open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 920/342/17
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 березня 2019 року

у справі № 920/342/17

Господарська юрисдикція

Щодо повернення зустрічного позову у зв’язку з пропуском процесуального строку

Фабула справи: ФОП (далі - позивач) звернулась з позовом до ТОВ "Шалигинське" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафу.

Відповідач звернувся до суду першої інстанції з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу та додаткової угоди до нього.

Ухвалою господарського суду зокрема зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу без розгляду на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України з підстав її подання поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії, а саме строку, визначеного в ухвалі суду.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано в частині повернення зустрічної позовної заяви відповідача, матеріали справ направлені до суду першої інстанції для прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

Суд апеляційної інстанції констатував порушення місцевим господарським судом приписів п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України, оскільки, розпочавши розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, суд в ухвалі не зазначив конкретний строк для подання відзиву на позов, а відтак не визначив і строк для подання відповідачем зустрічного позову. Отже, відповідач не порушив жодного встановленого судом строку, а тому мав право пред'явити зустрічний позов.

Мотивація касаційної скарги: ФОП зазначає, що відповідно до вимог глави 1 розділу III ГПК України як відзив, так і зустрічний позов є різновидами заяв по суті справи, а отже є заявами. З огляду на це вимога суду першої інстанції в ухвалі охоплює обов'язок подання сторонами у встановлений судом процесуальний строк усіх без винятку заяв, перелік яких наведено у вказаному розділі ГПК України, у тому числі і відзиву на позов, строк для подання якого є тотожним зі строком для подання зустрічного позову.

Правова позиція Верховного Суду: ч.2 ст.176 ГПК України містить процесуальні вимоги до змісту ухвали суду про відкриття провадження у справі, одним з обов'язкових реквізитів якої є встановлення судом строку для подання відповідачем відзиву на позов (п.8 ч.2 вказаної статті).

У п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду від 11.01.2018 судом був встановлений строк до 12.02.2018 для подання сторонами, зокрема заяв, без конкретного визначення переліку таких заяв.

У той же час главою 1 розділу III ГПК України, яка має загальну назву "Письмові заяви учасників справи", виокремлено два види заяв учасників справи: (1) заяви по суті справи, (2) заяви з процесуальних питань. Одночасно ст. 161 ГПК України містить вичерпний перелік заяв по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Аналіз змісту глави 1 розділу III ГПК України дає підстави для висновку про те, що вжитий судом першої інстанції в ухвалі від 11.01.2018 термін "заяви" є загальним та включає в себе в тому числі і такий різновид заяви сторони, як відзив на позов, який відповідач мав право подати у строк до 12.02.2018.

Судами встановлено, що право подання до суду відзиву на позов було реалізовано відповідачем 09.02.2018. Отже, вчинення відповідачем відповідної процесуальної дії в межах встановленого судом в ухвалі від 11.01.2018 процесуального строку свідчить про те, що відповідна вимога суду була сприйнята відповідачем саме як така, що стосується у тому числі і строку для подання відзиву.

З огляду на вищенаведене право на подання зустрічної позовної заяви відповідачем було втрачено зі спливом строку, встановленого в ухвалі від 11.01.2018, а тому висновки суду апеляційної інстанції в п. 7 Постанови є помилковими та не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства.

Верховний Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення від 26.07.2007 у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29; від 08.12.2016 у справі "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33).

Висновки: скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про повернення зустрічного позову лише з посиланням на неточність формулювання резолютивної частини ухвали внаслідок зазначення загального терміну "заяви" без виокремлення "відзиву на позов" розцінюється Верховним Судом як прояв надмірного формалізму, який суперечить передбаченому ч.1 ст.і 2 та ч.3 ст.236 ГПК України завданню господарського судочинства, а саме принципам справедливості та верховенства права.

Ключові слова: відзив на позов, зустрічний позов, пропуск строку для подання зустрічного позову

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: