Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 квітня 2019 року
у справі № 806/2143/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності одночасного накладення штрафу за рішенням суду та постановою Управління Держпраці
Фабула справи: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Держпраці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати неправомірними та скасувати акт інспекційного відвідування та постанову про накладення штрафу.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Суди прийшли до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Також суд зазначив, що підстави для скасування акта інспекційного відвідування відсутні, оскільки такий не породжує будь-яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, тому у цій частині підстави для задоволення позову відсутні.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вважала, що суди попередніх інстанцій здійснили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме порушення, а оскільки Позивача вже було притягнено до відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП за те саме порушення, то це виключає притягнення її до відповідальності за абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 2 ст. 265 КЗпП України і ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 3 ст. 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Висновки: суд дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП України так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.
За допуск фізичних осіб до роботи без оформлення трудового договору підприємця ОСОБА_2 уже притягнуто до адміністративної відповідальності постановою суду, що набрала законної сили. Застосовано стягнення у вигляді штрафу.
Накладення на ОСОБА_2 штрафу за те саме правопорушення також постановою Управління Держпраці є притягненням до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням ст. 61 Конституції України.
Ключові слова: порушення законодавства про працю, робота без оформлення трудового договору, застосування фінансових санкцій до роботодавців, подвійне притягнення до відповідальності
