Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 квітня 2018 року
у справі № 524/3242/15-ц[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо посилання на Умови та Правила надання банківських послуг як складову укладених між сторонами договорів
Фабула справи: ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - ОСОБА_5, про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, 3% річних та інфляційних втрат.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 є держателем банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк», на якій знаходились належні йому грошові кошти в сумі 150 039,22 грн.
Його карта була заблокована відповідачем, у зв’язку з чим він позбавлений можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами, а блокування банківської картки спричинило йому нервовий стрес та душевні страждання, у зв’язку з чим йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в 25 000 грн.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Розірвано договір на обслуговування карткового рахунку, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк». В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4 вказує, що згідно ст. 1069 ЦК України у разі відсутності на розрахунковому рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 достатніх грошових коштів для здійснення операції повернення, банк мав збільшити на 149 000 грн його дебетовий рахунок, а не списувати з нього такі кошти.
Правова позиція Верховного Суду: п. 2.1.1.4.1 Умов і правил банківських послуг встановлено, що банк має право призупинити дію картки, а також відмовити у продовженні строку дії картки в разі здійснення операції, що суперечить інтересам банку, з використанням картки.
Згідно п. 2.1.1.4.2 вказаних вище Умов, клієнт дає свою згоду, що банк може блокувати можливість використання картки при здійсненні ризикових операцій, а так само на підставі внутрішніх процедур банку та операційних правил міжнародних платіжних систем.
У п. 2.1.1.5.8 зазначених Умов передбачено, що у випадку помилкового зарахування грошових коштів на картрахунок держатель зобов’язаний повернути ці кошти і доручає банку здійснити їх повернення шляхом списання з відповідного картрахунку.
Висновки: повернення грошових коштів на рахунок позивача було здійснено із загального банківського транзитного рахунка по розрахунках Еквайрингу згідно стандартної процедури розрахунків, а умовами укладених між сторонами договорів не передбачено обов’язок розрахунку власними коштами банку, тому обґрунтовано здійснив списання належних банку коштів, що передбачено Умовами і правилами банківських послуг.
Ключові слова: банківський рахунок, повернення грошових коштів
