Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 січня 2025 року
у справі № 334/1184/24
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості обмеження дієздатності осіб, які страждають на психічні розлади, за період до постановлення судового рішення
Фабула справи: ОСОБА_1, в інтересах якого діє піклувальник ОСОБА_2, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування, Управління соціальної підтримки населення, звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту, а саме просив визнати ОСОБА_1 обмежено дієздатним з дитинства з 2002 року.
Вказує, що зважаючи на те, що оглядом МСЕК встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, є підстави для визнання його обмежено дієздатним з дитинства. У зв`язку з цим йому можуть виплатити державну соціальну допомогу за минулий час.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні заяви відмовив.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 як його піклувальник, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
ОСОБА_2 помилково ототожнює факт першого діагностування у ОСОБА_1 ознак психічного розладу з моментом набуття статусу недієздатної / обмежено дієздатної особи. Суд, вирішуючи питання про обмеження дієздатності особи, встановлює не сам факт наявності чи відсутності психічного розладу особи (незалежно від встановлення / не встановлення групи інвалідності), а те, чи такий розлад істотно впливає на здатність цієї особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на час вирішення справи про обмеження дієздатності такої особи у суді.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 викладено правовий висновок, що за змістом ч. 1 ст.39 ЦК України суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною.
Положення ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено право суду обмежити цивільну дієздатність фізичної особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 ЦК України у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності.
Згідно із ч. 3 ст. 300 ЦПК України скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї, органу опіки та піклування або її адвоката.
Висновки: у законодавстві України не передбачено для осіб, які страждають на психічні розлади, можливості обмеження їх дієздатності за минулий період, більше того, законодавство забезпечує особам, чия дієздатність обмежена, гарантії для поновлення дієздатності, зокрема шляхом перегляду рішень, якими вона обмежена, а також передбачає право осіб на безпосереднє звернення до суду про скасування рішень, якими обмежено їх дієздатність.
Тому датою, з якої суд обмежив дієздатність заявника, є дата набрання законної сили рішенням суду про це, а не дата встановлення інвалідності чи встановлення першого лікарського діагнозу про порушення його здоров`я.
Ключові слова: межі цивільної дієздатності, наслідки обмеження дієздатності, наслідки психічних розладів, темпоральна дія судового рішення
