Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 травня 2019 року
у справі № 220/298/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо правомірності проведення огляду без ухвали слідчого судді
Фабула справи: ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і виправдано.
У результаті розгляду кримінального провадження суд першої інстанції з урахуванням сукупності досліджених у судовому засіданні доказів дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та доказах (належних, допустимих, прямих чи непрямих), зібраних під час досудового і судового слідства, а тому виправдав ОСОБА_1 на підставі, передбаченій п . 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується останній.
Апеляційний суд ухвалою залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про недопустимість як доказів протоколу огляду місця події (службового кабінету ОСОБА_1) та протоколу огляду автомобіля з огляду на відсутність у матеріалах кримінального провадження відповідних ухвал слідчого судді на проведення вказаних слідчих дій.
Правова позиція Верховного Суду: з матеріалів кримінального провадження вбачається, що було проведено огляд іншого володіння особи - автомобіля, належного ОСОБА_35 , в ході якого було виявлено та вилучено гроші.
Визнаючи вказаний протокол огляду недопустимим доказом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, місцевий суд послався на те, що огляд автомобіля ОСОБА_35 було проведено без попередньої ухвали слідчого судді, а також без постановлення її надалі згідно з ч. 3 ст. 233 КПК України.
Однак з таким висновком колегія суддів касаційного суду погодитися не може з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
За ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, перед проведенням огляду транспортного засобу ОСОБА_35 надав на нього добровільну згоду.
Наведені обставини не ставлять під сумнів добровільність наданої згоди, оскільки були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність висловлювати ОСОБА_35 свою справжню думку.
Висновки: огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
Ключові слова: слідчі дії, вимоги до проведення слідчих дій, допустимість доказів, підстави правомірного проникнення до житла
