Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 грудня 2024 року
у справі № 440/6856/22
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX (щодо критеріїв зменшення судом розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника)
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міської ради, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 162 571 грн 80 коп.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43 569 грн 82 коп з відрахуванням податків і зборів. У решті позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: міська рада зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів ст. 117 КЗпП України в частині застосування обмеження шістьма місяцями суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Правова позиція Верховного Суду: насамперед, судова палата вважає за необхідне звернути увагу на те, що у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц ВП ВС сформулювала висновки щодо застосування ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 3248-IV від 20.12.2005.
У зв`язку з набранням чинності Законом № 2352-IX, яким ст. 117 КЗпП України викладено в новій редакції, з 19.07.2022 ст.117 КЗпП України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV втратила чинність. Отже, судова палата вважає, що розповсюдження висновків ВП ВС, викладених у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на ст. 117 КЗпП України в новій редакцій, яка регулює правовідносини, які виникли/тривають після 19.07.2022 є неможливим.
Також судова палата зауважує, що наведений у постанові ВП ВС підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, був обґрунтований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки ст. 117 КЗпП України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV не обмежувала період, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні.
Загалом аналіз змісту постанови ВП ВС від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дає підстави для висновку, що критерії зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, які викладено у цій постанові, побудовані саме з урахуванням того, що ст. 117 КЗпП України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні. Такі критерії визначено ВП ВС, зокрема, і задля уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника у таких правовідносинах.
Також необхідність такої позиції була зумовлена недосконалістю нормативно-правового регулювання у питанні дотримання принципу співмірності в умовах необмеженості строку, за який такі суми підлягали стягненню.
Водночас із прийняттям Закону № 2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності.
Крім того, з прийняттям указаного закону усунуто і такий чинник, який зумовлював можливість недобросовісної поведінки працівника, як необмеженість строку звернення до суду з позовом про стягнення невиплаченого заробітку, а саме шляхом внесення змін до ст. 233 КЗпП України, якою строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежено трьома місяцями.
Висновки: у зв`язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у спорах про відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та можливості отримання відшкодування середнього заробітку шістьма місяцями, судова палата вважає, що застосовувати висновки ВП ВС, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (щодо критеріїв зменшення судом розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника), на правовідносини, які регулюються ст. 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.
Ключові слова: застосування судової практики, поширення судового прецеденту, сфера дії судового рішення, трудові спори, наслідки зміни законодавства