Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 листопада 2019 року
у справі № 203/304/17
Цивільна юрисдикція
Щодо початку перебігу позовної давності у спорах про поділ спільного майна подружжя
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він із ОСОБА_2 перебував у шлюбі. За час шлюбу сторони придбали 18/100 часток будинку. Наразі виникла необхідність у поділі спільного майна, оскільки відповідач заперечує його право на це майно.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - зазначає, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано положення ч. 2 ст. 72 СК України, ч. 4 ст. 267 ЦК України. Зокрема, скаржник зазначає, що про порушення свого права йому стало відомо лише 29 січня 2014 року, коли відповідач повідомила йому, що повністю позбавляє його доступу до їхнього житлового будинку. У той же день позивачем було подано до суду позов про поділ майна подружжя, який у подальшому було повернуто позивачу, оскільки він не усунув недоліки позовної заяви. Позивач не усував недоліки у своєму позові, який було подано до суду у січні 2014 року, у зв`язку із тим що ОСОБА_2 змінила своє рішення і була досягнута домовленість про те, що позивач може спокійно користуватися домоволодінням, і воно залишиться у спільній власності назавжди. Свідки підтвердили, що вони бачили позивача у спірному будинку у 2014, 2015, 2016 роках, що підтверджує той факт, що він мав можливість ним вільно користуватися.
Правова позиція Верховного Суду: згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У ч. 2 ст. 72 СК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Висновки: початком перебігу позовної давності у спорах про поділ спільного майна подружжя є день, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.
Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15).
Ключові слова: наслідки спливу позовної давності, дотримання строків у цивільному праві, спільна сумісна власність подружжя, початок перебігу строку звернення до суду