Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 листопада 2019 року
у справі № 607/6153/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності подання декількох окремих клопотань однією заявою
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету міської ради, Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології міської ради за участі третьої особи - обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просив скасувати окремий абзац рішення виконавчого комітету міської ради та скасувати наказ Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології міської ради.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через невідповідність вимогам щодо форми та змісту. Пізніше апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику через неусунення недоліків.
ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді. Ухвалою апеляційного адміністративного суду заяву про відвід судді повернуто заявнику без розгляду.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на те, що недоліки апеляційної скарги було усунуто в заяві про відвід, в якій наведено 52 сторінки обґрунтувань доводів апеляційної скарги та 3 сторінки доводів щодо відводу судді. Позивач вважає, що форма усунення недоліків у вигляді поданої ним заяви не заборонена процесуальним законодавством, і апеляційний адміністративний суд допустив грубе порушення норм процесуального права, повернувши апеляційну скаргу без розгляду через неприйняття заяви позивача.
Правова позиція Верховного Суду: зі змісту положень ч. 1 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України вбачається, що невиконання вимог ст. 296 КАС України, зокрема щодо обґрунтування вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права є підставою для постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання особі, яка подає апеляційну скаргу, усунути вказані недоліки. Така ухвала повинна містити інформацію щодо недоліків апеляційної скарги, способу їх усунення і встановлювати строк, достатній для вчинення відповідних процесуальних дій, який може бути продовжено у відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України.
Зі змісту вказаних норм слідує, що апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, вказав, що зі змісту поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги не вбачається у чому конкретно полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не зазначено підстав апеляційного оскарження та, відповідно, деталізації в аспекті порушення чи неправильного застосування відповідних правових норм.
В подальшому ОСОБА_1 надав суду заяву, яка містила обґрунтування доводів апеляційної скарги, а також містила доводи щодо відводу судді.
Апеляційний адміністративний суд вважав, що позивач не усунув недоліки апеляційної скарги, оскільки не надав обґрунтованої апеляційної скарги, як визначено в ухвалі про залишення без руху.
Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційна скарга, подана позивачем, містить велику кількість посилань на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що не було враховано апеляційним адміністративним судом.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції про усунення недоліків позивач надав заяву, яка містила додаткове обґрунтування доводів апеляційної скарги та містила доводи щодо відводу судді.
Висновки: у розумінні процесуального законодавства, позивач мав подати двома окремими заявами заяву про усунення недоліків (або нову апеляційну скаргу як встановлено в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху) та заяву про відвід судді.
Водночас, жодною нормою чинного законодавства не заборонено в одній заяві викладати декілька окремих клопотань.
Неприйняття до розгляду та дослідження судом апеляційної інстанції відповідної заяви є надмірним формалізмом та непропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою.
Ключові слова: виправлення недоліків, підстави для повернення заяви, право на апеляційне оскарження, способи реалізації прав позивача, належне виправлення недоліків апеляційної скарги