Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 серпня 2019 року
у справі № 917/1489/18
Господарська юрисдикція
Щодо права замовника відмовитися в односторонньому порядку від договору
Фабула справи: ТОВ "Добродія Трейд" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Креатив-Агромаш" про стягнення 1 549 600,00 грн попередньої оплати та 387 400,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт.
ТОВ "Креатив-Агромаш" подало до суду зустрічний позов до ТОВ "Добродія Трейд" про стягнення 387 400,00 грн боргу за фактично виконані роботи за договором на виконання робіт.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено, з огляду на недоведеність обґрунтованості позовних вимог.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволено зустрічний позов. Приймаючи рішення, апеляційний суд дійшов висновків про наявність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки встановлено, що роботи були завершені виконавцем, а жодних претензій щодо їх обсягу або якості у позивача не було. ТОВ "Добродія Трейд" не доведено обставин невиконання або неналежного виконання зобов`язань ТОВ "Креатив-Агромаш" за договором. Встановлені обставини отримання позивачем як замовником актів виконаних робіт, непідписання їх у встановлений п. 3.3 договору строк та відсутність обґрунтованих заперечень щодо підписання актів.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Добродія Трейд" зазначає про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів своєчасного та повного виконання ТОВ "Креатив-Агромаш" договірних зобов`язань. Посилається на реалізоване ним право замовника відмовитись від договору підряду за наявності порушення відповідачем строків виконання робіт та поставки обладнання.
Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на умови укладеного між сторонами правочину суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що останній містить в собі елементи договору поставки (в частині поставки обладнання) та елементи договору підряду (в частині виконання робіт).
За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідно до ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Необхідно зазначити, що за приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно з ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, ч. 1 ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст.882 ЦК України).
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Отже, замовник, який в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.
Враховуючи умови розділу 3 договору, замовник мав повернути виконавцю або підписані акти виконаних робіт або відмовитись від їх підписання з обґрунтуванням причини відмови. Якщо протягом 30 днів з дня отримання актів виконаних робіт замовник не повернув підписані акти виконаних робіт виконавцю або не відмовився від їх підписання з обґрунтуванням причини відмови, акти виконаних робіт вважаються як підписані, а роботи як прийняті у повному обсязі.
Проте замовник отримані акти не підписав, своїх заперечень щодо обсягів робіт та кількості поставленого обладнання, відображених в цих актах, не висловив.
За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно зазначив, що замовник в порушення вимог ст.ст.853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані виконавцем за договором.
Згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4 ст.849 цього Кодексу). На час направлення замовником претензії, яка містила повідомлення про відмову від договору, судами встановлено, що роботи за договором №23/4-2018 були завершені виконавцем, а жодних претензій щодо їх обсягу або якості не заявлено.
Висновки: замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і це право не може бути обмежено. Проте відмова замовника від договору підряду, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена до моменту завершення виконання підрядником робіт та з зазначенням відповідних правових підстав.
Ключові слова: договірні відносини, припинення договору, неналежне виконання договору
