Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 квітня 2024 року
у справі № 520/8065/19[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо правомірності здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі НАН України в суді
Фабула справи: прокурор в інтересах держави в особі НАН України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Державне підприємство «Пансіонат «Борей» НАН України (далі - ДП «Пансіонат «Борей») про витребування майна.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що при вирішенні спору суди не перевірили та не встановили наявності виключного випадку для подання позову прокурором в інтересах держави, не з'ясували, який суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.
Вважає, що суди не перевірили наявності причин, які перешкоджають НАН України, в інтересах якої подано позов прокурором, звернутися до суду самостійно за захистом інтересів держави.
Правова позиція Верховного Суду: ВП ВС визначено два критерії, за умови існування яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, а саме: 1) представництво інтересів держави в особі державних компаній; 2) позивач не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень.
НАН України є державною неприбутковою бюджетною організацією (установою).
Оскільки позов у цій справі подано прокурором в інтересах держави в особі НАН України, яка є державною неприбутковою бюджетною організацією, немає підстав вважати, що прокурор здійснює представництво інтересів державної компанії.
У преамбулі Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» визначено мету правового регулювання режиму діяльності НАН України, національних галузевих академій наук та вказано, що метою цього Закону є забезпечення ефективного використання державних коштів та майнового комплексу НАН України, національних галузевих академій наук щодо задоволення державних і суспільних потреб.
Таке формулювання співвідноситься із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Аналіз приписів ст.ст. 1, 3, 4, 6, 8 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та Статуту НАН України дає підстави для висновку, що НАН України здійснює повноваження з управління об'єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об`єктами майнового комплексу в межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Висновки: оскільки НАН України наділений повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України, що відповідає приписам ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ключові слова: повноваження прокурорів, судове представництво, ознаки державної компанії
