Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 січня 2023 року
у справі № 753/15818/19
Цивільна юрисдикція
Щодо правових наслідків непідписання договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса міського нотаріального округу, третя особа - приватний нотаріус, про визнання недійсними договорів позики та іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: приватні нотаріуси, про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Тобто слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).
Підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.
Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.
Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Тобто як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину. Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час нотаріального посвідчення договору іпотеки) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (частина перша статті 220 ЦК України).
Тобто, правовим наслідком недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору є його нікчемність.
ВИСНОВКИ: враховуючи те, що позивач не підписувала договір іпотеки, а отже при укладенні цього правочину не додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення договору і такий договір є нікчемним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правочини з вадами волі, недійсність правочинів, вимоги до підписання договору, підроблення договору
