Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 травня 2024 року

у справі № 760/10154/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо значення набуття процесуального статусу засудженого при виборі порядку призначення покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків

Фабула справи: вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_8 шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, більш суворим за цим вироком у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Мотивація касаційної скарги: прокурор стверджує про те, що ОСОБА_8 учинив новий злочин після постановлення попереднього вироку, до відбуття призначеного покарання, тобто суд помилково застосував до нього положення ч. 4 ст. 70 КК України, яка не підлягає застосуванню, та не застосував ст. 71 КК України, яка підлягає обов'язковому застосуванню.

Правова позиція Верховного Суду: колегія суддів звертає увагу, що дійсно у ст. 71 КК України вжито термін «засуджений». Однак аргументи суду апеляційного інстанції про те, що внаслідок використання у диспозиції ст. 71 КК України цього терміну судам слід застосовувати не ст. 71, а ч. 4 ст. 70 КК України відхиляє.

Адже у ч. 4 ст. 70 КК України законодавець використав той самий термін «засуджений», що свідчить про те, що використання під час призначення покарання ст. 71 або ч. 4 ст. 70 КК України жодним чином не пов`язане із процесуальним статусом особи у тому розмінні, який використовує КПК України.

Призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК України), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) визначається не за процесуальним статусом, якого набула особа, щодо якої розглядається кримінальне провадження, а за датою вчинення нового кримінального правопорушення (нових кримінальних правопорушень) у співвідношенні з іншими постановленими щодо неї обвинувальними вироками.

Висновки: набуття процесуального статусу засудженого не впливає на вибір порядку призначення покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків.

Ключові слова: множинність злочинів, повторність злочинів, надмірна м'якість покарання, процедура призначення покарання