Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2024 року
у справі № 910/15043/21
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності у податкового органу повноважень на подання заяви з кредиторськими вимогами стосовно заборгованості з орендної плати за землю
ФАБУЛА СПРАВИ
У справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" Головне управління ДПС звернулось із заявою про грошові вимоги в сумі 67 466,07 грн. Заява обґрунтована тим, що боржник має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб.
Ухвалою господарського суду, крім іншого, відмовлено Головному управлінню ДПС у визнанні кредитором боржника на суму 67 466,07 грн.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС та прийнято в цій частині нове рішення. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС до боржника в сумі 80886,07 грн, з яких 13420 грн - вимоги першої черги, 67466,07 грн - вимоги третьої черги.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз приписів статті 45 КУзПБ, дає підстави стверджувати, що кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву з вимогами до боржника, самостійно визначає розмір таких вимог та підтверджує їх відповідними документами, при цьому, до обов`язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Законодавцем визначено, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати. При цьому, одночасне стягнення такої плати і як земельного податку і як орендної плати зазначеною нормою закону не передбачено.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та справляння якого здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Положеннями статті 288 ПК України унормовано, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
ВИСНОВКИ: саме між Боржником та міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, у даному випадку податковий орган не є встановленою стороною договору оренди земельної ділянки, а тому податковий орган, за таких умов не має повноважень, на подання заяви з кредиторськими вимогами, як вимоги щодо заборгованості орендної плати за землю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: стягнення орендної плати, орендні платежі, вимоги кредитора