Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 квітня 2024 року

у справі № 608/67/23[1]

Кримінальна юрисдикція

Щодо відсутності обставин, які пом'якшують покарання

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_5 було засуджено за ч. 5 ст. 407 КК (у редакції Закону № 194-VIII від 12 лютого 2015 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Справа переглядалась судами неодноразово.

За наслідками нового розгляду, апеляційний скасував вирок у частині звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК й ухвалив новий вирок, яким постановив вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 5 ст. 407 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок суду першої інстанції було залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, захід примусу повинен бути адекватним характеру вчинених діянь, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору покарання беруться до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.

За змістом ст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що, зважаючи на тяжкість злочину, дані про особу винного та інші обставини кримінального провадження, виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.

Таким чином, справедливість покарання законодавець пов`язує не тільки з даними про особу винуватця та пом`якшуючими обставинами, а і з тяжкістю злочину, суспільною небезпечністю конкретних діянь, а також із метою попередження вчинення засудженим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

ВИСНОВКИ: формальне визнання обвинуваченим вини та з`явлення до правоохоронних органів після реєстрації кримінального провадження й проведення відповідних розшукових дій не становлять помякшуючої обставини в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 66 КК.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: військові злочини, правила призначення покарання, підстави звільнення від відбування покарання