного періоду. Показник охоплює кількість штатних працівників, враховуючи працівників бухгалтерії, кадрових служб, підрозділів матеріально-технічного забезпечення та ін. До показника не включають кількість сумісників і тих, хто працює за цивільно-правовими договорами.
Молодий вчений - вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі (ст. 3, п. 11, ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність").
Рівні освіти (кваліфікаційні рівні) працівників, які виконують наукові дослідження і розробки, визначаються у відповідності до законів України "Про освіту", "Про вищу освіту".
Усі види витрат на виконання наукових досліджень і розробок = Внутрішні витрати на виконання НДР + Витрати на НДР, виконані співвиконавцями.
Внутрішні витрати на виконання ДІР - дані про фактичні витрати на виконання НДР (за собівартістю) у межах підприємства, тобто власними силами, у звітному році незалежно від джерела надходження коштів та від дати надходження або сплати грошових коштів. Ці витрати включають як поточні, так і капітальні витрати (за винятком суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів). Зазначений обсяг витрат не включає витрати на виконання робіт (послуг), що не відносяться до НДР, а також платні послуги населенню.
Внутрішні поточні витрати (без амортизації) - дані про внутрішні поточні витрати на виконання НДР у межах підприємства (без урахування капітальних витрат), з виділенням витрат на оплату праці персоналу організації та інших поточних витрат.
Капітальні витрати на НДР - дані про обсяг капітальних інвестицій на НДР за винятком капітальних інвестицій на будівництво житла, об'єктів культурно-побутового призначення тощо, які не пов'язані з виконанням НДР.
Витрати на наукові дослідження і розробки, виконані співвиконавцями - вартість наукових досліджень і розробок, виконаних сторонніми організаціями за договорами з підприємством, що звітує.
Кошти бюджету - сумарні (консолідовані) бюджетні кошти, тобто кошти, що надійшли на здійснення НДР із державного бюджету та місцевих бюджетів незалежно від того, отримані вони безпосередньо чи за договорами із замовниками.
Кошти державного бюджету - кошти, отримані з Державного казначейства України, у тому числі кошти, фактично виділені цільовим призначенням на виконання заходів і завдань наукової частини державних цільових, наукових і науково-технічних програм.
Кошти вітчизняних замовників - кошти національних організацій-замовників, які надійшли на здійснення НДР і можуть бути у формі грантів або пожертвувань, у вигляді грошових чи інших ресурсів (наприклад, персоналу або обладнання, переданих для використання у НДР), чи отримані на основі контрактів. Ресурси в негрошовій формі оцінені відповідно до законодавства за їх поточною вартістю у грошовому еквіваленті і віднесені до відповідних джерел фінансування.
Кошти організацій державного сектору - кошти, отримані від суб'єктів господарювання, діяльність яких не спрямована на отримання прибутку (органи державної влади, бюджетні установи, що належать до сфери управління органів державної влади, та організації, що безпосередньо їх обслуговують).
Кошти організацій підприємницького сектору - кошти, отримані від суб'єктів господарювання, діяльність яких спрямована на отримання прибутку, тобто організації та підприємства, основна діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) з метою продажу незалежно від правового статусу (науково-дослідні інститути, конструкторські, проектно-конструкторські організації, проектні та проектно-вишукувальні організації, промислові підприємства, дослідні бази тощо, а також організації, що їх безпосередньо обслуговують).
Кошти організацій сектору вищої освіти - кошти, отримані від вищих навчальних закладів незалежно від їхнього підпорядкування та правового статусу, а також науково-дослідних інститутів (центрів), конструкторських, проектно-конструкторських організацій, клінік, госпіталів, дослідних (експериментальних) підприємств, підпорядкованих вищим навчальним закладам, тощо, а також організацій, що їх безпосередньо обслуговують.
Кошти приватних некомерційних організацій - кошти, отримані від приватних неприбуткових організацій, до яких відносяться юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4 Податкового кодексу України (громадські об'єднання, професійні товариства, творчі спілки, асоціації, благодійні організації та фонди, інші об'єднання юридичних осіб тощо). До даних не включають кошти організацій, які належать до державного сектору.
Кошти іноземних джерел - кошти, одержані в іноземній валюті, містяться у звіті у перерахунку в гривню за курсом Національного банку України на день підписання акта здавання-приймання робіт або іншого документа чи на день фактичного надходження коштів на рахунок.
Кошти інших джерел - кошти, що надійшли на виконання НДР з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Грант - фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (ст. 1, п. 5, ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність").
{Методика в редакції Постанови Національної Академії наук № 241 від 11.07.2018}
