Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 жовтня 2019 року

у справі № 2-1230/11

Цивільна юрисдикція

Щодо врахування майнового стану боржника та наявності на утриманні дітей при вирішенні питання про розстрочку виконання судового рішення

Фабула справи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду заяву про відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення районного суду, яким стягнуто заборгованість, на 48 рівних платежів.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказали, що рішенням районного суду із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» стягнуто 568 781,95 грн заборгованості та в солідарному порядку з них обох стягнуто 21 820 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки. При цьому, враховуючи, що заявники мають на утриманні трьох дітей, один з яких навчається в університеті за контрактом, розмір заробітної плати ОСОБА_2, яка є державним службовцем, зазначили, що вони не мають можливості одноразово сплатити суму заборгованості.

Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні заяви відмовлено. Суд першої інстанції виходив із того, що заявниками не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що утруднюють виконання рішення районного суду.

Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого ними порядку його виконання. Крім того, боржниками не доведено, що в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення вони зможуть добровільно виконати судове рішення в зазначений ними період.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилаються на те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 373 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Висновки: незадовільний майновий стан, наявність на утриманні дітей не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, ОСОБА_1 повинен був враховувати розмір своєї заробітної плати чи інших доходів та усвідомлювати, що на час дії кредитного договору він несе зобов'язання щодо утримання дітей.

Ключові слова: підстави для розстрочки виконання судового рішення, сплата заборгованості частинами, виконання судового рішення частинами, врахування розміру доходів при розстрочці виконання рішення суду