Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 квітня 2024 року
у справі № 751/8678/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості як доказу висновку експерта
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_6, директор ТОВ «ТК Пегас», обвинувачувався за частиною 5 статті 191 КК у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за таких обставин:
Суд першої інстнції виправдав ОСОБА_6 через недоведеність в його діянні складу інкримінованого злочину.
Апеляційний суд ухвалою залишив вирок без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Суд погоджується зі стороною обвинувачення у тому, що наведені в рішеннях судів попередніх інстанцій обставини не дають підстав для визнання висновку судової комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин недопустимим доказом.
Як свідчать матеріали цієї експертизи, експерт, який проводив дослідження зразків, вилучених під час огляду, підписав лише свою частину дослідження, таким чином, не створюючи враження, що він приймав участь у інших складових експертного дослідження. Такий порядок відповідає пункту 4.16 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в редакції, що діяла на час проведення експертизи.
ВИСНОВКИ: той факт, що керівником експертної установи змінено вид експертизи з врахуванням характеру питань, поставлених слідчим, не є підставою для визнання такої експертизи недопустимим доказом, оскільки такий порядок передбачено пунктом 4.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в редакції, що діяла на час проведення експертизи.
Той факт, що кожен з експертів проводив свою частину дослідження і вони не вирішували одне спільне питання, також не може бути підставою для визнання висновку експертів недопустимим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оцінка доказів, порядок проведення експертизи, критерії допустимості доказів
