Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 червня 2024 року
у справі № 132/1422/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо тлумачення поняття “сховище” при кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 185 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. При цьому суд погодився із кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 185 КК України та не погодився із кваліфікацією за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст.186 КК України, перекваліфікувавши їх на ч.2 ст. 185 КК України.
Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 засуджено за:
- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна. Кваліфікуючою ознакою, що передбачена частиною третьою вказаної норми є зокрема, крадіжка, поєднана з проникненням у інше сховище.
Проникнення як кваліфікуюча ознака крадіжки передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи всупереч установленому законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення крадіжки. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з доводами апеляційної скарги прокурора та кваліфікуючи дії ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України, по епізоду крадіжки бензинового генератора у потерпілого ОСОБА_7, виходив з того, що засуджений вчинив злочин шляхом проникнення на територію магазину, яка була огороджена металевим парканом, визнавши цю територію «іншим сховищем» у розумінні диспозиції ч. 3 ст.185 КК України.
Між тим, такий висновок є передчасним, оскільки апеляційний суд не перевірив та не спростував аргументи сторони захисту про те, що обвинувачений зайшов на територію магазину через відчинені вхідні ворота,в робочий час, коли його власник обслуговував покупця, у зв`язку із чим доступ на цю територію був вільний.
Крім того, констатуючи наявність в діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки вчинення ним крадіжки «шляхом проникнення у інше сховище», апеляційний суд не встановив, які ж саме дії вчинив обвинувачений для подолання перешкод, що унеможливлювали (суттєво ускладнювали) його вільне й безперешкодне потрапляння на територію магазину та чи взагалі він потрапив на цю територію незаконно.
З'ясування даних обставин є обов`язковим тому, що це впливає на кваліфікацію дій засудженого за ч.3 ст.185 КК України, а отже входить до предмета доказування об'єктивної сторони даного злочину, чого апеляційним судом зроблено не було.
ВИСНОВКИ: відповідно до сталої практики сховище - це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння до них сторонніх осіб.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти власності, кваліфікований склад крадіжки, кваліфікація проникнення жо сховища