Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 листопада 2023 року

у справі № 914/2441/15(914/87/22)

Господарська юрисдикція

Щодо законодавства, що застосовується до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство

Фабула справи: на розгляд господарського суду надійшла скарга ПАТ «Львівська вугільна компанія» на рішення головного державного виконавця, в якій скаржник просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову у виконавчому провадженні про арешт майна боржника.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, скаргу задоволено.

Мотивація касаційної скарги: відділ державної виконавчої служби наводив наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження: при винесенні оскаржуваних рішень порушено норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 5, 13, 18, 48, 52, 56 Закону України «Про виконавче провадження», абз. 6, 7 ч. 4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до абз. 4 ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 6 та абз. 7 ч. 4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з моменту винесення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

У випадку введення судової процедури санації щодо боржника, ч.4 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено заборону стосовно будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства та можливість накладення обмежень щодо розпорядження майном боржника виключно судом у межах процедури санації, за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації.

Висновки: приписи ст. ст. 16, 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є спеціальними та підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин поряд із нормами Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що відносно ПАТ відкрито провадження у справі про банкрутство та введено процедуру санації.

Ключові слова: повноваження державного виконавця, конкуренція норм, стягнення заборгованості