Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 квітня 2024 року

у справі № 646/14469/15-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо способу захисту порушеного права у разі скасування рішення митниці, яким було збільшено митну вартість товару, отриманого у вільний обіг

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що після її прийняття стали відомими обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про правомірність оскаржуваної постанови митного органу, а саме КАС ВС прийняв постанову у справі №820/9195/15, якою визнано протиправним та скасовано, у тому числі, рішення Митниці про коригування митної вартості товару. Факт скасування судового рішення та визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, що було передумовою для прийняття постанови, є нововиявленими обставинами, що істотно впливають на прийняття судом справедливого рішення у даній справі та є підставами для його перегляду.

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови відмовив.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на те, що наведені ним обставини для перегляду судового рішення є нововиявленими, зважаючи на той факт, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправним з моменту його прийняття, а отже відсутні підстави для застосування штрафних санкцій (штрафу) щодо пропуску строку виконання такого обов'язку.

Правова позиція Верховного Суду: згідно із абз. 1 п. "а" п. 5 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України (далі - МК України) право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, настає у випадку згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

За приписами ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

П. 4 ч. 1 ст. 289 МК України передбачено, що обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 290 МК України обов'язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов'язку із сплати митних платежів.

У відповідності до ст. 485 МК України несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Позивач, використовуючи право на випуск товару у вільних обіг, фактично узгодив податкове зобов`язання, яке було визначено вказаним в цій постанові рішенні Митниці, і прийняв обов`язок його своєчасно сплатити, за невиконання якого встановлена відповідальність, передбачена приписами ст. 485 МК України, що має місце в спірних правовідносинах.

Крім того, обставини за яких рішення Митниці, яким було донараховано митні платежі із ввезення на територію України товару іноземного походження, і обставини, за яких керівник підприємства взяв на себе зобов'язання сплатити гарантійні платежі, не є тотожними. В першому випадку мали місце правовідносини із розмитненням товару належного підприємству, а в другому - обов'язком, взятим позивачем під час випуску товару в вільний обіг, про сплату підприємством узгоджених податкових зобов'язань.

Висновки: у разі скасування рішення Митниці, яким було збільшено митну вартість товару, Підприємство, отримавши товар у вільний обіг та оплативши такі збори, мав право звернутись до відповідача із заявою про їх повернення, як надмірно сплачених відповідно до процедури та порядку, визначених приписами Митного та Податкового кодексів України.

Ключові слова: визначення податкового боргу, порушення митних правил, ознаки нововиявлених обставин, преюдиційність рішення