Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 серпня 2024 року

у справі № 686/13390/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо відсутності підстав для пом'якшення покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України

ФАБУЛА СПРАВИ

Суд першої інстанції на підставі вироку:

1. визнав ОСОБА_6 винуватим за ч. 3 ст. 286-1 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років;
2. частково задовольнив цивільний позов потерпілих.

Апеляційний суд апеляційні скарги потерпілих задовольнив частково, вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та стягнення моральної шкоди скасував та ухвалив новий вирок, яким:

1. призначив засудженому покарання за ч. 3 ст. 286-1 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 років;
2. частково задовольнив цивільний позов потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в частині стягнення моральної шкоди.

У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Метою покарання є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК).

Статтею 65 КК регламентовано, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкціях частин статей Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного та усіх обставин справи. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

ВИСНОВКИ: призначене ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 286-1 КК за обставин цієї справи відповідає меті, визначеній у ст. 50 КК. Підстав для пом`якшення засудженому покарання колегія суддів не вбачає.

Неприйнятними є доводи сторони захисту в касаційній скарзі про те, що апеляційний суд не вмотивував свого рішення щодо збільшення розміру призначеного покарання. Натомість у цій справі достеменно доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій водія, від чого настала смерть людини. Крім того, ще двоє потерпілих отримали ушкодження середньої тяжкості, а одному з них у зв`язку з цим було встановлено ІІ групу інвалідності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, транспортні злочини