Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 червня 2019 року
у справі № 645/212/18
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про відновлення права особи на отримання субсидій на оплату комунальних послуг
Фабула справи: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) , у якому просив зобов`язати УПСЗН продовжити надання йому державних субсидій на оплату комунальних послуг, відшкодувати майнову та моральну шкоду.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вважає, що апеляційний суд мав вирішити питання юрисдикційності спору під час відкриття апеляційного провадження, а не призначати справу до розгляду.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У позовній заяві ОСОБА_2 заявив дві вимоги: вирішити публічно-правовий спір (зобов`язати УПСЗН продовжити йому надання державних субсидій) та відшкодувати майнову і моральну шкоду.
Вимога про відшкодування майнової та моральної шкоди, на думку позивача, пов`язана з неправомірними діями УПСЗН, тому шкода фактично становить витрачені позивачем грошові кошти на медичну та правову допомогу за оформлення скарг та звернень, консультації лікарів, придбання ліків, ремонт милиць та взуття, відновлення фізичного стану після вимушених поїздок.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 подав позов з метою відновлення його права на отримання субсидій на сплату комунальних послуг
Разом з тим відповідно до п. 1 Типового положення про управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ, УПСЗН є місцевим органом державної виконавчої влади, що утворюється відповідно головою районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації і підпорядковується голові цієї адміністрації та Міністерству соціального захисту АРК, управлінню соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.
Висновки: предметом спору є зобов'язання відповідача, який діє як суб`єкт владних повноважень, вчинити дії з продовження надання позивачу субсидій, які призначаються у встановленому законом порядку. Відповідачем у справі є орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Ключові слова: адміністративне судочинство, підсудність справи, критерії розмежування юрисдикції