Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 січня 2026 року
у справі № 335/5886/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо порушення права обвинуваченого на колегіальний розгляд кримінального провадження
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засудив ОСОБА_8 за:
- ч. 2 ст. 383 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 3 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОЦІНКА СУДУ
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені у ст. 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення та(або) виду суб`єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів і трьох присяжних.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
За приписами ч. 4 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Тобто, залежно від волевиявлення обвинуваченого у справах цієї категорії може застосовуватись одна з двох альтернативних судових процедур: загальний порядок судового розгляду суддею одноособово та колегією у складі трьох професійних суддів, що покликано сприяти дотриманню балансу між економією процесуальних засобів і гарантіями дотримання прав особи у кримінальному судочинстві.
Можливість вибору між одноособовим та колегіальним складом розгляду кримінального провадження передбачає обов`язок держави в особі її уповноважених органів та службових осіб забезпечити свободу цього вибору та його практичну реалізацію. Розгляд кримінального провадження судом першої інстанції колегіально у складі трьох суддів покликаний забезпечити додаткові гарантії особам, обвинуваченим у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Крім того, інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження стосовно нього колегіальним складом суду ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Право на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є додатковою гарантією неупередженого та справедливого судового розгляду та невід'ємною складовою права обвинуваченої особи на захист.
Недотримання зазначених вимог закону є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки може перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
ВИСНОВКИ: під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не виконав імперативної вимоги, визначеної в ч. 4 ст. 315 КПК, та не роз'яснює обвинуваченому його право на розгляд провадження колегіальним складом суду.
Більше того, право на колегіальний розгляд кримінального провадження не було роз`яснено обвинуваченому аж до завершення судового розгляду та ухвалення обвинувального вироку.
Відтак колегія суддів касаційного суду вважає, що суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації обвинуваченим права на захист під час судового розгляду. Ці обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, на що належним чином не відреагував і суд апеляційної інстанції.
Зазначене кримінальне провадження в порушення вищезазначених норм КПК фактично не було розглянуто судом, встановленим законом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підготовче провадження, порушення вимог КПК, законний склад суду, процедура судового розгляду
