Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 серпня 2024 року
у справі № 732/1060/20
Кримінальна юрисдикція
Щодо відсутності об’єктивної сторони службової недбалості (ст. 367 КК України)
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 367 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту апеляційний суд ухвалою скасував це рішення та закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 367 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, через відсутність у її діях складу злочину.
ОЦІНКА СУДУ
Матеріальною шкодою (збитками) у юридичному розумінні є: наявність надмірно виплачених коштів, наявність безповоротної втрати активів чи наявність недоотриманих належних доходів; наявність факту порушення законодавства посадовими особами суб`єкта господарської діяльності; наявність причинно-наслідкового зв'язку між фактом порушення законодавства, втратою активів та діями (або бездіяльністю) посадових осіб. Сутність збитків як економічного явища полягає в тому, що суб`єкт господарювання зазнає додаткових майнових втрат та (або) не отримує доходи порівняно з витратами і доходами, що здійснюються та отримуються при оптимальному розвитку господарської операції.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачувалась у тому, що перебуваючи на посаді головного бухгалтера ДП, через несумлінне ставлення до службових обов'язків, допустила безпідставні нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення працівників, а також необґрунтовані нарахування на заробітну плату та перерахування ЄСВ, що завдало ДП тяжких наслідків.
Однак, за встановлених судами обох інстанцій обставин, упродовж 2016-2018 років працівникам підприємства відповідно до вимог чинного законодавства надавались відпустки та здійснювались відповідні нарахування, надалі працівників відкликали на роботу (через виробничу необхідність), при цьому бухгалтер, яка відповідає за нарахування виплат, обов'язкового коригування заробітної плати, відповідно до вимог ст. 12 Закону, не робила, що суперечить змісту висунутого ОСОБА_9 обвинувачення, відповідно до якого саме вона допустила безпідставне нарахування та виплату грошової компенсації щорічної відпустки без звільнення працівників (ст. 24 Закону). До того ж, деякі працівники використовували невикористані дні відпустки пізніше протягом певного періоду, які їм повторно не оплачувались.
Після виявлення вказаних порушень фінансової дисципліни, працівниками ДП ці кошти були повністю повернуті.
Окрім того, відповідно до Посадової інструкції головного бухгалтера ДП до основних функціональних обов`язків ОСОБА_9 зокрема віднесено: організація роботи бухгалтерії та підлеглих, облік майна, зобов'язань та господарських операцій, нарахування та перерахування податків і платежів до бюджету (місцевого, державного) тощо. Нарахування працівникам підприємства заробітної плати до її прямих обов'язків не відноситься
ВИСНОВКИ: характер порушень, допущених під час бухгалтерського обліку, який нерозривно пов'язаний із роботою кадрової служби, яка веде облік наказів про відпустки працівників, їх відкликання, відсутність скарг самих працівників про зменшення їм часу відпочинку та добровільне повернення заробітної плати, виплаченої на час відпустки, яку вони фактично не відбули та були відкликані на роботу, а також відсутність реальної матеріальної шкоди у підприємства, свідчать про відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення ст. 367 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність бухгалтера, склад службової недбалості, службові злочини
