Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 вересня 2019 року

у справі № 450/328/15Ц

Цивільна юрисдикція

Щодо передання права на обов’язкову частку у спадщині в порядку спадкування (спадкова трансмісія)

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус, у якому просив встановити факт належності спадкового майна на праві власності у розмірі обов'язкової частки за померлою ОСОБА_4 після смерті її доньки ОСОБА_5 на все спадкове майно; визнати за ним право власності в порядку спадкування на частину спадкового майна, яке належало його матері ОСОБА_4.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за життя сестра позивача ОСОБА_5 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_2, при цьому поклала на неї обов’язок надати її матері ОСОБА_4 право довічного користування цим майном. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 спадщину в установленому законом порядку не прийняла, оскільки до спливу шестимісячного строку на її прийняття померла. Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 до нотаріальної контори, проте у зв`язку з отриманням свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_2 у видачі йому свідоцтва відмовлено. Посилаючись на те, що його мати ОСОБА_4, як спадкоємець з обов'язковою часткою, прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5, він (ОСОБА_1) має право на частину її спадкового майна.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що право на обов'язкову частку не залежить від згоди інших спадкодавців, волі спадкодавця та не пов`язане із спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов'язкову частку. Право на обов'язкову частку має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії.

Правова позиція Верховного Суду: сутність права на обов'язкову частку визначена у ст. 1241 ЦК України: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо об'єктом спадкування виступає нерухоме майно, то відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежував поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

До складу спадкової маси включається не обов`язкова частка як така, а конкретне майно, право власності на яке належало спадкодавцю відповідно до розміру цієї частки.

При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховується увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Отже, слід розмежовувати поняття «обов`язкова частка» і «майно, що входить до складу спадщини». Обов`язкова частка не входить до складу спадщини, спадкуванню підлягає саме майно.

Ч. 1 ст. 1276 ЦК України визначає сутність спадкової трансмісії, а саме: якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

За спадковою трансмісією перехід права на спадкування здійснюється не за правом черговості, а за правом закликання до спадщини правонаступника померлого спадкоємця.

Згідно із ч. 1 ст. 1276 ЦК України перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією не застосовуються щодо обов'язкової частки у спадщині.

Право на обов'язкову частку у спадщині має особистий характер у тому розумінні, що цим правом наділяється виключно певне вичерпне коло спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у задоволенні їх майнових інтересів (ст. 1241 ЦК України). Зокрема відповідним правом наділені особи, які в силу свого фізичного стану об`єктивно позбавлені здатності рівної, поруч з іншими особами, реалізації своїх прав, що вимагає додаткового їх захисту з боку держави. Тому право на обов'язкову частку прямо виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право.

Висновки: спадщина у вигляді нерухомого майна, яка відкрилась на користь спадкоємця із обов'язковою часткою, не переходить до нього автоматично. Нерухоме майно, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не може бути включено до спадкової маси, оскільки відповідна державна реєстрація не проведена.

Разом із тим, якщо спадкоємець, що мав право на обов'язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого ввійшла прийнята обов'язкова частка. У такому випадку буде мати місце не перехід права на обов'язкову частку до спадкоємців, а прийняття спадщини у загальному порядку.

Ключові слова: процесуальне правонаступництво, спадкоємці за законом, оформлення права на спадщину, успадкування нерухомості, спільна часткова власність, права спадкоємця