Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 листопада 2019 року
у справі № 50/790-43/173
Господарська юрисдикція
Щодо порядку дострокового припинення повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство при оскарженні його дій (бездіяльності)
Фабула справи: господарським судом здійснюється провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд", боржник, порушеній ухвалою суду за заявою ТОВ "Уліс Сістемс" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Планета-Буд".
Провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Планета-Буд" здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором у справі арбітражного керуючого.
Господарським судом скарги кредиторів на дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого залишено без задоволення; задоволено заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого про дострокове припинення його повноважень; достроково припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого; призначено ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" арбітражного керуючого іншу особу.
Апеляційним господарським судом ухвалу господарського суду залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарг кредиторів на дії ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" з огляду на встановлені господарським судом обставини повноти вжитих ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Мотивація касаційної скарги: АТ "Сбербанк" зазначає, що судом першої інстанції та апеляційним судами не було перевірено дійсності понесених арбітражним керуючим витрат в ліквідаційній процедурі ЗАТ "Планета-Буд", які були заявлені ним до стягнення з кредиторів боржника без їх обґрунтування належними доказами. АТ "Сбербанк" вказує, що арбітражний керуючий, будучи завантаженим роботою арбітражного керуючого в інших справах про банкрутство, впродовж значного періоду часу з моменту його призначення ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" ухвалою суду, не вчиняв належних заходів з ліквідації боржника, однак, нараховував собі грошову винагороду арбітражного керуючого.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 1 ст. 41 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 98 вищевказаного Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується всіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень (п. 7 ч. 1 цієї статті).
Відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою.
Аналіз приписів ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 98 та ч. 3 ст. 114 Закону про банкрутство дозволяє дійти висновку, що ліквідатор як фізична особа-суб'єкт незалежної професійної діяльності, яка відповідно до судового рішення організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, має право подати до господарського суду, який його призначив на виконання обов`язків у справу про банкрутство, заяву про дострокове припинення повноважень. Задоволення такої заяви господарським судом є підставою для звільнення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора та призначення у справі про банкрутство ліквідатором кандидатури іншого арбітражного керуючого.
Висновки: реалізація арбітражним керуючим права на дострокове припинення його повноважень у справі про банкрутство не може бути поставлена в залежність від обставин оскарження його дій (бездіяльності) учасниками справи про банкрутство. Водночас, подання арбітражним керуючим заяви про його звільнення від виконання повноважень у справі про банкрутство не звільняє господарський суд від обов'язку розглянути скаргу (скарги) учасників справи на дії (бездіяльність) такого арбітражного керуючого в період виконання ним повноважень розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) та надати вимогам скаржника (скаржників) належну правову оцінку. Обставини, встановлені господарським судом при розгляді скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, мають преюдиційне значення при вирішенні судом питання про затвердження грошової винагороди звільненого арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень арбітражного керуючого у відповідній судовій процедурі банкрутства, при розгляді спору про стягнення шкоди, завданої діями арбітражного керуючого (ліквідатора) боржнику.
Ключові слова: процедура банкрутства, оскарження дій ліквідатора, правові наслідки оскарження дій арбітражного керуючого, повноваження ліквідатора, повноваження арбітражного керуючого, порядок усунення арбітражного керуючого, підстави припинення повноважень арбітражного керуючого, повноваження суду у справі про банкрутство