Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 листопада 2023 року

у справі № 641/8379/21

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості віднесення Кодексу систем розподілу до актів цивільного законодавства

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Харківобленерго», у якому просила:

1. визнати незаконним ухилення відповідача від виконання договору про стандартне приєднання житлового будинку до електричних мереж АТ «Харківобленерго»;
2. зобов`язати АТ «Харківобленерго» в межах договору виконати стандартне приєднання належного їй житлового будинку до електричної мережі АТ «Харківобленерго»,
3. стягнути з АТ «Харківобленерго» на її користь грошові кошти за невиконання умов договору про стандартне приєднання № 547/1/376 у розмірі 180 631,29 грн.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Функціональним призначенням процедурних норм є «обслуговування» приватно-правових норм. З урахуванням того, що процедурні норми виконують тільки функцію «обслуговування» приватно-правових норм, то у разі якщо існує суперечність, то вона має вирішуватися на користь приватно-правової норми.

За своєю сутністю договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу є публічним договором. Для вирішення того, які норми підлягають застосуванню (ЦК України чи пункт 4.5.5. Кодексу систем розподілу) потрібно застосовувати статтю 4 ЦК України з урахуванням того, що Кодекс систем розподілу затверджений постановою НКРЕКП, до повноважень якої не віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні відносини (стаття 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

ВИСНОВКИ: оскільки Кодекс систем розподілу не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку укладення договорів.

Тому до спірних відносин в частині визначення моменту укладення договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу застосуванню підлягають норми ЦК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура укладення договору, порядок приєднання до електричних мереж, правова природа актів цивільного законодавства