Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 жовтня 2024 року
у справі № 991/6712/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо недоведеності завданої шкоди як складової злочину, передбаченого ст. 364 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком Вищого антикорупційного суду засуджено:
- ОСОБА_13 - за частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 3 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн;
- ОСОБА_9 - за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 2 роки 6 місяців та штрафом у розмірі 17 000 грн;
- ОСОБА_11 за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 4 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн;
- ОСОБА_12 за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 3 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн.
Суд виправдав ОСОБА_10 за обвинуваченням за частинами 2, 3, 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК у зв`язку із недоведеністю вчинення ним злочину.
Ухвалою апеляційна інстанція скасувала вирок та закрила кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
ОЦІНКА СУДУ
Питання у цій справі зводиться до того, чи спричинена діями осіб, яким було пред'явлено обвинувачення, компанії «Електроважмаш» шкода в значенні статті 364 КК.
Апеляційний суд також дійшов висновку, що комерційна пропозиція висловлена « Електроважмаш » компанії «ВТ» в листі від 01 листопада 2016 року і повторена в листі від 31 січня 2017 року, не може свідчити про реальну ринкову вартість цього обладнання. Ця комерційна пропозиція не була акцептована, і встановлені судами обставини не дають підстав уважати, що компанія «ВТ» була готова купити Обладнання за такою ціною і на умовах 50 % передплати. Більше того, як зазначила апеляційна інстанція, 07 червня 2017 року компанія «ВТ » повідомила «Електроважмаш», що не має можливості сплатити запропоновану ціну і пропонує знизити її до 500 тис. євро.
За таких обставин Суд погоджується із висновком апеляційної інстанції, що неакцептована комерційна пропозиція не може визначати реальну ринкову вартість обладнання, а відповідно, обвинувачення у завданні « Електроважмаш » шкоди в цій частині також не доведено поза розумним сумнівом.
Сторона обвинувачення не згодна з висновком апеляційної інстанції, що у цьому випадку шкода може бути встановлена лише висновком експерта, і послалась у цьому зв`язку на постанову Суду, якою допускається можливість встановлення шкоди у випадку, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань та проведення простих арифметичних розрахунків.[5]
Суд погоджується з тим, що у разі, якщо реальна ринкова вартість Обладнання визначена, то встановлення різниці між нею і вартістю, за яке Обладнання було продано, вимагає лише арифметичних розрахунків.
Однак в цій справі питання полягало не в обрахунку цієї різниці, а у встановленні реальної ринкової вартості Обладнання, що не може бути здійснене без експертних знань. Тому Суд відхиляє цей довід сторони обвинувачення і погоджується з апеляційним судом у цьому питанні.
ВИСНОВКИ: за неможливості визначити реальну ринкову вартість товару експертним шляхом і відсутності інших відомостей, на підставі яких можна визначити таку вартість, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність завданої шкоди як складової злочину, передбаченого статтею 364 КК, є правильним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: службові злочини, оцінка розміру шкоди, принцип забезпечення доведеності вини
