Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 грудня 2019 року
у справі № 664/425/16-к[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо особливостей застосування ст. 68 КК України
Фабула справи: за вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Мотивація касаційної скарги: прокурор просить змінити на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення, зменшити засудженому розмір покарання до 10 років позбавлення волі. Суть доводів сторони обвинувачення зводиться до того, що місцевий суд не дотримався приписів ч. 3 ст. 68 КК, з урахуванням яких максимальний строк позбавлення волі за злочин, вчинений ОСОБА_1 , не може перевищувати 10 років, а суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 65 КК передбачено, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 було визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК (вчинення закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб).
Отже, при виборі розміру покарання ОСОБА_1 суд мав вирішити питання щодо співвідношення норм Загальної та Особливої частин КК, зокрема ст. 68 і ч. 2 ст. 115 цього Кодексу.
Згідно з санкцією ч. 2 ст. 115 КК найбільш суворим видом покарання за вчинення злочинів, передбачених у диспозиції цієї статті, є покарання у виді довічного позбавлення волі. Це покарання є безстроковим, тобто не має строкового виміру.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 68 КК за вчинення готування до злочину та замаху на нього довічне позбавлення волі не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-439, ч. 1 ст. 442 та ст. 443 цього Кодексу.
Водночас ч. 3 ст. 68 КК передбачено, що за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу положень згаданих частин ст. 68 КК, закон зобов'язує суд або знизити розмір (ч. 3), або забороняє застосувати (ч. 4), але виключно лише один і лише найбільш суворий вид основного покарання з числа тих, що передбачені у відповідній санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК. Із цього випливає, що за одним кримінальним провадженням стосовно одного і того ж самого діяння і щодо однієї і тієї самої особи, яка вчинила це діяння, вказані положення не можуть бути застосовані двічі - і до найбільш суворого, і до менш суворого покарання, які альтернативно передбачені у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК.
Висновки: виключення законодавцем можливості призначення покарання у виді довічного позбавлення волі за незакінчений злочин (ч. 4 ст. 68 КК) є окремою особливою формою (способом) пом`якшення покарання за окремі види незакінченого злочину, яка застосовується окремо від інших способів пом`якшення покарання, та не виключає можливості застосування іншого менш суворого виду покарання, що в них міститься. За таких обставин при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч. 4 ст. 68 КК, а не ч. 3 цієї статті. При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих.
Ключові слова: строк відбування покарання, закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, тяжке тілесне ушкодження, удар ножем