Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 травня 2024 року
у справі № 518/520/20[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо способів захисту особи, яка має речове право на чуже майно (емфітевзис)
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» звернулося з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», ОСОБА_1, ТОВ «Укрзерно Трейд» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора.
Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
По своїй суті емфітевзис - це речове, довгострокове, відчужуване та успадковуване право володіння та користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Емфітевзис має своїм об'єктом визначену річ - земельну ділянку. Емфітевзис є правом абсолютним і як здійснюється його носієм проти кожної особи, включно з власником відповідної ділянки. Обмеженість емфітевзису полягає лише в тому, що це право на чуже майно.
Емфітевзис характеризується спеціальною метою його встановлення - користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Через об`єктивну тривалість реалізації такої мети емфітевзис є правом довгостроковим.
Емфітевзис є не просто речовим правом на земельну ділянку, а одним із найбільш міцних прав після права власності. Емфітевзис постає в історії приватного права та цивілістичній доктрині як найбільш повне обмежене речове право на сільськогосподарські землі, поступаючись у цьому аспекті лише праву власності.
ВИСНОВКИ: законодавець передбачає, що особа, яка має речове право на чуже майно (емфітевзис), має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Тобто встановлюється субсидіарність застосування відповідних положень (зокрема, про речево-правові способи захисту) та допускається використання тих способів захисту, що встановлені для власника; оскільки наявна субсидіарність в застосуванні, то і відповідні способи захисту зазнають трансформації або пристосування внаслідок специфіки емфітевзису.
Так, суб'єкт емфітевзису при втраті володіння земельною ділянкою може пред'явити віндикаційний позов. Такий позов для суб`єкта емфітевзису - це його вимога про витребування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого суб`єкта емфітевзису до володільця земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Віндикаційний позов суб`єкт емфітевзису заявляє при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з його володіння.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право користування чужою земельною ділянкою, правова природа емфітевзису, обтяження прав на землю, способи судового захисту
