Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 грудня 2024 року
у справі № 757/38626/17-к[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови притягнення до кримінальної відповідальності за порушення заборони надання неправомірної вигоди службовій особі
ФАБУЛА СПРАВИ
Оскарженим вироком ОСОБА_8 засуджено за частиною 3 статті 369 КК до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна за пропозицію службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду та надання такої вигоди.
Після нового апеляційного розгляду оскарженою ухвалою апеляційна інстанція залишила вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 2 «Активний підкуп національних посадових осіб» Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, мають бути криміналізовані обіцянка, пропозиція або надання будь-якою особою неправомірної вигоди посадовцю за те, що він або вона діятиме або утримається від дій при виконанні її функцій. Відповідно до Пояснювальної доповіді до Конвенції, «розробники проекту Конвенції вважали, що вирішальним елементом злочину є не те, чи мала посадова особа будь-які повноваження діяти згідно з проханням хабародавця, а те, чи їй запропонували, дали або пообіцяли хабар, щоб отримати будь що від неї. Хабародавець навіть може не знати, чи мав посадовець необхідні повноваження, оскільки цей елемент не має значення для цілей цього положення».
У той же час зловживання впливом (або «торгівля впливом» в термінах статті 12 згаданої Конвенції про боротьбу з корупцією) передбачає, що за неправомірну вигоду особа пропонує чи обіцяє (погоджується) вплинути на прийняття рішення посадовою особою.
Таким чином, вирішальною відмінністю зловживання впливом є розуміння хабародавцем, що особа, якій він пропонує хабар, неповноважна вчиняти або утриматися від вчинення дій, які є предметом корупційної угоди, але має (або стверджувано має) можливості вплинути на того, в кого є такі повноваження.
У цьому провадженні встановлено, що засуджений шукав контакт з ОСОБА_9 як старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, в межах якого було накладено арешт на судно та вантаж, скасування якого прагнув засуджений. Відповідно до встановлених обставин справи, засуджений не мав чіткого уявлення про характер дій, які будуть вчинені за запропонований ним хабар, і це не мало для нього значення на шляху до досягнення мети.
За таких обставин Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що для засудженого саме ОСОБА_9 був тією особою, яка завдяки займаній посаді мала можливості та процесуальні повноваження вчинити дії необхідні для досягнення бажаного результату.
Отже, за встановлених фактичних обставин кваліфікація дій засудженого за частиною 3 статті 369 КК є правильною.
ВИСНОВКИ: кримінальна відповідальність за порушення заборони надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, у зв`язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, і переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає така особа.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові злочини, пропозиція неправомірної вигоди, спрямованість умислу винного