Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 червня 2019 року

у справі № 680/195/17

Цивільна юрисдикція

Щодо спростування недостовірної інформації, зазначеної у скарзі до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, що викладена ним у скарзі про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, що була подана до КДКА, а саме про те, що ОСОБА_1 підготував позовну заяву у справі та в порушення пункту 5.1 договору відмовився представляти його інтереси, надавав йому консультації, під час яких отримав інформацію, яку використав при наданні правової допомоги ПАТ «Новоушицьке АТП 16843», готував скаргу на дії державного виконавця та перешкоджав виконанню судового рішення про стягнення коштів на його користь шляхом подачі відповідної заяви до КДКА.

Рішенням районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що звернення ОСОБА_2 до КДКА, як органу, уповноваженого згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вирішувати питання дисциплінарної відповідальності адвокатів, не є поширенням недостовірної інформації, оскільки здійснювалось відповідачем в порядку, визначеному нормами чинного законодавства для оскарження дій позивача.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що у зверненні були вказані завідомо неправдиві відомості, а тому потрібно спростувати недостовірну інформацію.

Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У ч. 1 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Тлумачення ст. 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Оскільки звернення ОСОБА_2 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) свідчить про реалізацію особою права, передбаченого передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та не є поширенням недостовірної інформації, суди зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки: у разі, якщо особа звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, та в якій міститься та чи інша інформація, проте яка в ході перевірки не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою права, передбаченого ч.1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не поширення недостовірної інформації.

Ключові слова: договір про надання правової допомоги, оскарження дій адвоката, адвокатські консультації, органи адвокатського самоврядування