Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 листопада 2023 року

у справі № 333/4532/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо відсутності підстав для звільнення від відбування призначеного за ч. 4 ст. 408 КК України покарання з випробуванням

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 4 ст. 408 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено ряд обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Апеляційний скасував вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК та постановив новий, яким засудив його за ч. 4 ст. 408 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Також ОСОБА_7 зараховано у строк покарання строк його попереднього ув'язнення. В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

За частиною 1 ст. 75 КК (на час вчинення кримінального правопорушення), якщо суд, крім випадків, передбачених цією статтею, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Функція суду щодо вибору форми відбування покарання за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши на наведені обставини, суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК, приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

На території України триває воєнний стан, а обвинувачений, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, зобов'язаний був непорушно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свої навички і майстерність, а також твердо знати й зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно перебувати у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 408 КК, апеляційний суд урахував сукупність обставин, у тому числі те, що він вчинив умисний особливо тяжкий злочин, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, утримує матір, має ряд захворювань, отримав вогнепальне сліпе осколкове поранення, був двічі контужений під час виконання бойових завдань, добровільно прийняв рішення щодо проходження військової служби, під час якої брав активну участь у бойових діях на території Запорізької області, його щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Крім цього, суд урахував, що ОСОБА_7 зловживав спиртними напоями, внаслідок чого неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності» та згідно з характеристикою з місця служби є недисциплінованим і невідповідальним військовослужбовцем.

ВИСНОВКИ: засуджений вчинив злочин в умовах, коли військовослужбовці його ж військової частини виконують свій військовий обов`язок, ризикуючи своїм життям, захищаючи суверенітет держави.

На переконання апеляційного суду, поведінка засудженого суттєво знижує рівень військової дисципліни та боєготовність Збройних Сил України та інших військових формувань, що в умовах сьогодення є критично неприпустимим, а тому звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням фактично сформує негативну думку інших військовослужбовців, відповідно до якої ухилення від виконання покладених на військовослужбовця обов'язків під час воєнного стану не призводить до адекватного скоєному покарання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, військові злочини, підстави звільнення від відбування покарання, злочини в умовах воєнного стану