Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 січня 2024 року

у справі № 283/2169/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо стадій кримінального процесу, на яких можливе щире каяття

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки.

Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В решті вирок суду залишив без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це неформальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, поведінка ж засудженого ОСОБА_7 як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду, а саме невизнання ним вини та намагання перекласти вину на загиблого ОСОБА_8 , не свідчила про наявність щирого каяття.

З приводу факту отримання потерпілою від ОСОБА_7 грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, то на думку колегії суддів, наслідки у виді смерті потерпілого є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі, а тому вказана обставина не є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК.

ВИСНОВКИ: щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРДР (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа щирого каяття, правила призначення покарання, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту