Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 квітня 2024 року

у справі № 914/2441/22

Господарська юрисдикція

Щодо подання позову про заборону використовувати самостійно чи передавати у користування третім особам нежитлове приміщення для ведення (здійснення) будь-якого виду підприємницької діяльності

Фабула справи: ОСББ "Квітка-2" звернулось з позовною заявою до ТОВ "ПГ "Вавілон" про заборону використовувати самостійно чи передавати у користування третім особам нежитлове приміщення для ведення (здійснення) будь-якого виду підприємницької діяльності, яке передбачає промислове виробництво, зокрема по виготовленню пива та інших алкогольних напоїв та демонтаж вентиляційного каналу та будь-якого допоміжного приладдя розміщеного на житловому будинку.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивація касаційної скарги: ОСББ "Квітка-2"вказує, що позовна вимога про заборону відповідачу використовувати самостійно чи передавати у користування третім особам нежитлове приміщення для ведення (здійснення) будь-якого виду підприємницької діяльності, яка передбачає промислове виробництво, ґрунтувалася на необхідності захисту цивільних прав та інтересів ОСББ "Квітка-2" у спосіб, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України (способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право).

Правова позиція Верховного Суду: системний аналіз положень ГК України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" свідчить про те, що втручання у здійснення підприємницької діяльності, її обмеження, контроль та нагляд за її здійсненням є можливим виключно Державою та на підставі і у порядку, передбаченому законом.

Водночас, аналіз положень ст.ст. 16 - 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в якій визначено права та обов`язки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), дає підстави для висновку про те, що зазначеним нормативно правовим актом не передбачено делегування функцій держави та право на контроль і нагляд за здійсненням господарської діяльності на користь ОСББ.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Разом з тим Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, ст. 26 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу. За необхідності може бути здійснене переведення приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідач, з огляду на наявність у нього договірних відносин оренди із власником цього майна, наділений правом користування та часткового володіння орендованим майном.

Разом з тим, орендар не наділений правом розпорядження щодо такого майна, а, відтак, не вправі вирішувати питання заборони використання самостійно чи передання у користування третім особам нежитлове приміщення для ведення (здійснення) будь-якого виду підприємницької діяльності.

Висновки: заявляючи вимогу про заборону використання самостійно чи передання у користування третім особам нежитлове приміщення для ведення (здійснення) будь-якого виду підприємницької діяльності, позивач фактично переймає на себе обов'язки Держави в особі відповідних органів щодо нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, що не передбачено зазначеними положеннями чинного законодавства.

Ключові слова: безпечність довкілля, порушення екологічних норм, захист прав орендаря, свобода підприємницької діяльності