Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 червня 2024 року

у справі № 520/4882/23[2]

Адміністративна юрисдикція

Щодо дискреційних повноважень контролюючого органу на визначення виду документальної позапланової перевірки (виїзної або невиїзної), який має бути проведений за наявності підстав, передбачених пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ».

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

ОЦІНКА СУДУ

ПК України не встановлює особливостей проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України як-от, що така може бути тільки невиїзною або ж тільки виїзною. Не встановлює ПК України і такого порядку проведення документальних позапланових перевірок, як спочатку призначення невиїзної перевірки, а тільки після отримання письмового звернення платника податків - виїзної.

На переконання колегії суддів, встановлене у ПК України правове регулювання слід тлумачити так, що за наявності визначених у статті 78 ПК України підстав, контролюючий орган може провести або документальну позапланову виїзну перевірку, або ж документальну позапланову невиїзну перевірку. Зазначене свідчить про наявність у контролюючого органу певної свободи розсуду.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

ВИСНОВКИ: оскільки у статті 78 ПК України законодавець не встановив конкретного виду документальної позапланової перевірки (виїзної або невиїзної), який має бути проведений за наявності підстав, вказаних у цій нормі, то такий вибір є виключною компетенцією контролюючого органу і ані платник податків, ані суд не має повноважень в таку втручатися. Водночас у випадку якщо після призначення невиїзної перевірки від платника податків надійшло письмове звернення замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави податкової перевірки, компетенція податкових органів, наслідки процедури банкрутства платника податків