Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 28 травня 2019 року

у справі № 922/3522/17

Господарська юрисдикція

Щодо визнання недійсним договору факторингу, укладеного з метою створення штучної заборгованості підприємства

Фабула справи: постановою господарського суду КП "Старе кафе" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В установлений законом строк до суду звернулись з заявами з грошовими вимогами до боржника ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал".

Ухвалою господарського суду визнано вимоги ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал".

АТ "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду із заявою у межах справи про банкрутство КП "Старе кафе", в якій просило суд визнати недійсним з моменту вчинення договіри поруки між ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та КП "Старе кафе". Вказана заява обґрунтована тим, що уклавши договори поруки боржник не тільки не отримав ніякого прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, набув зобов`язання сплатити заборгованість за третіх осіб у розмірі, що перевищує його активи. Як вказує заявник, оспорювані договори були укладені з метою штучного збільшення кредиторської заборгованості ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", що надає йому переваги у комітеті кредиторів.

Ухвалою господарського суду в задоволенні заяви АТ "Укрсоцбанк" про визнання договорів поруки недійсними відмовлено. Постановою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" задоволено.

Мотивація касаційної скарги: АТ "Укрсоцбанк" вказує на те, що договори поруки укладались кредитором і боржником для створення штучної заборгованості боржника перед ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", для уникнення боржником виконання зобов`язання перед АТ "Укрсоцбанк" шляхом введення процедури банкрутства.

Правова позиція Верховного Суду: судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник за півроку до прийняття рішення про припинення діяльності поручився перед ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" (єдиним конкурсним кредитором) за належне виконання громадянином ОСОБА_1 зобов`язання за кредитними договорами на суму більше 6 млн. грн., яке вже з 2014 ним не виконувалось, при цьому, вже з червня 2015 на виконанні перебував наказ у справі про стягнення з КП "Старе кафе" на користь АТ "Укрсоцбанк" 12 692 517, 18 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатор не виявив у боржника інших майнових активів, окрім нерухомого майна, що перебуває в іпотеці у АТ "Укрсоцбанк" і станом на липень 2017 боржник не мав активів для погашення навіть своєї заборгованості перед апелянтом.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє.

Висновки: згідно зі ст. 203 ЦК України однією із вимог, дотримання якої є необхідним для дійсності правочину, - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А недотримання цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним в силу ст. 215 ЦК України. Ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оспорювані договори поруки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, а були укладені для створення штучної заборгованості боржника перед ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" для уникнення боржником виконання зобов`язання перед АТ "Укрсоцбанк" шляхом введення процедури банкрутства і подальшого отримання ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" контролю над процедурою банкрутства КП "Старе кафе".

Ключові слова: удаваний правочин, відступлення права грошової вимоги, фінансові активи