Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 жовтня 2023 року

у справі № 990/150/23

Адміністративна юрисдикція

Щодо належного складу суду при вирішенні питання про повернення позовної заяви в частині без розгляду у зв’язку з неусуненням позивачем її недоліків

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1. визнати протиправним і скасувати останній абзац п. 3 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді) від 2016 року, «Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», який Комісія виклала в рішенні № 20/зп-18 у редакції від 13 лютого 2018 року, такого змісту (витяг): «Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту», та залишити попередню редакцію Положення;
2. визнати протиправним висновок ВККС у додатку 5 до рішення від 20 грудня 2018 року № 323/зп-18 про те, що ОСОБА_1 «не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду» (п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України), або зобов`язати Комісію вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (ч. 3 ст. 245 КАС України), порушених таким висновком, або ухвалити рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою в позовну заяву залишив без руху та встановив строк на усунення недоліків.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії в частині вимог.

Цією самою ухвалою суддя повернув ОСОБА_1 з посиланням на п. 2 ст. 123 КАС України його позовну заяву в частині позовних вимог визнати протиправним висновок ВККС у додатку до рішення про те, що ОСОБА_1.

Мотивація апеляційної скарги: ОСОБА_1 переконує у хибності висновку суду першої інстанції про те, що він пропустив строк звернення до суду, позаяк у позовній заяві та в заяві про усунення недоліків він чітко зазначив, що друга позовна вимога направлена не на захист права на професію (посади судді Верховного Суду), а на захист ділової репутації та людської гідності, що відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦК України не обмежується строком звернення до суду.

Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду особа не подасть в зазначений строк або вказані підстави, які вона назве для поновлення строку звернення до адміністративного суду, будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ч. 6 ст. 169 КАС України визначено, що про повернення позовної заяви ухвалу постановляє [саме] суд.

Отже, коли позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав поза межами строків, визначених процесуальним законом, і не звертається з проханням про поновлення такого строку, навіть коли про такі недоліки вказано в судовому рішенні, то питання про повернення позовної заяви вирішує суд.

Правилами ст.ст. 32 та 33 КАС України врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів. Із цього аналізу випливає, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об'єктивності результатів судового розгляду таких справ.

Поряд із цим згідно із ч.ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України саме суду у колегіальному складі (у разі розгляду справи колегією суддів відповідно до ст. 33 КАС України) надано право залишення позовної заяви без розгляду у випадках, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявить сам суд після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Суд має право залишити позовну заяву без розгляду також, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Велика Палата вважає, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм процесуального права дійшов квапливого й дочасного висновку про наявність підстав для повернення частини позовної заяви одноособово, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.

Висновки: в розумінні норм ч. 2 ст. 123 та ч. 6 ст. 169 КАС України питання про повернення позовної заяви в частині без розгляду у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліки, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.

Ключові слова: правила визначення складу суду, підстави повернення позовної заяви, процедурні порушення