Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 квітня 2024 року

у справі № 753/25892/21

Кримінальна юрисдикція

Щодо обсягу компетенції сторони обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

ФАБУЛА СПРАВИ

Ухвалою суду першої інстанції кримінальне провадження № 12021105020001716 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Ухвалою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Термін поновлення у КПК використовується саме в контексті поновлення пропущених процесуальних строків (ст. 117 КПК), а не щодо поновлення досудового розслідування або поновлення кримінального провадження. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК).

Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору здійснюється не з метою відновлення досудового розслідування, а отже й не з метою відновлення строку досудового розслідування, і тим паче його поновлення, якщо такий строк закінчився (пропущений, сплинув).

Таким чином, перебіг строку досудового розслідування після повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору ані відновлюється, ані поновлюється.

Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.

В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.

Прокурор може повторно звернутися до суду з обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.

ВИСНОВКИ: сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.

Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження сторони обвинувачення, наслідки повернення обвинувального акта, допустимість доказів